|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство. | О ни́хже [между́ тім] собра́вшимся тьмам наро́да, я́ко попира́ти друг дру́га, нача́т глаго́лати ученико́м Свої́м пе́рвіє: внемлі́те себі́ от ква́са фарисе́йська, є́же єсть лицемі́ріє. |
|
2
|
2
|
| Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися. | (Зач. 63) Нічто́же бо покрове́нно єсть, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уразумі́ється; |
|
3
|
3
|
| Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях. | зане́, єли́ка во тьмі рі́сте, во сві́ті усли́шаться; і є́же ко у́ху глаго́ласте во хра́міх, пропові́сться на кро́віх. |
|
4
|
4
|
| Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть, | Глаго́лю же вам, друго́м Свої́м: не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло і пото́м не мо́гущих ли́шше что сотвори́ти; |
|
5
|
5
|
| але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся. | сказу́ю же вам, кого́ убо́йтеся: убо́йтеся іму́щаго власть по убіє́нії воврещи́ в дебр о́гненную; єй, глаго́лю вам, того́ убо́йтеся. |
|
6
|
6
|
| Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом. | Не п'ять ли птиць ціни́ться пі́нязема двіма́, і ні єди́на от них ність забве́нна пред Бо́гом. |
|
7
|
7
|
| А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів. | Но і вла́си глави́ ва́шея всі ізочте́ні суть. Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць у́нші єсте́ ви. |
|
8
|
8
|
| Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими; | (Зач. 64) Глаго́лю же вам: всяк, і́же а́ще іспові́сть М'я пред челові́ки, і Син Челові́чеський іспові́сть єго́ пред а́нгели Бо́жиїми; |
|
9
|
9
|
| а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими. | а отверги́йся Мене́ пред челові́ки, отве́ржен бу́деть пред а́нгели Бо́жиїми. |
|
10
|
10
|
| І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься. | І всяк, і́же рече́ть сло́во на Си́на Челові́чеськаго, оста́виться єму́; а на Свята́го Ду́ха хули́вшему не оста́виться. |
|
11
|
11
|
| Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити, | Єгда́ же приведу́ть ви на собо́рища, і вла́сті, і влади́чества, не пеці́теся, ка́ко іли́ что отвіща́єте, іли́ что рече́те; |
|
12
|
12
|
| бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити. | Святи́й бо Дух научи́ть ви в той час, я́же подоба́єть рещи́. |
|
13
|
13
|
| Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! | (Зач. 60) Рече́ же Єму́ ні́кий от наро́да: Учи́телю, рци бра́ту моєму́ разділи́ти со мно́ю достоя́ніє. |
|
14
|
14
|
| Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? | Он же рече́ єму́: челові́че, кто М'я поста́ви судію́ іли́ діли́теля над ва́ми? |
|
15
|
15
|
| При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. | Рече́ же к ним: блюді́те і храні́теся от лихоі́мства, я́ко не от ізби́тка [внегда́ ізби́точествовати] кому́ живо́т єго́ єсть от імі́нія єго́. |
|
16
|
16
|
| І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива. | (Зач. 66) Рече́ же при́тчу к ним, глаго́ля: челові́ку ні́коєму бога́ту угобзи́ся ни́ва; |
|
17
|
17
|
| І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. | і ми́сляше в себі́, глаго́ля: что сотворю́, я́ко не і́мам гді собра́ти плодо́в мої́х? |
|
18
|
18
|
| І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. | І рече́: се сотворю́ — разорю́ жи́тниці моя́, і бо́льшия сози́жду, і соберу́ ту вся жи́та моя́ і блага́я моя́; |
|
19
|
19
|
| І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. | і реку́ душі́ моє́й: душе́, і́маши мно́га бла́га, лежа́ща на лі́та мно́га; почива́й, яждь, пий, весели́ся. |
|
20
|
20
|
| Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? | Рече́ же єму́ Бог: безу́мне, в сію́ нощ ду́шу твою́ істя́жуть от тебе́; а я́же угото́вал єси́, кому́ бу́дуть? |
|
21
|
21
|
| Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. | Та́ко собира́яй себі́, а не в Бо́га богаті́я. |
|
22
|
22
|
| Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся. | Рече́ же ко ученико́м Свої́м: сего́ ра́ди глаго́лю вам: не пеці́теся душе́ю ва́шею, что я́сте, ні ті́лом, во что облече́теся; |
|
23
|
23
|
| Душа більша за їжу, і тіло — за одяг. | душа́ бо́льші єсть пи́щі, і ті́ло оде́жди. |
|
24
|
24
|
| Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів! | Смотрі́те вран, я́ко не сі́ють, ні жнуть; ї́мже ність сокро́вища, ні жи́тниці, і Бог пита́єть їх; ко́льми па́че ви єсте́ лу́чші птиць? |
|
25
|
25
|
| Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? | Кто же от вас пеки́йся мо́жеть приложи́ти во́зрасту своєму́ ла́коть єди́н? |
|
26
|
26
|
| Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше? | А́ще у́бо ні ма́ла чесо́ мо́жете, что о про́чих пече́теся? |
|
27
|
27
|
| Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них. | Смотрі́те кри́ни, ка́ко расту́ть: не тружда́ються, ні пряду́ть; глаго́лю же вам, я́ко ні Соломо́н во всей сла́ві своє́й облече́ся, я́ко єди́н от сих. |
