|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник. | Аминъ аминъ гlю вамъ. не въходяи двьрьми въ дворъ овьчии. нъ прэлазz инUдU тать есть и разбоиникъ. |
|
2
|
2
|
| А хто входить у двері, той пастир овець. | а въходzи двьрьми пастырь ѥсть овьцамъ. |
|
3
|
3
|
| Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх. | семU двьрьникъ tвьрзаѥть и овьцz гласъ ѥго слышzть. своя овьцz зоветь. по имени изгонить я. |
|
4
|
4
|
| І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос. | ѥгда же своя овьцz изгонить прэдъ ними ходить. и овьцz по немь идUть. яко видzть гласъ ѥго. |
|
5
|
5
|
| За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу. | по чюждемь же не идUть нъ бэжzть t него. яко не знають чюждиихъ гласа. |
|
6
|
6
|
| Цю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм. | сия притъчz рече имъ I©ъ. они же не разUмэшz. что сUть. яже имъ гlаше. |
|
7
|
7
|
| Отже, знову сказав їм Ісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям. | рече имъ I©ъ пакы. аминъ аминъ гlю вамъ. азъ ѥсмь двьрь овьцамъ. |
|
8
|
8
|
| Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх. | вьсе ѥлико же ихъ приде прэже мене татиѥ сUть и разбоиници. нъ не послUшzша ихъ овьцz. |
|
9
|
9
|
| Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде. | азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть. |
|
10
|
10
|
| Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали. | тать не приходить. нъ да Uкрадеть. и Uбьѥть и погUбить. азъ приидохъ да животъ имэють. и лише имэють. |
|
11
|
11
|
| Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. | азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. пастUхъ добрыи и дш7ю свою полагаѥть за wвьца. |
|
12
|
12
|
| А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець. | и наимьникъ иже нcэ пастUхъ. ѥмU же не сUть. овьца своя. видить вълка идUща. и оставляѥть овьца и бэжить. и вълкъ расхытить я. и распUдить овьца. |
|
13
|
13
|
| А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець. | а наимьникъ бэжить. яко иаимьникъ ѥсть. яко о wвьцахъ не родить. |
|
14
|
14
|
| Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої. | азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. и знаю моя. и знають мя моя. |
|
15
|
15
|
| Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець. | яко же знаѥть мz оць. и азъ знаю оц7а. и дш7ю мою полагаю за овьца. |
|
16
|
16
|
| Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир. | ины овьца имамъ. яже не сUть. t двора сего. и ты ми подобаѥть привести и глаc мои Uслышати. и бUдеть ѥдино стадо. и ѥдинъ пастUхъ. |
|
17
|
17
|
| Тому любить Мене Отець, що Я душу Мою віддаю, щоб знову прийняти її. | сего ради мz оц7ь любить. яко азъ полагаю дш7ю мою. да пакы приимU ю. |
|
18
|
18
|
| Ніхто не відбирає її від Мене, але Я Сам віддаю її. Маю владу віддати її і владу маю знову прийняти її. Цю заповідь Я прийняв від Отця Мого. | никто же възьметь ѥя t мене. нъ азъ не полагаю ѥя о себэ. область имамъ положити ю. и область имамъ прияти ю. сию заповэдь прияхъ t оц7а моѥго. |
|
19
|
19
|
| Через ці слова знову виникла суперечка між юдеями. | распрz же пакы бысть въ июдэихъ. за словеса си. |
|
20
|
20
|
| Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його? | гlаахU же мънози t нихъ. бэсъ имать и неистовъ ѥсть. чьто ѥго послUшаѥте. |
|
21
|
21
|
| Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим? | ини гlаахU си гlи не сUть бэсьнUющиисz. ѥда бэсъ можеть слэпыимъ очи даяти. |
