Завантаження...
Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5
Глава 5
1
1
Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати Слово Боже, а Він стояв біля озера Генісаретського, Бысть же належzщу ѥму народу да бышz слышали слово божиѥ и тъ бэ стоѩ при ѥзерэ генисаретьсцэ.
2
2
і побачив Він два човни, що стояли при озері; а рибалки, вийшовши з них, полоскали сіті. и видэ дъва корабица стоѩща при ѥзерэ. рыбари же отъшьдъше отъ нѥю плакаахѫ мрэжz своѩ.
3
3
Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відплисти трохи від берега і, сівши, навчав людей з човна. вълэзъ же въ ѥдинъ отъ корабицу иже бэ симоновъ моли и оть землѩ отъстѫпити мало. и сэдъ учааше ис корабля народы.
4
4
Коли ж перестав навчати, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову. якоже прэста глаголѩ рече къ симону: възэди въ глѫбинѫ и въметэте мрэжz вашz въ ловитвѫ.
5
5
Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику, ми трудилися всю ніч і нічого не впіймали, але за словом Твоїм закину сіть. и отъвэщавъ симонъ рече ѥму: наставьниче об нощь вьсѭ труждьше сz ни чесо же не ѩхомъ. по глаголу же твоѥму въврьжемъ мрэжѫ.
6
6
Зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж проривалася сіть у них. и се сътворьше обzшz мъножьство рыбъ мъного. прэтрьзаахѫ же сz мрэжz ихъ.
7
7
І дали знак друзям з другого човна, щоб прийшли допомогти їм; і прийшли, і наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. и поманѫшz причzстьникомъ иже бэахѫ въ друзэмь коравли да пришьдъше помогѫть имъ. и придошz и наплънишz оба корабля яко погрѫжати сz има.
8
8
Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісусових і сказав: Господи, відійди від мене, бо я чоловік грішний! видэвъ же симонъ петръ припаде къ колэнома исусовома глаголѩ: изиди отъ мене яко мѫжъ грэшьнъ ѥсмь господи.
9
9
Бо жах охопив його і всіх, що були з ним, від того улову риби, яку зловили; ужасъ бо одрьжааше и и вьсz иже бэахѫ съ нимь о ловитвэ рыбъ яже яшz.
10
10
також і Якова та Іоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: не бійся, віднині будеш ловцем людей. такожде же иакова и иоана сына зеведеова яже бэсте обьщьника симонови. и рече къ симону исусъ: не бои сz отъ селэ чловэкы бѫдеши ловz.
11
11
І, витягнувши обидва човни на берег, залишили все і пішли за Ним. и извезъше корабля на землѭ и оставльше вьсе въслэдъ ѥго идошz.
12
12
Коли Ісус був в одному місті, прийшов чоловік, увесь в проказі, і, побачивши Ісуса, упав ниць і благав Його: Господи, якщо Ти хочеш, можеш мене очистити. И бысть ѥгда бысть въ ѥдиномь отъ градъ и се мѫжь исплънь прокажения. и видэвъ исуса падъ ниць моли сz ѥму глаголѩ: господи аще хощеши можеши мz очистити.
13
13
Він простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І відразу проказа зійшла з нього. и простьръ рѫкѫ коснѫ и рекъ: хощѫ очисти сz. абиѥ проказа отиде отъ нѥго.
14
14
І Він звелів йому нікому не говорити, а піти показатися священикові і принести жертву за очищення своє, як повелів Мойсей, на свідчення їм. и тъ запрэти ѥму ни кому же не глаголати. нъ шьдъ покажи сz иереови и принеси о очищении своѥмь якоже повелэ моµѶси въ съвэдэтольство имъ.
15
15
Розійшлася ще більше чутка про Нього, і сходилося до Нього безліч народу послухати і зцілитися від Нього від недуг своїх. прохожааше же паче слово о нѥмь. и сънимаахѫ сz народи мънози слышати и цэлити сz отъ нѥго отъ недѫгъ своихъ.
16
16
Він же відходив у безлюдні місця і молився. тъ же бэ отъходz въ пустынѭ и молz сz.
