|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.
|
Прэжде же праздьника пасхы вэды исусъ яко приде ѥму година да прэидеть отъ мира сего къ отьцу. възлюбль своѩ сѫщzѩ въ вьсемь мирэ до коньца възлюби ѩ.
|
|
2
|
2
|
|
І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,
|
и вечери бывъши диаволу уже въложьшу въ срьдьце иудэ симонову искариотьскуу му да ѥго прэдасть.
|
|
3
|
3
|
|
Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,
|
Вэдыи же iс7. яко все дасть ѥмU оц7ь. въ рUцэ. и яко t б7а изиде. и къ бо7µ идеть.
|
|
4
|
4
|
|
встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався.
|
въста съ вечеря. и положи ризы и възьмъ леньтионъ. препоясасz.
|
|
5
|
5
|
|
Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний.
|
по томь же вълья водU въ Uмывальницю. и нача Uмывати нозэ Uченикомъ. и отирати лентиомь. имь же препоясанъ.
|
|
6
|
6
|
|
Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги?
|
приде же къ симонU петру. и гlа ѥмU онъ. Gи ты ли мои Uмываѥши нозэ.
|
|
7
|
7
|
|
Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.
|
tвэща iс7 и рече ѥмU. ѥже азъ творю. ты не вэси нынэ. разUмэѥши же по семь.
|
|
8
|
8
|
|
Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною.
|
гlа ѥмU петръ. не Uмыѥши ногU моѥю въ вэкы. tвэща ѥмU iс7. Аще не Uмыю тебе. не имаши части. съ мною.
|
|
9
|
9
|
|
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову.
|
гlа ѥмU симонъ петръ. Gи не нозэ мои ѥдинэ. нъ рUцэ и главU.
|
|
10
|
10
|
|
Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі.
|
гlа ѥмU iс7. измъвеныи не требUѥть. тъкъмо нозэ Uмыти. ѥсть бо вьсь чистъ. и вы чисти ѥсте. нъ не вьси.
|
|
11
|
11
|
|
Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті.
|
вэдzше бо. предающаго и. сего ради рече. яко не вьси ѥсте чисти.
|
|
12
|
12
|
|
Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам?
|
ѥгда же Uмы нозэ іхъ. възz ризы своя. и възлегъ пакы рече имъ. вэсте ли что сътворихъ. вамъ.
|
|
13
|
13
|
|
Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є.
|
възовэте* мя. Uчителя и Gа. и добрэ гlѥте ѥсмь бо.
|
|
14
|
14
|
|
Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному.
|
Аще Uбо азъ Uмыхъ ваши нозэ. Gь и Uчітель. и вы дължни ѥсте. дрUгъ дрUгU Uмывати нозэ.
|
|
15
|
15
|
|
Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
|
образ бо дахъ вамъ. да яко же азъ сътворихъ вамъ. и вы да творите.
|
|
16
|
16
|
|
Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його.
|
ам7нъ ам7нъ гlю вамъ. нэc рабъ болии гн7а своѥго. ни посланыи болии пославъшааго и.
|
|
17
|
17
|
|
Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
|
аще се вэсте блажени ѥсте. аще творите се.
|
|
18
|
18
|
|
Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою.
|
Не о вьсэхъ васъ глаголѭ. азъ бо вэмь ѩже избьрахъ нъ да кънигы събѫдѫть сz: ядыи съ мъноѭ хлэбъ въздвиже на мz пzтѫ своѭ.
|
|
19
|
19
|
|
Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я.
|
отъ селэ глаголѭ вамъ прэжде даже не бѫдеть да ѥгда бѫдеть вэрѫ имете яко азъ ѥсмь.
|
|
20
|
20
|
|
Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене.
|
аминь аминь глаголѭ вамъ: приѥмлѩи аще кого посълѭ мене приѥмлѥть. а приѥмлѩи мене приѥмлѥть посълавъшааго мz.
|
|
21
|
21
|
|
Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене.
