|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю.
|
Исусъ же испълнь духа свzта възврати сz отъ иордана и ведяаше сz духъмь въ пустынѭ.
|
|
2
|
2
|
|
Там сорок днів він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів.
|
четыри десzти дьнии искушаѥмъ дияволъмь и не эсть ни чьсо же въ ты дьни. и коньчавъшемъ сz имъ послэдь възалъка.
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом.
|
и рече ѥму дияволъ: аще сынъ ѥси божии рьци камению сему да бѫдеть хлэбъ.
|
|
4
|
4
|
|
Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим.
|
отъвэща исусъ къ нѥму глаголѩ: писано ѥсть яко не о хлэбэ ѥдиномь живъ бѫдеть чловэкъ нъ о вьсякомь глаголэ божии.
|
|
5
|
5
|
|
І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить.
|
и възведъ и дияволъ на горѫ высокѫ показа ѥму вьсяка царьствия въселѥныѩ въ часэ врэменьнэ.
|
|
6
|
6
|
|
І сказав Йому диявол: Тобі дам усю оцю владу над усіми цими царствами і славу їх, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її.
|
и рече ѥму дияволъ: тебэ дамь власть сиѭ вьсѭ и славѫ ихъ. яко мънэ прэдана ѥсть и ѥмуже аще хощѫ прэдамь ѭ.
|
|
7
|
7
|
|
Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє.
|
ты убо аще поклониши сz прэдъ мъноѭ бѫдѫть тебэ вься.
|
|
8
|
8
|
|
Ісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатано; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи.
|
и отъвэщавъ исусъ рече ѥму: иди за мъноѭ сотоно. писано бо ѥсть: господеви богу твоѥму поклониши сz и тому ѥдиному послужиши.
|
|
9
|
9
|
|
І повів Його до Єрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз.
|
и веде и въ иерусалимъ и постави и на крилэ црькъвьнэѥмь и рече ѥму: аще сынъ ѥси божии врьзи сz отъ сѫду низъ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе;
|
писано бо ѥсть яко ангеломъ своимъ заповэсть о тебэ съхранити тz.
|
|
11
|
11
|
|
і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.
|
и на рѫкахъ възьмѫть тz да не о камень прэтъкънеши ногы твоѥѩ.
|
|
12
|
12
|
|
Ісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого.
|
и отъвэщавъ исусъ рече ѥму яко речено ѥсть не искусиши господа бога твоѥго.
|
|
13
|
13
|
|
І, закінчивши всі спокушання, диявол відійшов від Нього до часу.
|
и сконьчавъ вьсяко искушениѥ дияволъ отиде отъ нѥго до врэмене.
|
|
14
|
14
|
|
І повернувся Ісус в силі духу до Галилеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю.
|
и възврати сz исусъ въ силэ духовьнэи въ галилѥѭ. и вэсть изиде по вьсеи странэ о нѥмь.
|
|
15
|
15
|
|
Він навчав у синагогах їхніх, і всі Його славили.
|
и тъ учааше на съньмищихъ ихъ славимъ вьсэми.
|
|
16
|
16
|
|
І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу і став, щоб читати.
|
Въ оно вреұ. приде iс7 въ назареfъ. въ нѥмь же бэ въспитанъ. и въниде по обычаю своѥмU. въ дн7ь сUботьныи. въ сьньмище. и въста чистъ.
|
|
17
|
17
|
|
Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
|
и даша ша* ѥмU кн7игы. исаиа прbрка. и разгънUвъ кънигы. обрэте мэсто. идеже бэ написано.
|
|
18
|
18
|
|
Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю,
|
д¦ъ гн7ь на мнэ. ѥго же ради помаза мя. бlговэститъ нищимъ. посъла мz. ицэлити съкрUшеныя срдц7мь.
|
|
19
|
19
|
|
проповідувати літо Господнє сприятливе.
|
проповэдати плэньникомъ. tпUщениѥ. и слэпымъ прозрэниѥ. tпUстити съкрUшеныя въ tрадU. проповэдати лэто гн7е приятьно.
|
|
20
|
20
|
|
І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього.
|
и съгънувъ книгы. въдавъ слUзэ и сэде. и вьсэмъ въ съньмищи. wчи бzста зрzщи на нь.
|
|
21
|
21
|
|
І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули.
|
начатъ же гlти къ нимь. яко днcь събыcсz писаниѥ. въ Uшью вашею.
|
|
22
|
22
|
|
І всі свідчили Йому. І дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син?
|
и вьси съвэдэтельствовахU ѥмU. и дивляхUсz о словесьнэи бlгдэти. исъходzщиихъ из Uстъ ѥго. и глаголаахѫ: не сь ли ѥсть сынъ иосифовъ;
|
|
23
|
23
|
|
Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі.
|
и рече къ нимъ: вьсяко речете ми притъчѫ сиѭ врачу исцэли сz самъ. ѥлико слышахомъ бывъшиихь въ капернаумэ сътвори и сьде въ отьчьствии своѥмь.
