Глава 12
|
Глава 12
|
1
|
1
|
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство. | О ни́хже [между́ тім] собра́вшимся тьмам наро́да, я́ко попира́ти друг дру́га, нача́т глаго́лати ученико́м Свої́м пе́рвіє: внемлі́те себі́ от ква́са фарисе́йська, є́же єсть лицемі́ріє. |
2
|
2
|
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися. | (Зач. 63) Нічто́же бо покрове́нно єсть, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уразумі́ється; |
3
|
3
|
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях. | зане́, єли́ка во тьмі рі́сте, во сві́ті усли́шаться; і є́же ко у́ху глаго́ласте во хра́міх, пропові́сться на кро́віх. |
4
|
4
|
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть, | Глаго́лю же вам, друго́м Свої́м: не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло і пото́м не мо́гущих ли́шше что сотвори́ти; |
5
|
5
|
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся. | сказу́ю же вам, кого́ убо́йтеся: убо́йтеся іму́щаго власть по убіє́нії воврещи́ в дебр о́гненную; єй, глаго́лю вам, того́ убо́йтеся. |
6
|
6
|
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом. | Не п'ять ли птиць ціни́ться пі́нязема двіма́, і ні єди́на от них ність забве́нна пред Бо́гом. |
7
|
7
|
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів. | Но і вла́си глави́ ва́шея всі ізочте́ні суть. Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць у́нші єсте́ ви. |
8
|
|
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими; | |
9
|
|
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими. | |
10
|
|
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься. | |
11
|
|
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити, | |
12
|
|
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити. | |
13
|
|
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! | |
14
|
|
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? | |
15
|
|
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. | |
16
|
|
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива. | |
17
|
|
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. | |
18
|
|
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. | |
19
|
|
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. | |
20
|
|
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? | |
21
|
|
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє. | |
22
|
|
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся. | |
23
|
|
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг. | |
24
|
|
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів! | |
25
|
|
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? | |
26
|
|
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше? | |
27
|
|
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них. | |
28
|
|
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри! | |
29
|
|
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь, | |
30
|
|
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте. | |
31
|
|
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам. | |
32
|
|
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство. | |
33
|
|
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить. | |
34
|
|
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде. | |
35
|
|
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені. | |
36
|
|
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому. | |
37
|
|
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм. | |
38
|
|
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби. | |
39
|
|
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. | |
40
|
|
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський. | |
41
|
|
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім? | |
42
|
|
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба? | |
43
|
|
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так. | |
44
|
|
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його. | |
45
|
|
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, — | |
46
|
|
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними. | |
47
|
|
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий. | |
48
|
|
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають. | |
49
|
|
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав! | |
50
|
|
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться! | |
51
|
|
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення. | |
52
|
|
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох. | |
53
|
|
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю. | |
54
|
|
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так. | |
55
|
|
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває. | |
56
|
|
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте? | |
57
|
|
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе? | |
58
|
|
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці. | |
59
|
|
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша. |