|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
|
Аминъ аминъ гlю вамъ. не въходяи двьрьми въ дворъ овьчии. нъ прэлазz инUдU тать есть и разбоиникъ.
|
|
2
|
2
|
|
А хто входить у двері, той пастир овець.
|
а въходzи двьрьми пастырь ѥсть овьцамъ.
|
|
3
|
3
|
|
Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх.
|
семU двьрьникъ tвьрзаѥть и овьцz гласъ ѥго слышzть. своя овьцz зоветь. по имени изгонить я.
|
|
4
|
4
|
|
І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
|
ѥгда же своя овьцz изгонить прэдъ ними ходить. и овьцz по немь идUть. яко видzть гласъ ѥго.
|
|
5
|
5
|
|
За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
|
по чюждемь же не идUть нъ бэжzть t него. яко не знають чюждиихъ гласа.
|
|
6
|
6
|
|
Цю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
|
сия притъчz рече имъ I©ъ. они же не разUмэшz. что сUть. яже имъ гlаше.
|
|
7
|
7
|
|
Отже, знову сказав їм Ісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
|
рече имъ I©ъ пакы. аминъ аминъ гlю вамъ. азъ ѥсмь двьрь овьцамъ.
|
|
8
|
8
|
|
Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
|
вьсе ѥлико же ихъ приде прэже мене татиѥ сUть и разбоиници. нъ не послUшzша ихъ овьцz.
|
|
9
|
9
|
|
Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
|
азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть.
|
|
10
|
10
|
|
Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали.
|
тать не приходить. нъ да Uкрадеть. и Uбьѥть и погUбить. азъ приидохъ да животъ имэють. и лише имэють.
|
|
11
|
11
|
|
Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець.
|
азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. пастUхъ добрыи и дш7ю свою полагаѥть за wвьца.
|
|
12
|
12
|
|
А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець.
|
и наимьникъ иже нcэ пастUхъ. ѥмU же не сUть. овьца своя. видить вълка идUща. и оставляѥть овьца и бэжить. и вълкъ расхытить я. и распUдить овьца.
|
|
13
|
13
|
|
А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець.
|
а наимьникъ бэжить. яко иаимьникъ ѥсть. яко о wвьцахъ не родить.
|
|
14
|
14
|
|
Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої.
|
азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. и знаю моя. и знають мя моя.
|
|
15
|
15
|
|
Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець.
|
яко же знаѥть мz оць. и азъ знаю оц7а. и дш7ю мою полагаю за овьца.
|
|
16
|
16
|
|
Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир.
|
ины овьца имамъ. яже не сUть. t двора сего. и ты ми подобаѥть привести и глаc мои Uслышати. и бUдеть ѥдино стадо. и ѥдинъ пастUхъ.
|
|
17
|
17
|
|
Тому любить Мене Отець, що Я душу Мою віддаю, щоб знову прийняти її.
|
сего ради мz оц7ь любить. яко азъ полагаю дш7ю мою. да пакы приимU ю.
|
|
18
|
18
|
|
Ніхто не відбирає її від Мене, але Я Сам віддаю її. Маю владу віддати її і владу маю знову прийняти її. Цю заповідь Я прийняв від Отця Мого.
|
никто же възьметь ѥя t мене. нъ азъ не полагаю ѥя о себэ. область имамъ положити ю. и область имамъ прияти ю. сию заповэдь прияхъ t оц7а моѥго.
|
|
19
|
19
|
|
Через ці слова знову виникла суперечка між юдеями.
|
распрz же пакы бысть въ июдэихъ. за словеса си.
|
|
20
|
20
|
|
Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його?
|
гlаахU же мънози t нихъ. бэсъ имать и неистовъ ѥсть. чьто ѥго послUшаѥте.
|
|
21
|
21
|
|
Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим?
|
ини гlаахU си гlи не сUть бэсьнUющиисz. ѥда бэсъ можеть слэпыимъ очи даяти.
|
|
22
|
22
|
|
Було тоді в Єрусалимі свято оновлення, і стояла зима.
