|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю. | Исусъ же испълнь духа свzта възврати сz отъ иордана и ведяаше сz духъмь въ пустынѭ. |
|
2
|
2
|
| Там сорок днів він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів. | четыри десzти дьнии искушаѥмъ дияволъмь и не эсть ни чьсо же въ ты дьни. и коньчавъшемъ сz имъ послэдь възалъка. |
|
3
|
3
|
| І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом. | и рече ѥму дияволъ: аще сынъ ѥси божии рьци камению сему да бѫдеть хлэбъ. |
|
4
|
4
|
| Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим. | отъвэща исусъ къ нѥму глаголѩ: писано ѥсть яко не о хлэбэ ѥдиномь живъ бѫдеть чловэкъ нъ о вьсякомь глаголэ божии. |
|
5
|
5
|
| І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить. | и възведъ и дияволъ на горѫ высокѫ показа ѥму вьсяка царьствия въселѥныѩ въ часэ врэменьнэ. |
|
6
|
6
|
| І сказав Йому диявол: Тобі дам усю оцю владу над усіми цими царствами і славу їх, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її. | и рече ѥму дияволъ: тебэ дамь власть сиѭ вьсѭ и славѫ ихъ. яко мънэ прэдана ѥсть и ѥмуже аще хощѫ прэдамь ѭ. |
|
7
|
7
|
| Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє. | ты убо аще поклониши сz прэдъ мъноѭ бѫдѫть тебэ вься. |
|
8
|
8
|
| Ісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатано; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. | и отъвэщавъ исусъ рече ѥму: иди за мъноѭ сотоно. писано бо ѥсть: господеви богу твоѥму поклониши сz и тому ѥдиному послужиши. |
|
9
|
9
|
| І повів Його до Єрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз. | и веде и въ иерусалимъ и постави и на крилэ црькъвьнэѥмь и рече ѥму: аще сынъ ѥси божии врьзи сz отъ сѫду низъ. |
|
10
|
10
|
| Бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе; | писано бо ѥсть яко ангеломъ своимъ заповэсть о тебэ съхранити тz. |
|
11
|
11
|
| і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. | и на рѫкахъ възьмѫть тz да не о камень прэтъкънеши ногы твоѥѩ. |
|
12
|
12
|
| Ісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого. | и отъвэщавъ исусъ рече ѥму яко речено ѥсть не искусиши господа бога твоѥго. |
|
13
|
13
|
| І, закінчивши всі спокушання, диявол відійшов від Нього до часу. | и сконьчавъ вьсяко искушениѥ дияволъ отиде отъ нѥго до врэмене. |
|
14
|
14
|
| І повернувся Ісус в силі духу до Галилеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю. | и възврати сz исусъ въ силэ духовьнэи въ галилѥѭ. и вэсть изиде по вьсеи странэ о нѥмь. |
|
15
|
15
|
| Він навчав у синагогах їхніх, і всі Його славили. | и тъ учааше на съньмищихъ ихъ славимъ вьсэми. |
|
16
|
16
|
| І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу і став, щоб читати. | Въ оно вреұ. приде iс7 въ назареfъ. въ нѥмь же бэ въспитанъ. и въниде по обычаю своѥмU. въ дн7ь сUботьныи. въ сьньмище. и въста чистъ. |
|
17
|
17
|
| Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: | и даша ша* ѥмU кн7игы. исаиа прbрка. и разгънUвъ кънигы. обрэте мэсто. идеже бэ написано. |
|
18
|
18
|
| Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, | д¦ъ гн7ь на мнэ. ѥго же ради помаза мя. бlговэститъ нищимъ. посъла мz. ицэлити съкрUшеныя срдц7мь. |
|
19
|
19
|
| проповідувати літо Господнє сприятливе. | проповэдати плэньникомъ. tпUщениѥ. и слэпымъ прозрэниѥ. tпUстити съкрUшеныя въ tрадU. проповэдати лэто гн7е приятьно. |
|
20
|
20
|
| І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього. | и съгънувъ книгы. въдавъ слUзэ и сэде. и вьсэмъ въ съньмищи. wчи бzста зрzщи на нь. |
|
21
|
21
|
| І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули. | начатъ же гlти къ нимь. яко днcь събыcсz писаниѥ. въ Uшью вашею. |
|
22
|
22
|
| І всі свідчили Йому. І дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син? | и вьси съвэдэтельствовахU ѥмU. и дивляхUсz о словесьнэи бlгдэти. исъходzщиихъ из Uстъ ѥго. и глаголаахѫ: не сь ли ѥсть сынъ иосифовъ; |
|
23
|
23
|
| Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі. | и рече къ нимъ: вьсяко речете ми притъчѫ сиѭ врачу исцэли сz самъ. ѥлико слышахомъ бывъшиихь въ капернаумэ сътвори и сьде въ отьчьствии своѥмь. |