|
Си рекъ исусъ възмѫти сz духъмь и съвэдэтельствова и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz.
|
|
22
|
22
|
|
Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.
|
съзираахѫ же сz междѫ собоѫ ученици не домышлzще о комь глаголѥть.
|
|
23
|
23
|
|
Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому.
|
бэ же ѥдинъ възлежz отъ ученикъ ѥго на лонэ исусовэ ѥгоже любляаше исусъ.
|
|
24
|
24
|
|
Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить.
|
поманѫ же сему симонъ петръ въпросити къто убо ѥсть о нѥмьже глаголѥть.
|
|
25
|
25
|
|
Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це?
|
нападъ же тъ тако на прьси исусовы глагола ѥму: господи къто ѥсть;
|
|
26
|
26
|
|
Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам хліб. І, вмочивши хліб, подав Іуді Симоновому Іскаріоту.
|
отъвэща исусъ: тъ ѥсть ѥмуже азъ омочь хлэбъ подамъ. и омочь хлэбъ дасть иудэ симоню искариотьскууму.
|
|
27
|
27
|
|
І з цим хлібом увійшов у нього сатана. І сказав йому Ісус: що робиш, роби швидше.
|
и по хлэбэ тъгда въниде въ нь сотона. глагола ѥму исусъ: ѥже твориши сътвори скоро.
|
|
28
|
28
|
|
Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому.
|
сего же ни кто же разумэ възлежzщиихъ къ чьсому рече ѥму.
|
|
29
|
29
|
|
Оскільки в Іуди була грошова скринька, то деякі гадали, що Ісус звелів йому купити те, що треба було до свята, або щоб дав що-небудь убогим.
|
ѥдини мьнэахѫ понѥже скриницѫ имэаше иуда яко глаголѥть ѥму исусъ: купи ѥгоже трэбуѥмь на праздьникъ ли нищиимъ да нэчто дасть.
|
|
30
|
30
|
|
Він, взявши той хліб, одразу ж вийшов; а була ніч.
|
приѥмъ же онъ хлэбъ изиде абие. бэ же нощь. Рече г7ь своимъ Uченикомъ.
|
|
31
|
31
|
|
Коли він вийшов, Ісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
|
нынэ прослависz сн7ъ чlвчь. и б7ъ прослависz о нѥмь.
|
|
32
|
32
|
|
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.
|
аще б7ъ прослависz о нѥмь. и б7ъ прославить ѥго въ собэ. и абиѥ прославить ѥго.
|
|
33
|
33
|
|
Діти! Недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене і, як Я сказав юдеям, — куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер.
|
чадьца еще мало съ вами ѥсмь. възищете мене. и яко же рекохъ. жидомъ. яко ямо же азъ идU. вы не можете приити. и вамъ гlю нынэ.
|
|
34
|
34
|
|
Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного.
|
заповэдь нову даю вамъ. да любите дрUгъ дрUга. яко же възлюбихъ васъ. да и вы любите другъ дрUга.
|
|
35
|
35
|
|
З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою.
|
о семь разUмэють вси яко мои Uченици ѥсте. аще любъве имате межю собою.
|
|
36
|
36
|
|
Симон-Петро сказав Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною.
|
гlа ѥмU симонъ петръ. Gи камо идеши. tвэща ѥмU iс7. ямо же азъ идU. не можеши нынэ по мнэ ити. послэди же по мнэ поидеши.
|
|
37
|
37
|
|
Петро сказав Йому: Господи! Чому я не можу йти за Тобою тепер? Я душу мою покладу за Тебе.
|
гlа ѥмU симонъ петръ. Gи почто не могU нынэ поити по тобэ. нынэ дш7ю свою положю за тебе.
|
|
38
|
38
|
|
Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.
|
tвэща ѥмU iс7. дш7ю ли свою за мя положиши. ам7нъ ам7нъ гlю тебе. не въспоѥть кUръ. дондеже отъвьржешисz мене тришьдU.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.