|
Бэша же тъгда сщ7ения въ иѥрUсалимэ. и зима бэ
|
|
23
|
23
|
|
Ісус ходив у храмі, у притворі Соломоновім.
|
и хождааше iс7ъ въ цр7кви. въ прэторэ соломони.
|
|
24
|
24
|
|
Тут юдеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш душі наші у невіданні? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
|
обидU же и июдэи. и гlаахU же ѥмU. докола дш7а нашz въземлеши. аще ты ѥси х©ъ. рьци намъ не обинUясz.
|
|
25
|
25
|
|
Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене.
|
tвэща имъ I©ъ рэхъ вамъ и не вэрUѥте. дэла яже азъ творю. вы имz оц7z моѥго. та съвэдэтельствUють о мънэ.
|
|
26
|
26
|
|
Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.
|
нъ вы не вэрUѥте. нэсте бо t овьць моихъ. яко же рэхъ вамъ.
|
|
27
|
27
|
|
Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
|
овьца моя гласа моѥго слUшають. и язъ знаю я. и по мънэ грzдUть.
|
|
28
|
28
|
|
І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї.
|
и язъ животъ вэчьныи даю имъ. и не погыбнUть въ вэкы. и не въсхытить ихъ никто же t рUкы моѥя.
|
|
29
|
29
|
|
Отець Мій, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
|
оц7ь мои иже дасть я мънэ болии вьсэхъ ѥсть. и никто же не можеть въсхытити t рUкы оц7z моѥго.
|
|
30
|
30
|
|
Я і Отець — єдине.
|
азъ и оц7ь ѥдино ѥсвэ.
|
|
31
|
31
|
|
Тут знов юдеї схопили каміння, щоб побити Його.
|
и възzша камениѥ пакы июдэи. да и побиють.
|
|
32
|
32
|
|
Ісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням?
|
tвэща имъ I©ъ. многа дэла добра даяхъ вамъ t оц7а моѥго. за коѥ ихъ дэло камение на мz метаѥте.
|
|
33
|
33
|
|
Юдеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.
|
tвэщаша ѥмU июдэи гlюще. о добрэ дэлэ не мечемъ камениѥмь на тz. нъ о власвимии. яко ты чlвкъ сътворишисz самъ б7ъ.
|
|
34
|
34
|
|
Ісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав, що ви боги?
|
tвэща же I©ъ и рече имъ. нэсть ли написано въ законэ вашемь. яко азъ рэхъ бз7и ѥсте.
|
|
35
|
35
|
|
Якщо назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання, —
|
аще оны рече б7ы. къ нимъ же рече слово б9иѥ. и не могUть сz разорити кънигы.
|
|
36
|
36
|
|
чи Тому, Якого Отець освятив і послав у світ, ви говорите, що богохульствує, бо сказав: Я Син Божий?
|
ѥго же оц7ь с™и. и посъла въ миръ. вы гlете яко власfимисаѥши. зане рэхъ яко сн7ъ б9ии ѥсмь.
|
|
37
|
37
|
|
Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені;
|
аще не творю дэлъ оц7а моѥго. не имате вэры.
|
|
38
|
38
|
|
а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому.
|
аще ли творю. аще мънэ вэры не емлете. дэломъ моимъ вэрU имэте. да разUмэѥте и вэрUѥте. яко въ мънэ оц7ь и язъ въ оц7и.
|
|
39
|
39
|
|
Тоді знову намагалися Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх.
|
искаахѫ же ѥго пакы ѩти и изиде отъ рѫкъ ихъ.
|
|
40
|
40
|
|
І пішов знову на той бік Йордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і залишився там.
|
и иде пакы на онъ полъ иордана на мэсто идеже бэ иоанъ прэжде крьстz и прэбысть ту.
|
|
41
|
41
|
|
І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоан не створив жодного чуда, але все, що Іоан сказав про Нього, було правдою.
|
и мънози придошz къ нѥму и глаголаахѫ яко иоанъ убо знамения не сотвори ни ѥдиного же. вься же ѥлико рече иоанъ о семь истина бэ.
|
|
42
|
42
|
|
І багато хто там увірував у Нього.
|
и мънози вэровашz въ нѥго ту.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.