Глава 18
|
Глава 18
|
1
|
1
|
Сказав також їм і притчу про те, як треба завжди молитися і не занепадати духом, | Глаголааше же и притъчѫ къ нимъ како подобаѥть вьсегда молити сz и не стужати си |
2
|
2
|
кажучи: в одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився. | глаголz: сUди бэ ѥтеръ въ ѥтерэ градэ. ба7 не боясz ни члв7къ срамлzясz. |
3
|
3
|
В тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього, говорила: захисти мене від суперника мого. | въдова же бэ въ градэ томь. и прихождzаше къ немU гlющи. мьсти мене t сUпьрz моѥго. |
4
|
4
|
Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь, | и не хотzаше. на дълзэ же врэмени. по сихъ же рече. аще ба7 не боюсz ни члв7къ срамлzюсz. |
5
|
5
|
але, оскільки ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більш докучати мені. | зане творить ми трUдъ въдовица си. да мьщю ея. да не до коньцz приходzщи застоить мене. |
6
|
6
|
І сказав Господь: чуєте, що каже суддя неправедний? | рече же Gь слышіте чьто сUдии неправьдьныи гlеть. |
7
|
7
|
Хіба Бог не захистить обранців Своїх, що волають до Нього день і ніч, чи баритиметься до них? | а б7ъ не имать ли сътворити мьсти. избьраныихъ своихъ. въпиющиихъ къ немѫ дн7ь и нощь. и тьрпить о нихъ. |
8
|
8
|
Кажу вам, що захистить їх скоро. Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі? | гlю бо вамъ. яко сътворить мьсть ихъ въскорэ. обаче сынъ чловэчьскыи пришьдъ обрzщеть ли си вэрѫ на земли; |
9
|
9
|
Сказав також і до деяких, які були упевнені в собі, що вони праведні, а інших принижували, таку притчу. | рече же и къ другыимъ упъваѭщиимъ собоѭ яко сѫть правьдьници и хулzщеи прочzѩ притъчѫ сиѭ. |
10
|
10
|
Два чоловіки прийшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митар. | члв7ка два вънидоста въ цр7квь помолитъсz. бэ же ѥдинъ фарисэи. а дрѫгыи мытарь. |
11
|
11
|
Фарисей, ставши, так про себе молився: Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, неправедні, перелюбники, або як цей митар. | фарисэи же молzашесz въ себэ гlz. б9е хвалU тебе въздаю. ги7 съподоби мz. нэсмь бо азъ яко и прочии члв7ци. въ заимъ дающеи обидzть. и прэлюбодэи. не яко сь мытарь. |
12
|
12
|
Пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю. | пощюсz дъвашьды въ недэли. десzтинU даю t своѥго имэния. |
13
|
13
|
А митар, стоячи віддалік, не смів навіть очей звести на небо; але, б’ючи себе в груди, говорив: Боже, будь милостивий до мене, грішного! | а мытарь издалечz стоя. не съмzше ни очию на нб7о възвести. нъ бьzше въ пьрси своя гlz. б9е tпѫсти грэхы моя мънэ грэшьникU. |
14
|
14
|
Кажу вам, що цей пішов до дому свого виправданий більше, ніж той: бо всякий, хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться. | гlю же вамъ. яко приде въ домъ свои оправьдавъсz паче оного. вьсzкъ бо възносzисz съмэритьсz. и съмэрzяисz възнесетьсz. |
15
|
15
|
Приносили ж до Нього і дітей, щоб Він доторкнувся до них; а ученики, бачачи те, боронили їм. | Приношаахѫ же къ нѥму и младьньцz да бы сz ихъ коснѫлъ. видэвъше же ученици прэщаахѫ имъ. |
16
|
16
|
Але Ісус, підізвавши їх, сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм; бо таких є Царство Боже. | исусъ же призъва ѩ глаголѩ: не дэите дэтии приходити къ мънэ и не браните имъ таковыхъ бо ѥсть царьствиѥ божиѥ. |
17
|
17
|
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього. | аминь глаголѭ вамъ: иже аще не прииметь царьствия божия яко отрочz не имать вънити въ нѥ. Въ оно+. |
18
|
18
|
І запитав Його один з начальників, кажучи: Учителю благий, що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне? | члв7къ ѥтеръ приде къ iс7U искUшzя и гlz. Uчителю бlгыи чьто сътворю. животъ вэчьныи наслэдьствUю. |
19
|
19
|
Ісус сказав йому: чого ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. | рече же ѥмU iс7ъ чьто мz гlеши бlга. никъто же бlгъ тъкмо ѥдинъ б7ъ. |
20
|
20
|
Заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою. | заповэди вэси. не Uбии ни прэлюбы сътвори. ни Uкради. ни лъжи съвэдэтель бUди. чьти оц7z твоѥго и м™рь. |