|
28
|
28
|
| Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри! | А́ще же траву́, на селі́ днесь су́щу і у́трі в пещ вме́щему, Бог та́ко одіва́єть, ко́льми па́че вас, малові́ри? |
|
29
|
29
|
| Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь, | І ви не іщі́те, что я́сте, іли́ что піє́те, і не возносі́теся; |
|
30
|
30
|
| бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте. | всіх бо сих язи́ци ми́ра сего́ і́щуть, ваш же Оте́ць вість, я́ко тре́буєте сих. |
|
31
|
31
|
| Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам. | Оба́че іщі́те Ца́рствія Бо́жия, і сія́ вся приложа́ться вам. |
|
32
|
32
|
| Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство. | (Зач. 67) Не бо́йся, ма́лоє ста́до! Я́ко благоізво́ли Оте́ць ваш да́ти вам Ца́рство. |
|
33
|
33
|
| Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить. | Продаді́те імі́нія ва́ша і даді́те ми́лостині. Сотворі́те себі́ влага́лища неветша́юща, сокро́вище неоскуді́ємо на небесі́х, іді́же тать не приближа́ється, ні моль растліва́єть. |
|
34
|
34
|
| Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде. | Іді́же бо сокро́вище ва́ше, ту і се́рдце ва́ше бу́деть. |
|
35
|
35
|
| Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені. | Да бу́дуть чре́сла ва́ша препоя́сана, і світи́льниці горя́щії; |
|
36
|
36
|
| І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому. | і ви подо́бні челові́ком ча́ющим го́спода своєго́, когда́ возврати́ться от бра́ка, да прише́дшу і толкну́вшу, а́біє отве́рзуть єму́. |
|
37
|
37
|
| Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм. | Блаже́нні раби́ ті́ї, ї́хже прише́д госпо́дь обря́щеть бдя́щих; амі́нь глаго́лю вам, я́ко препоя́шеться і поса́дить їх, і мину́в [приступи́в] послу́жить їм. |
|
38
|
38
|
| І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби. | І а́ще при́йдеть во втору́ю стра́жу, і в тре́тію стра́жу при́йдеть, і обря́щеть [їх] та́ко, блаже́нні суть раби́ ті́ї. |
|
39
|
39
|
| Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. | Се же ві́діте, я́ко а́ще би ві́дал господи́н хра́мини, в кий час тать при́йдеть, бділ у́бо би, і не би дал подкопа́ти до́му своєго́. |
|
40
|
40
|
| Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський. | І ви у́бо бу́діте гото́ві: я́ко, во́ньже час не мні́те, Син Челові́чеський при́йдеть. |
|
41
|
41
|
| Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім? | Рече́ же Єму́ Петр: Го́споди, к нам ли при́тчу сію́ глаго́леши, іли́ ко всім? |
|
42
|
42
|
| Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба? | Рече́ же Госпо́дь: (Зач. 68) кто у́бо єсть ві́рний строї́тель і му́дрий, єго́же поста́вить госпо́дь над че́лядію своє́ю, дая́ти во вре́м'я житомі́ріє? |
|
43
|
43
|
| Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так. | Блаже́н раб той, єго́же прише́д госпо́дь єго́ обря́щеть творя́ща та́ко; |
|
44
|
44
|
| Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його. | воі́стину глаго́лю вам, я́ко над всім імі́нієм свої́м поста́вить єго́. |
|
45
|
45
|
| Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, — | А́ще же рече́ть раб той в се́рдці своє́м: косни́ть господи́н мой прийти́, і начне́ть би́ти раби́ і раби́ні, я́сти же і пи́ти і упива́тися, — |
|
46
|
46
|
| то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними. | при́йдеть господи́н раба́ того́ в день, во́ньже не ча́єть, і в час, во́ньже не вість, і расте́шеть єго́, і часть єго́ с неві́рними положи́ть. |
|
47
|
47
|
| Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий. | Той же раб ві́дівий во́лю господи́на своєго́, і не угото́вав, ні сотвори́в по во́лі єго́, біє́н бу́деть мно́го; |
|
48
|
48
|
| А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають. | неві́дівий же, сотвори́в же досто́йная ра́нам, біє́н бу́деть ма́ло. (Зач. 69) Вся́кому же, єму́же дано́ бу́деть мно́го, мно́го взи́щеться от него́, і єму́же преда́ша мно́жайше, мно́жайше про́сять [істя́жуть] от него́. |
|
49
|
|
| Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав! | |
|
50
|
|
| Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться! | |
|
51
|
|
| Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення. | |
|
52
|
|
| Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох. | |
|
53
|
|
| Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю. | |
|
54
|
|
| Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так. | |
|
55
|
|
| І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває. | |
|
56
|
|
| Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте? | |
|
57
|
|
| Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе? | |
|
58
|
|
| Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці. | |
|
59
|
|
| Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.