|
22
|
22
|
| Було тоді в Єрусалимі свято оновлення, і стояла зима. | Бэша же тъгда сщ7ения въ иѥрUсалимэ. и зима бэ |
|
23
|
23
|
| Ісус ходив у храмі, у притворі Соломоновім. | и хождааше iс7ъ въ цр7кви. въ прэторэ соломони. |
|
24
|
24
|
| Тут юдеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш душі наші у невіданні? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо. | обидU же и июдэи. и гlаахU же ѥмU. докола дш7а нашz въземлеши. аще ты ѥси х©ъ. рьци намъ не обинUясz. |
|
25
|
25
|
| Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене. | tвэща имъ I©ъ рэхъ вамъ и не вэрUѥте. дэла яже азъ творю. вы имz оц7z моѥго. та съвэдэтельствUють о мънэ. |
|
26
|
26
|
| Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам. | нъ вы не вэрUѥте. нэсте бо t овьць моихъ. яко же рэхъ вамъ. |
|
27
|
27
|
| Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною. | овьца моя гласа моѥго слUшають. и язъ знаю я. и по мънэ грzдUть. |
|
28
|
28
|
| І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї. | и язъ животъ вэчьныи даю имъ. и не погыбнUть въ вэкы. и не въсхытить ихъ никто же t рUкы моѥя. |
|
29
|
29
|
| Отець Мій, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого. | оц7ь мои иже дасть я мънэ болии вьсэхъ ѥсть. и никто же не можеть въсхытити t рUкы оц7z моѥго. |
|
30
|
30
|
| Я і Отець — єдине. | азъ и оц7ь ѥдино ѥсвэ. |
|
31
|
31
|
| Тут знов юдеї схопили каміння, щоб побити Його. | и възzша камениѥ пакы июдэи. да и побиють. |
|
32
|
32
|
| Ісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням? | tвэща имъ I©ъ. многа дэла добра даяхъ вамъ t оц7а моѥго. за коѥ ихъ дэло камение на мz метаѥте. |
|
33
|
33
|
| Юдеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом. | tвэщаша ѥмU июдэи гlюще. о добрэ дэлэ не мечемъ камениѥмь на тz. нъ о власвимии. яко ты чlвкъ сътворишисz самъ б7ъ. |
|
34
|
34
|
| Ісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав, що ви боги? | tвэща же I©ъ и рече имъ. нэсть ли написано въ законэ вашемь. яко азъ рэхъ бз7и ѥсте. |
|
35
|
35
|
| Якщо назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання, — | аще оны рече б7ы. къ нимъ же рече слово б9иѥ. и не могUть сz разорити кънигы. |
|
36
|
36
|
| чи Тому, Якого Отець освятив і послав у світ, ви говорите, що богохульствує, бо сказав: Я Син Божий? | ѥго же оц7ь с™и. и посъла въ миръ. вы гlете яко власfимисаѥши. зане рэхъ яко сн7ъ б9ии ѥсмь. |
|
37
|
37
|
| Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені; | аще не творю дэлъ оц7а моѥго. не имате вэры. |
|
38
|
38
|
| а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому. | аще ли творю. аще мънэ вэры не емлете. дэломъ моимъ вэрU имэте. да разUмэѥте и вэрUѥте. яко въ мънэ оц7ь и язъ въ оц7и. |
|
39
|
39
|
| Тоді знову намагалися Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх. | искаахѫ же ѥго пакы ѩти и изиде отъ рѫкъ ихъ. |
|
40
|
40
|
| І пішов знову на той бік Йордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і залишився там. | и иде пакы на онъ полъ иордана на мэсто идеже бэ иоанъ прэжде крьстz и прэбысть ту. |
|
41
|
41
|
| І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоан не створив жодного чуда, але все, що Іоан сказав про Нього, було правдою. | и мънози придошz къ нѥму и глаголаахѫ яко иоанъ убо знамения не сотвори ни ѥдиного же. вься же ѥлико рече иоанъ о семь истина бэ. |
|
42
|
42
|
| І багато хто там увірував у Нього. | и мънози вэровашz въ нѥго ту. |