|
24
|
24
|
| І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй. | Рече Gь. амн7ъ амн7ъ. гlю вамъ. яко никыи же прbркъ. приятьнъ ѥсть въ отьчьствии своѥмь. |
|
25
|
25
|
| По правді ж кажу вам, багато вдів було в Ізраїлі у дні Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі, | въ истинU же гlю вамъ. яко многы въдовица быша въ дн7и илиины въ изlи. ѥгда затворисz нб7о. три лэѹ. и. ѕ7. мcць. яко быc гладъ по всеи земли. |
|
26
|
26
|
| і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки в Сарепту сидонську, до жінки-вдови. | и ни къ ѥдинои же ихъ посланъ быc илия. тъкмо въ сареfтU сидоньскUю. къ женэ въдовици. |
|
27
|
27
|
| І багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, тільки Неєман-сирієць. | и мнози бzхU прокажени въ изlи. при елисеи прbрци. и ни ѥдинъ же оҴ нихъ очистисz тъкмо иееманъ сюрьскыи. |
|
28
|
28
|
| І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це. | и. испълнишасz вси ярости. на съньмищихъ слышащеи. |
|
29
|
29
|
| І, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його. | и въставъше изгънаша из града. и ведоша и до вьрхU горы. на нѥи же градъ ихъ създанъ бzше. да быша и низьринUли. |
|
30
|
30
|
| Він же, пройшовши серед них, відійшов. | онъ же прошьдъ посредэ ихъ идzаше. |
|
31
|
31
|
| І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах. | И въниде въ капернаумъ въ градъ галилеискъ. и бэ учz въ сѫботы |
|
32
|
32
|
| І дивувалися вченню Його, бо слово Його мало владу. | и ужасаахѫ сz учении ѥго яко съ властиѭ бэ слово ѥго. |
|
33
|
33
|
| Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом: | и въ съборищи бэ чловэкъ имы духъ бэса нечиста. и възъпи гласъмь велиѥмь |
|
34
|
34
|
| облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий. | глаголѩ: остани. чьто ѥсть намъ и тебэ исусе назарянине; пришьлъ ѥси погубитъ насъ. вэмь тz къто ѥси свzтыи божии. |
|
35
|
35
|
| Ісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посередині синагоги, вийшов з нього, нітрохи не зашкодивши йому. | и запрэти ѥму исусъ глаголѩ: прэмлъчи и изиде из нѥго. и повергъ и бэсъ по срэдэ и изиде нз нѥго ни како же не врэждь ѥго. |
|
36
|
36
|
| І усіх охопив жах, і питали один одного, кажучи: що це за слово, що з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? | и бысть ужасъ на вьсэхъ. и сътzзаахѫ сz другъ къ другу глаголѭще: чьто ѥсть слово се яко властиѭ и силоѭ велить нечистыимъ духомъ и исходzть; |
|
37
|
37
|
| І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю. | И исхождааше шумъ о нѥмь въ вьсяко мэсто страны. |
|
38
|
38
|
| Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симонів; теща ж Симонова була в сильній гарячці; і благали Його за неї. | въставъ же из съньмища въниде въ домъ симоновъ. тьща же симоня бэ одрьжима огньмь велиѥмь и молишz и о неи. |
|
39
|
39
|
| Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу ж встала і слугувала їм. | и ставъ надъ неѭ запрэти огню. и остави ѭ. абиѥ же въставъши же служааше имъ. |
|
40
|
40
|
| Коли ж заходило сонце, всі, хто тільки мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх. | заходzщу же слъньцу вьси ѥлико имэахѫ болzщzѩ недѫгы различьны привождаахѫ ѩ къ нѥму. онъ же на когожьдо ихъ рѫкѫ възложь исцэляаше ѩ. |
|
41
|
41
|
| Виходили також і біси з багатьох, викрикуючи і кажучи: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос. | исхождаахѫ же и бэси отъ мъногъ въпиѭще и глаголѭще яко ты ѥси христосъ сынъ божии. и запрэщаѩ не даяаше имъ глаголати. яко вэдяахѫ христа самого сѫща. |
|
42
|
42
|
| А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а люди шукали Його і, прийшовши до Нього, затримували Його, щоб не йшов від них. | бывъшу же дьни ишьдъ иде въ пµсто мэсто и народи искаахѫ ѥго и придошz до нѥго. и дрьжаахѫ и да не бы отъшьлъ отъ нихъ. |
|
43
|
43
|
| Він же сказав їм: і іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий. | онъ же рече имъ яко и другыимъ градомъ подобаѥть ми благовэстити царьствиѥ божиѥ. яко на се посъланъ ѥсмь. |
|
44
|
44
|
| І проповідував у синагогах галилейських. | и бэ проповэдаѩ на съньмищихъ галилеисцэхъ. |
