|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
|
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
|
Њ ни1хже [междY тёмъ] собрaвшымсz тмaмъ нар0да, ћкw попирaти дрyгъ дрyга, начaтъ глаг0лати ўчн7кHмъ свои6мъ пeрвэе: внемли1те себЁ t квaса фарісeйска, є4же є4сть лицемёріе.
|
|
2
|
2
|
|
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися.
|
(За? …G.) Ничт0же бо покровeно є4сть, є4же не tкрhетсz, и3 тaйно, є4же не ўразумёетсz:
|
|
3
|
3
|
|
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях.
|
занE, є3ли6ка во тмЁ рёсте, во свётэ ўслhшатсz: и3 є4же ко ќху глаг0ласте во хрaмэхъ, проповёстсz на кр0вэхъ.
|
|
4
|
4
|
|
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть,
|
Гlю же вaмъ другHмъ свои6мъ: не ўб0йтесz t ўбивaющихъ тёло и3 пот0мъ не м0гущихъ ли1шше что2 сотвори1ти:
|
|
5
|
5
|
|
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся.
|
сказyю же вaмъ, когw2 ўб0йтесz: ўб0йтесz и3мyщагw влaсть по ўбіeніи воврещи2 въ дeбрь џгненную: є4й, гlю вaмъ, тогw2 ўб0йтесz.
|
|
6
|
6
|
|
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом.
|
Не пsть ли пти1цъ цэни1тсz пёнzзема двэмA, и3 ни є3ди1на t ни1хъ нёсть забвeна пред8 бGомъ.
|
|
7
|
7
|
|
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
|
Но и3 влaси главы2 вaшеz вси2 и3зочтeни сyть. Не ўб0йтесz u5бо: мн0зэхъ пти1цъ ќнши є3стE вы2.
|
|
8
|
8
|
|
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими;
|
(За? …д7.) Гlю же вaмъ: всsкъ, и4же ѓще и3сповёсть мS пред8 человBки, и3 сн7ъ чlвёческій и3сповёсть є3го2 пред8 ѓгGлы б9іими:
|
|
9
|
9
|
|
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.
|
ґ tвергjйсz менє2 пред8 человёки, tвeрженъ бyдетъ пред8 ѓгGлы б9іими.
|
|
10
|
10
|
|
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься.
|
И# всsкъ и4же речeтъ сл0во на сн7а чlвёческаго, њстaвитсz є3мY: ґ на с™aго д¦а хули1вшему не њстaвитсz.
|
|
11
|
11
|
|
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити,
|
Е#гдa же приведyтъ вы2 на собHрища и3 вл†сти и3 владhчєства, не пецhтесz, кaкw и3ли2 что2 tвэщaете, и3ли2 что2 речeте:
|
|
12
|
12
|
|
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
|
с™hй бо д¦ъ научи1тъ вы2 въ т0й чaсъ, ±же подобaетъ рещи2.
|
|
13
|
13
|
|
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною!
|
(За? …е7.) Речe же є3мY нёкій t нар0да: ўчи1телю, рцы2 брaту моемY раздэли1ти со мн0ю достоsніе.
|
|
14
|
14
|
|
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас?
|
Џнъ же речE є3мY: человёче, кто2 мS постaви судію2 и3ли2 дэли1телz над8 вaми;
|
|
15
|
15
|
|
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
|
Речe же къ ни6мъ: блюди1те и3 храни1тесz t лихои1мства: ћкw не t и3збhтка [внегдA и3збhточествовати] комY жив0тъ є3гw2 є4сть t и3мёніz є3гw2.
|
|
16
|
16
|
|
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива.
|
(За? …ѕ7.) Речe же при1тчу къ ни6мъ, глаг0лz: человёку нёкоему богaту ўгобзи1сz ни6ва:
|
|
17
|
17
|
|
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх.
|
и3 мhслzше въ себЁ, глаг0лz: что2 сотворю2, ћкw не и4мамъ гдЁ собрaти плодHвъ мои1хъ;
|
|
18
|
18
|
|
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє.
|
И# речE: сE сотворю2: разорю2 жи6тницы мо‰, и3 б0лшыz сози1жду, и3 соберY тY вс‰ жи6та мо‰ и3 благ†z мо‰:
|
|
19
|
19
|
|
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
|
и3 рекY души2 моeй: душE, и4маши мнHга бл†га, леж†ща на лBта мнHга: почивaй, ћждь, пjй, весели1сz.
|
|
20
|
20
|
|
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?