21
|
21
|
Він же сказав: усе це я зберіг від юности моєї. | онъ же рече ѥмU вьсz си съхранихъ t Uности моѥя. |
22
|
22
|
Почувши це, Ісус сказав: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною. | слышzвъ же iс7ъ и рече ѥмU. ѥще ѥдиного не съконьчzлъ ѥси. вьсz ѥлико имаши продажь. и даждь нищиимъ. и имэти имаши съкровище на нб7сехъ. и грzди по мънэ. |
23
|
23
|
Він же, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий. | онъ же слышавъ се прискьрбьнъ бысть. бэ бо богатъ зэло. |
24
|
24
|
Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! | видэвъ же iс7ъ прискьрбьна бывъшz. рече како неUдобь имUщю богатьство въ цrтво б9иѥ вънити. |
25
|
25
|
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого. | Uдобэѥ бо ѥсть вельбUдU. сквозэ игълинэ Uши проити. неже богатU въ цrтвие б9иѥ вънити. |
26
|
26
|
Ті, що чули, сказали: то хто ж може спастися? | рэшz же слышавъшии. къто можеть сп7сенъ быти. |
27
|
27
|
Він же сказав: неможливе для людей — можливе для Бога. | онъ же рече. не възможьна t члв7къ. а възможьна отъ б7а сUть. |
28
|
28
|
Петро ж сказав: ось ми покинули все і пішли за Тобою. | рече же петръ: се мы оставихомъ вься и по тебэ идохомъ. |
29
|
29
|
Він сказав їм: істинно говорю вам, що немає нікого, хто покинув би дім, або батьків, або братів, або сестер, або жінку, або дітей заради Царства Божого | онъ же рече имъ: аминь глаголѭ вамъ яко ни къто же ѥсть иже оставить домъ ли родителя ли братиѭ ли сестры ли женѫ ли чzда царьствия божия ради |
30
|
30
|
і не одержав би значно більше в цей час, а у віці майбутньому — життя вічне. | иже не въсприиметь мъножицеѭ въ врэмz се и въ вэкъ грzдѫщии животъ вэчьныи. |
31
|
31
|
Взявши ж дванадцятьох учеників Своїх, сказав їм: ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського, | Поимъ же оба на десzте рече къ нимъ: се въсходимъ въ иерусалимъ и съконьчаѭть сz вься писаная пророкы о сынэ чловэчьстэѥмь. |
32
|
32
|
бо видадуть Його язичникам, і глузуватимуть з Нього, і скривдять Його, і обплюють Його. | прэдадzть бо и языкомъ и порѫгаѭть сz ѥму и досадzть ѥму и заплюѭть и |
33
|
33
|
І будуть бити, і уб’ють Його; та на третій день воскресне. | и бивъше убиѭть и третии дьнь въскрьснеть. |
34
|
34
|
Але вони нічого з цього не зрозуміли; і були слова ці приховані для них, і вони не розуміли сказаного. | и ти ни чесо же отъ сихъ не разумэшz. и бэ глаголъ сь съкровенъ отъ нихъ и не разумэваахѫ глаголѥмыихъ. |
35
|
35
|
Коли ж наближався Він до Єрихона, один сліпий сидів край дороги і просив милостині. | бысть же приближитисz iсв7и въ ѥрихU. слэпьць ѥтеръ сэдzше при пUти. просz. |
36
|
36
|
Почувши, що повз нього проходить народ, запитав: що це таке? | слышzвъ же народа мимоходzщz. въпрашааше чьто Uбо ѥсть се. |
37
|
37
|
Йому сказали, що Ісус Назарянин проходить. | повэдаахU же ѥмU. яко iс7ъ иазарzнинъ мимоходить. |
38
|
38
|
Тоді він закричав: Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене! | и тъ възъпи гlz. iс7е сн7е дв7двъ помилUи мz. |
39
|
39
|
І ті, що йшли попереду, примушували його замовкнути; а він ще голосніше кричав: Сину Давидів, помилуй мене! | и прэдъидUщеи прэщаахU ѥмU да Uмълчить. онъ же паче излиха въпияше гlz. сн7е двд7ъ помилUи мz. |
40
|
40
|
Зупинившись, Ісус звелів привести його до Себе. Коли той наблизився до Нього, спитав його: | ставъ же iс7ъ повелэ привести и къ себэ. приближьшю же сz ѥмU къ немU. въпроси и |
41
|
41
|
чого ти хочеш від Мене? Він сказав: Господи, щоб мені прозріти! | чьто хощеши да ти сътворю. онъ же рече Gи да прозьрю. |
42
|
42
|
Ісус сказав йому: прозри! Віра твоя спасла тебе. | iс7ъ же рече ѥмU прозьри. вэра твоя сп©еть тz |
43
|
43
|
І він умить прозрів і пішов за Ним, славлячи Бога; і всі люди, побачивши це, віддали хвалу Богові. | и абиѥ прозьрэ. и въ слэдъ ѥго идzаше славz б7а. и вьси людиѥ видэвъше. въздаша славU богU. |