|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
Після цього було юдейське свято, і прийшов Ісус до Єрусалима.
|
По сихъ же бэ праздьникъ иудеискъ. и възиде исусъ въ иерусалимъ.
|
|
2
|
2
|
|
В Єрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Вифезда, яка мала п’ять критих входів.
|
ѥсть же въ иерусалимэхъ на овьчи кѫпэли яже нарицаѥть сz евреискы виfезда пzть притворъ имѫщи.
|
|
3
|
3
|
|
У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води,
|
въ тэхъ лежааше мъножьство болzщиихъ слэпъ хромъ сухъ чаѭщиихь движениѥ водэ.
|
|
4
|
4
|
|
бо ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду; і хто перший входив після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав.
|
аньгелъ бо господьнь на вься лэта мыяше сz въ купэли и възмѫщааше водѫ. и иже прэжде вълажааше по възмѫщении воды съдравъ бывааше яцэмь же недѫгъмь одрьжимъ бывааше.
|
|
5
|
5
|
|
Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років.
|
бэ же ѥдинъ ту чловэкъ три десzте и осмь лэтъ имы въ недѫзэ своѥмь.
|
|
6
|
6
|
|
Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим?
|
сего видэвъ исусъ лежzща и разумэвъ яко мънога лэта уже имэаше глагола ѥму: хощеши ли цэлъ быти;
|
|
7
|
7
|
|
Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить.
|
отъвэща ѥму недѫжьныи: еи господи чловэка не имаамъ да ѥгда възмѫтить сz вода въврьжеть мz въ кѫпэль. ѥгда же прихождѫ азъ инъ прэжде мене сълазить.
|
|
8
|
8
|
|
Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи.
|
глагола ѥму исусъ: въстани възьми одръ твои и иди въ домъ твои.
|
|
9
|
9
|
|
І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Була ж субота у той день.
|
и абиѥ цэлъ бысть чловэкъ и възzтъ одръ свои и хождааше. бэ же сѫбота въ тъ дьнь.
|
|
10
|
10
|
|
Тому юдеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль свою.
|
глаголахѫ же иудеи исцэлэвъшуу му: сѫбота ѥсть и не достоить тебэ възzти одра твоѥго.
|
|
11
|
11
|
|
Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи.
|
онъ же отъвэща имъ: иже мz сътвори цэла тъ мънэ рече: възьми одръ твои и ходи.
|
|
12
|
12
|
|
Його спитали: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі: візьми постіль твою і ходи?
|
въпросишz же и: къто ѥсть чловэкъ рекыи тебэ възьми одръ твои и ходи;
|
|
13
|
13
|
|
А зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці.
|
исцэлэвыи не вэдяаше къто ѥсть. исусъ бо уклони сz народу сѫщу на мэстэ.
|
|
14
|
14
|
|
Потім Ісус зустрів його у храмі і сказав йому: ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого.
|
по томь же исусъ обрэте и въ црькъви и рече ѥму: се цэлъ бысть кътому не сьгрэшаи да не горе ти чьто бѫдеть.
|
|
15
|
15
|
|
Чоловік цей пішов і сказав юдеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус.
|
и иде чловэкъ и повэда иудеомъ яко исусъ ѥсть иже мz сътвори цэла.
|
|
16
|
16
|
|
І почали юдеї переслідувати Ісуса, і шукали, як Його вбити за те, що творив такі діла в суботу.
|
и сего ради гонэахѫ иудеи исуса и искаахѫ ѥго убити. занѥ си творяаше въ сѫботѫ.
|
|
17
|
17
|
|
Ісус же говорив їм: Отець Мій донині робить, і Я роблю.
|
исусъ же отъвэщавааше имъ: отьць мои доселэ дэлаѥть и азъ дэлаѭ.
|
|
18
|
18
|
|
Юдеї ще більше вишукували, як Його вбити за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, рівняючи Себе до Бога.
|
сего же ради паче искаахѫ ѥго иудеи убити яко не тъкъмо разоряаше сѫботѫ нъ и отьца своѥго глаголааше бога равьнъ сz творz богу.
|
|
19
|
19
|
|
На це Ісус сказав: істинно, істинно говорю вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо, що Він творить, те так само творить і Син.
|
отъвэща же исусъ и рече нмъ: аминь аминь глаголѭ вамъ не можеть сынъ творити о себэ ни чесо же аще не ѥже видить отьца творzща. яже бо онъ творить си и сынъ такожде творить.
|
|
20
|
20
|
|
Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить; і покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
|
отьць бо любитъ сына и вься показаѥть ѥму яже самъ творить. и больша сихъ покажеть ѥму дэла да вы чудите сz.
|
|
21
|
21
|
|
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче.
|
яко бо отьць въскрэшаѥть мрьтвыѩ и живить тако же и сынъ ѩже хощеть живить.
|
|
22
|
22
|
|
Бо Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові,
|
отьць бо не сѫдить ни кому же нъ сѫдъ вьсь дасть сынови.
|
|
23
|
23
|
|
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця; а хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його.