|
Речe же є3мY бGъ: безyмне, въ сію2 н0щь дyшу твою2 и3стsжутъ t тебє2: ґ ±же ўгот0валъ є3си2, комY бyдутъ;
|
|
21
|
21
|
|
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
|
Тaкw собирazй себЁ, ґ не въ бGа богатёz.
|
|
22
|
22
|
|
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся.
|
Речe же ко ўчн7кHмъ свои1мъ: сегw2 рaди глаг0лю вaмъ: не пецhтесz душeю вaшею, что2 ћсте: ни тёломъ, во что2 њблечeтесz:
|
|
23
|
23
|
|
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг.
|
душA б0лши є4сть пи1щи, и3 тёло nдeжды.
|
|
24
|
24
|
|
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів!
|
Смотри1те вр†нъ, ћкw не сёютъ, ни жнyтъ: и5мже нёсть сокр0вища, ни жи1тницы, и3 бGъ питaетъ и5хъ: к0льми пaче вы2 є3стE лyчши пти1цъ;
|
|
25
|
25
|
|
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
|
Кт0 же t вaсъ пекjйсz м0жетъ приложи1ти в0зрасту своемY лaкоть є3ди1нъ;
|
|
26
|
26
|
|
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше?
|
Ѓще u5бо ни мaла чесw2 м0жете, что2 њ пр0чихъ печeтесz;
|
|
27
|
27
|
|
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
|
Смотри1те крjны, кaкw растyтъ: не труждaютсz, ни прzдyтъ: глаг0лю же вaмъ, ћкw ни соломHнъ во всeй слaвэ своeй њблечeсz, ћкw є3ди1нъ t си1хъ.
|
|
28
|
28
|
|
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
|
Ѓще же травY, на селЁ днeсь сyщу и3 ќтрэ въ пeщь вмeщему, бGъ тaкw њдэвaетъ: к0льми пaче вaсъ, маловёри;
|
|
29
|
29
|
|
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь,
|
И# вы2 не и3щи1те, что2 ћсте, и3ли2 что2 піeте: и3 не возноси1тесz:
|
|
30
|
30
|
|
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте.
|
всёхъ бо си1хъ kзhцы мjра сегw2 и4щутъ: вaшъ же nц7ъ вёсть, ћкw трeбуете си1хъ.
|
|
31
|
31
|
|
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
|
Nбaче и3щи1те цrтвіz б9іz, и3 сі‰ вс‰ приложaтсz вaмъ.
|
|
32
|
32
|
|
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
|
(За? …з7.) Не б0йсz, мaлое стaдо: ћкw бlгоизв0ли nц7ъ вaшъ дaти вaмъ цrтво.
|
|
33
|
33
|
|
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.
|
Продади1те и3мёніz в†ша и3 дади1те ми1лостыню. Сотвори1те себЁ влаг†лища неветш†юща, сокр0вище неwскудёемо на нб7сёхъ, и3дёже тaть не приближaетсz, ни м0ль растлэвaетъ.
|
|
34
|
34
|
|
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
|
И#дёже бо сокр0вище вaше, тY и3 сeрдце вaше бyдетъ.
|
|
35
|
35
|
|
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені.
|
Да бyдутъ чрeсла в†ша препо‰сана, и3 свэти1лницы горsщіи:
|
|
36
|
36
|
|
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
|
и3 вы2 под0бни человёкwмъ чaющымъ г0спода своегw2, когдA возврати1тсz t брaка, да пришeдшу и3 толкнyвшу, ѓбіе tвeрзутъ є3мY.
|
|
37
|
37
|
|
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм.
|
Бlжeни раби2 тjи, и5хже пришeдъ госп0дь њбрsщетъ бдsщихъ: ґми1нь гlю вaмъ, ћкw препоsшетсz и3 посaдитъ и5хъ, и3 минyвъ [приступи1въ] послyжитъ и5мъ.
|
|
38
|
38
|
|
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
|
И# ѓще пріи1детъ во вторyю стрaжу, и3 въ трeтію стрaжу пріи1детъ, и3 њбрsщетъ (и5хъ) тaкw, бlжeни сyть раби2 тjи.
|
|
39
|
39
|
|
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
|
Сe же вёдите, ћкw ѓще бы вёдалъ господи1нъ хрaмины, въ кjй чaсъ тaть пріи1детъ, бдёлъ u5бо бы, и3 не бы2 дaлъ подкопaти д0му своегw2.
|
|
40
|
40
|
|
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський.