|
|
24
|
24
|
|
І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй.
|
Рече Gь. амн7ъ амн7ъ. гlю вамъ. яко никыи же прbркъ. приятьнъ ѥсть въ отьчьствии своѥмь.
|
|
25
|
25
|
|
По правді ж кажу вам, багато вдів було в Ізраїлі у дні Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі,
|
въ истинU же гlю вамъ. яко многы въдовица быша въ дн7и илиины въ изlи. ѥгда затворисz нб7о. три лэѹ. и. ѕ7. мcць. яко быc гладъ по всеи земли.
|
|
26
|
26
|
|
і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки в Сарепту сидонську, до жінки-вдови.
|
и ни къ ѥдинои же ихъ посланъ быc илия. тъкмо въ сареfтU сидоньскUю. къ женэ въдовици.
|
|
27
|
27
|
|
І багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, тільки Неєман-сирієць.
|
и мнози бzхU прокажени въ изlи. при елисеи прbрци. и ни ѥдинъ же оҴ нихъ очистисz тъкмо иееманъ сюрьскыи.
|
|
28
|
28
|
|
І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це.
|
и. испълнишасz вси ярости. на съньмищихъ слышащеи.
|
|
29
|
29
|
|
І, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його.
|
и въставъше изгънаша из града. и ведоша и до вьрхU горы. на нѥи же градъ ихъ създанъ бzше. да быша и низьринUли.
|
|
30
|
30
|
|
Він же, пройшовши серед них, відійшов.
|
онъ же прошьдъ посредэ ихъ идzаше.
|
|
31
|
31
|
|
І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах.
|
И въниде въ капернаумъ въ градъ галилеискъ. и бэ учz въ сѫботы
|
|
32
|
32
|
|
І дивувалися вченню Його, бо слово Його мало владу.
|
и ужасаахѫ сz учении ѥго яко съ властиѭ бэ слово ѥго.
|
|
33
|
33
|
|
Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом:
|
и въ съборищи бэ чловэкъ имы духъ бэса нечиста. и възъпи гласъмь велиѥмь
|
|
34
|
34
|
|
облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
|
глаголѩ: остани. чьто ѥсть намъ и тебэ исусе назарянине; пришьлъ ѥси погубитъ насъ. вэмь тz къто ѥси свzтыи божии.
|
|
35
|
35
|
|
Ісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посередині синагоги, вийшов з нього, нітрохи не зашкодивши йому.
|
и запрэти ѥму исусъ глаголѩ: прэмлъчи и изиде из нѥго. и повергъ и бэсъ по срэдэ и изиде нз нѥго ни како же не врэждь ѥго.
|
|
36
|
36
|
|
І усіх охопив жах, і питали один одного, кажучи: що це за слово, що з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
|
и бысть ужасъ на вьсэхъ. и сътzзаахѫ сz другъ къ другу глаголѭще: чьто ѥсть слово се яко властиѭ и силоѭ велить нечистыимъ духомъ и исходzть;
|
|
37
|
37
|
|
І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю.
|
И исхождааше шумъ о нѥмь въ вьсяко мэсто страны.
|
|
38
|
38
|
|
Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симонів; теща ж Симонова була в сильній гарячці; і благали Його за неї.
|
въставъ же из съньмища въниде въ домъ симоновъ. тьща же симоня бэ одрьжима огньмь велиѥмь и молишz и о неи.
|
|
39
|
39
|
|
Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу ж встала і слугувала їм.
|
и ставъ надъ неѭ запрэти огню. и остави ѭ. абиѥ же въставъши же служааше имъ.
|
|
40
|
40
|
|
Коли ж заходило сонце, всі, хто тільки мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх.
|
заходzщу же слъньцу вьси ѥлико имэахѫ болzщzѩ недѫгы различьны привождаахѫ ѩ къ нѥму. онъ же на когожьдо ихъ рѫкѫ възложь исцэляаше ѩ.
|
|
41
|
41
|
|
Виходили також і біси з багатьох, викрикуючи і кажучи: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос.
|
исхождаахѫ же и бэси отъ мъногъ въпиѭще и глаголѭще яко ты ѥси христосъ сынъ божии. и запрэщаѩ не даяаше имъ глаголати. яко вэдяахѫ христа самого сѫща.
|
|
42
|
42
|
|
А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а люди шукали Його і, прийшовши до Нього, затримували Його, щоб не йшов від них.
|
бывъшу же дьни ишьдъ иде въ пµсто мэсто и народи искаахѫ ѥго и придошz до нѥго. и дрьжаахѫ и да не бы отъшьлъ отъ нихъ.
|
|
43
|
43
|
|
Він же сказав їм: і іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий.
|
онъ же рече имъ яко и другыимъ градомъ подобаѥть ми благовэстити царьствиѥ божиѥ. яко на се посъланъ ѥсмь.
|
|
44
|
44
|
|
І проповідував у синагогах галилейських.
|
и бэ проповэдаѩ на съньмищихъ галилеисцэхъ.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.