|
да вьси чьтѫть сына якоже чьтѫть отьца. иже не чьтеть сына не чьтеть отьца иже посъла ѥго.
|
|
24
|
24
|
|
Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя.
|
аминь аминь глаголѭ вамъ яко слушаѩи словесе моѥго и вэрѫ ѥмлz посълавъшуу му мz имать живота вэчьнааго и на сѫдъ не придеть нъ прэидеть отъ съмрьти въ животъ.
|
|
25
|
25
|
|
Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
|
аминь аминь глаголѭ вамъ яко грzдеть година и нынэ ѥсть ѥгда мрьтвии услышzть гласъ сына божия и слышавъше оживѫть.
|
|
26
|
26
|
|
Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі.
|
якоже бо отьць живота имать въ себэ тако дасть и сынови животъ имэти въ себэ.
|
|
27
|
27
|
|
І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський.
|
и область дасть ѥму и сѫдъ творити яко сынъ чловэчьскъ ѥсть.
|
|
28
|
28
|
|
Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого;
|
не дивите сz сему. яко грzдеть година въ нѭже вьси сѫщеи въ гробэхъ услышzть гласъ сына божия.
|
|
29
|
29
|
|
і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду.
|
и изидѫть сътворьшеи благая въ въскрэшениѥ живота а сътворьшеи зълая въ въскрэшениѥ сѫда.
|
|
30
|
30
|
|
Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене.
|
не могѫ азъ о себэ творити ни чьсо же. якоже слышѫ сѫждѫ и сѫдь мои правьдьнъ ѥсть. яко не ищѫ волѩ моѥѩ нъ волѩ посълавъшааго мz отьца.
|
|
31
|
31
|
|
Коли Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне.
|
аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ съвэдэтельство моѥ нэсть истиньно.
|
|
32
|
32
|
|
Є інший, який свідчить про Мене; і Я знаю, що істинне те свідчення, яким він свідчить про Мене.
|
инъ ѥсть съвэдэтельствуѩи о мънэ. и вэмь яко истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥже съвэдэтельствуѥть о мънэ.
|
|
33
|
33
|
|
Ви посилали до Іоана, і він засвідчив істину.
|
вы посъласте къ иоану и съвэдэтельствова о истинэ.
|
|
34
|
34
|
|
А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але говорю це для того, щоб ви спаслися.
|
азъ же не отъ чловэкъ съвэдэтельство приѥмлѭ. нъ си глаголѭ да вы съпасени бѫдете.
|
|
35
|
35
|
|
Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його.
|
онъ бэ свэтильникъ горz и свэтz. вы же хотэсте въздрадовати сz въ годинѫ свьтэния ѥго.
|
|
36
|
36
|
|
Я ж маю свідчення більше за Іоанове: бо діла, які Отець дав Мені звершити, саме ці діла, які Я творю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
|
азъ же имамь съвэдэтельство болѥ иоанова. дэла бо яже дасть мънэ отьць да съврьшѫ я. та дэла яже творѭ съвэдэтельствуѭть о мьнэ яко отьць мz посъла.
|
|
37
|
37
|
|
І Отець, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ні лиця Його ніколи не бачили;
|
и посълавыи мz отьць тъ съвэдэтельствова о мънэ. ни гласа ѥго ни къде же слышасте. ни видэния ѥго видэсте.
|
|
38
|
38
|
|
і не маєте слова Його, яке перебувало б у вас; бо ви не віруєте в Того, Кого Він послав.
|
и словесе ѥго не имате прэбываѭща въ васъ. занѥ ѥгоже тъ посъла сему вы вэры не ѥмлѥте.
|
|
39
|
39
|
|
Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене.
|
испытаите книгы яко вы мьните въ нихъ имэти живота вэчьнааго и ты сѫть съвэдэтельствуѭщz о мънэ.
|
|
40
|
40
|
|
Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.
|
и не хощете прити къ мънэ да живота имаате.
|
|
41
|
41
|
|
Не приймаю слави від людей,
|
славы отъ чловэкъ не приѥмлѭ.
|
|
42
|
42
|
|
але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога.
|
нъ разумэхъ вы яко любъве въ себэ божиѩ не имаате.
|
|
43
|
43
|
|
Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете.
|
азъ придохъ въ имz отьца моѥго и не приѥмлѥте мене. аще инъ придеть въ имz своѥ того приѥмлѥте.
|
|
44
|
44
|
|
Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте?
|
како вы можете вэровати славѫ другъ отъ друга приѥмлѭще и славы яже отъ ѥднного бога не ищете;
|
|
45
|
45
|
|
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви уповаєте.
|
не мьните яко азъ на вы рекѫ къ отьцу. ѥсть иже на вы глаголѥть муѶси на нѥгоже вы уповасте.
|
|
46
|
46
|
|
Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене.
|
аще бо бысте вэрѫ имэли муѶсеови вэрѫ яли бысте и мънэ. о мънэ бо тъ писа.
|
|
47
|
47
|
|
Якщо ж його Писанням не вірите, то як повірите Моїм словам?
|
аще ли того кънигамъ вэры не ѥмлѥте како моимъ глаголомъ вэрѫ имете;
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.