1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 28
1
Так! у срібла є джерельна жила, й у золота місце, де його плавлять.
2
Залізо виробляється із землі; з каменю виплавляється мідь.
3
Людина кладе межу темряві і ретельно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.
4
Виконують рудокопний колодязь у місцях, де не ступала нога, спускаються в глибину, висять і колишуться далеко від людей.
5
Земля, на якій виростає хліб, всередині розрита, неначе вогнем.
6
Камені її — місце сапфіра, і в ній піщинки золота.
7
Стежки туди не знає хижий птах, і не бачило її око шуліки;
8
не топтали її скимни, і не ходив по ній шакал.
9
На граніт накладає вона (людина) руку свою, з коренем перевертає гори;
10
у скелях просікає канали, і все дорогоцінне бачить око її;
11
зупиняє плин потоків і таємне виносить на світло.
12
Але де премудрість знаходиться? і де місце розуму?
13
Не знає людина ціни її, і вона не знаходиться на землі живих.
14
Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене.
15
Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла;
16
не оцінюється вона золотом офірським, ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром;
17
не зрівнюється з нею золото і кристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота.
18
А про корали і перли і згадувати нема чого, і придбання премудрости вище за рубіни.
19
Не зрівнюється з нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона.
20
Звідки ж виходить премудрість? і де місце розуму?
21
Прихована вона від очей усього живого і від птахів небесних утаємничена.
22
Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї.
23
Бог знає путь її, і Він відає місце її.
24
Бо Він проглядає до кінців землі і бачить під усім небом.
25
Коли Він вітрові визначав вагу і воді надавав міру,
26
коли призначав закон дощу і путь для блискавки громоносної,
27
тоді Він бачив її і явив її, приготував її і ще випробував її
28
і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла — розум.