|
И# вы2 u5бо бyдите гот0ви: ћкw, в0ньже чaсъ не мни1те, сн7ъ чlвёческій пріи1детъ.
|
|
41
|
41
|
|
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім?
|
Речe же є3мY пeтръ: гDи, къ нaмъ ли при1тчу сію2 глаг0леши, и3ли2 ко всBмъ;
|
|
42
|
42
|
|
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
|
Речe же гDь: (За? …}.) кто2 u5бо є4сть вёрный строи1тель и3 мyдрый, є3г0же постaвитъ госп0дь над8 чeлzдію своeю, даsти во врeмz житомёріе;
|
|
43
|
43
|
|
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так.
|
Бlжeнъ рaбъ т0й, є3г0же пришeдъ госп0дь є3гw2 њбрsщетъ творsща тaкw:
|
|
44
|
44
|
|
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його.
|
вои1стинну гlю вaмъ, ћкw над8 всёмъ и3мёніемъ свои1мъ постaвитъ є3го2.
|
|
45
|
45
|
|
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, —
|
Ѓще же речeтъ рaбъ т0й въ сeрдцы своeмъ: косни1тъ господи1нъ м0й пріити2: и3 начнeтъ би1ти рабы6 и3 рабы6ни, ћсти же и3 пи1ти и3 ўпивaтисz:
|
|
46
|
46
|
|
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
|
пріи1детъ господи1нъ рабA тогw2 въ дeнь, в0ньже не чaетъ, и3 въ чaсъ, в0ньже не вёсть: и3 растeшетъ є3го2, и3 чaсть є3гw2 съ невёрными положи1тъ.
|
|
47
|
47
|
|
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий.
|
Т0й же рaбъ вёдэвый в0лю господи1на своегw2, и3 не ўгот0вавъ, ни сотвори1въ по в0ли є3гw2, біeнъ бyдетъ мн0гw:
|
|
48
|
48
|
|
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.
|
невёдэвый же, сотвори1въ же достHйнаz рaнамъ, біeнъ бyдетъ мaлw. (За? …f7.) Всsкому же, є3мyже дано2 бyдетъ мн0гw, мн0гw взhщетсz t негw2: и3 є3мyже предaша мн0жайше, мн0жайше пр0сzтъ [и3стsжутъ] t негw2.
|
|
49
|
49
|
|
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
|
NгнS пріид0хъ воврещи2 на зeмлю, и3 что2 хощY, ѓще ўжE возгорёсz;
|
|
50
|
50
|
|
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!
|
КRщeніемъ же и4мамъ кrти1тисz, и3 кaкw ўдержyсz, д0ндеже скончaютсz;
|
|
51
|
51
|
|
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення.
|
Мнитe ли, ћкw ми1ръ пріид0хъ дaти на зeмлю; ни2, гlю вaмъ, но раздэлeніе.
|
|
52
|
52
|
|
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
|
Бyдутъ бо tсeлэ пsть во є3ди1номъ домY раздэлeни, тріE на двA, и3 двA на три2:
|
|
53
|
53
|
|
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю.
|
раздэли1тсz nтeцъ на сhна, и3 сhнъ на nтцA: мaти на дщeрь, и3 дщи2 на мaтерь: свекры2 на невёсту свою2, и3 невёста на свекр0вь свою2.
|
|
54
|
54
|
|
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так.
|
Гlаше же и3 нар0дwмъ: є3гдA ќзрите w4блакъ восходsщь t зaпада, ѓбіе глаг0лете: тyча грzдeтъ: и3 бывaетъ тaкw.
|
|
55
|
55
|
|
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває.
|
И# є3гдA ю4гъ вёющь, глаг0лете: зн0й бyдетъ: и3 бывaетъ.
|
|
56
|
56
|
|
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
|
Лицемёри, лицE нeбу и3 земли2 вёсте и3скушaти: врeмене же сегw2 кaкw не и3скушaете;
|
|
57
|
57
|
|
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе?
|
Чт0 же и3 њ себЁ не сyдите прaведное;
|
|
58
|
58
|
|
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці.
|
Е#гдa бо грzдeши съ сопeрникомъ твои1мъ ко кнsзю, на пути2 дaждь дёланіе [потщи1сz] и3збhти t негw2: да не кaкw привлечeтъ тебE къ судіи2, и3 судіS тS предaстъ слузЁ, и3 слугA всади1тъ тS въ темни1цу:
|
|
59
|
59
|
|
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша.
|
гlю тебЁ: не и3зhдеши tтyду, д0ндеже и3 послёднюю мёдницу воздaси.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.