17
17
Одного дня, коли Він навчав, і сиділи тут фарисеї і законовчителі, що поприходили з усяких місць Галилеї та Юдеї і з Єрусалима, і сила Господня являлася у зціленні хворих, — И бысть въ ѥдинъ отъ дьнии и тъ бэ учz и бэахѫ сэдzще фарисеи и законоучителѥ иже бэахѫ пришьли отъ вьсякоѩ вьси галилеискы и иудеискы и отъ иѥрусалима. и сила господня бэ цэлити ѩ.
18
18
і ось люди принесли на постелі чоловіка, який був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ним; и се мѫжи носzще на одрэ чловэка иже бэ ослаблѥнъ. и искаахѫ вънести и и положити прэдъ нимь.
19
19
і, не знайшовши, як пронести його через натовп, вилізли на дім і через покрівлю спустили його з постіллю на середину, перед Ісусом. и не обрэтъше кUдU вънести его. народа ради. възлэзъше на храминU. сквозэ скѫ- дэльникъ. низъвэсишz и съ ложьмь прэдъ iс7а.
20
20
І Він, побачивши віру їхню, сказав йому: чоловіче, відпускаються тобі гріхи твої. и видэвъ вэрU ихъ рече ѥмU. члв7че tпѫщають ти сz грэси твои.
21
21
Книжники і фарисеї почали розмірковувати, кажучи: хто ж є Цей, що богохульствує? Хто може відпускати гріхи, крім одного Бога? и начzшz помышлzти въ собэ. кънижьници и фарисэи гlюще. къто ѥсть сь иже гlѥть хUлU. къто може tпUщати грэхы. тъкмо ѥдинъ б7ъ.
22
22
Ісус, зрозумівши міркування їхні, сказав їм у відповідь: що помишляєте в серцях ваших? разUмэвъ же iс7ъ помышления ихъ. и tвэщавъ же рече имъ. чьто помышлzѥте въ ср7дцихъ вашихъ.
23
23
Що легше — сказати: відпускаються тобі гріхи твої, чи сказати: встань і ходи? чьто ѥстъ Uдобэѥ рещи ослабленомU. tпUщають ти сz грэси твои. или рещи въстани и ходи.
24
24
Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — сказав Він розслабленому: тобі кажу, встань, візьми постіль твою та йди в дім твій. нъ да Uвэсте яко власть имать сн7ъ члв7чьскыи на земли tпUщати грэхы. рече же ослабленомU тебэ гlю. въстани и възьми ложе своѥ. и иди въ домъ свои.
25
25
І він відразу встав перед ними, взяв те, на чому лежав, та й пішов до дому свого, славлячи Бога. и абиѥ въставъ прэдъ ними. възьмъ на немь же лежааше. и иде въ домъ свои славz б7а. и Uжасъ приятъ я вьсz. и славлzахU б7а.
26
26
І жах охопив усіх, і славили Бога і, сповнені страхом, говорили: преславне бачили ми нині. и испълнишz сz страхъмь гlюще. яко видэхомъ дивьна дн7ьсь.
27
27
І після цього вийшов Ісус і побачив митаря на ім’я Левій, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. прэходz iс7ъ. видэ члк7а мытарz. именьмь левгию сэдzщz на мытьници. и рече ѥмU иди по мънэ.
28
28
І той, покинувши все, встав і пішов услід за Ним. и оставивъ вьсz. въставъ въ слэдъ ѥго иде.
29
29
І влаштував Йому Левій у домі своїм велику гостину; і там було багато митарів та інших, які возлежали з ними. и сътвори чрежениѥ велиѥ левги ѥмU въ домU своемь. и бэ народъ мъногъ. мьздьникъ. и инэхъ иже не бzхU съ ними възлежzще.
30
30
Книжники ж і фарисеї нарікали на Нього і говорили ученикам Його: чому ви їсте і п’єте з митарями та грішниками? и ръптахU кънижьници ихъ и фарисэи. къ Uченикомъ ѥго гlюще. почьто съ мьздьникы и грэшьникы. ѥсть и пиѥть.
31
31
Ісус же сказав їм у відповідь: не здорові потребують лікаря, а недужі. tвэщавъ iс7ъ рече къ нимъ. не трэбэ имUть съдравии врача нъ болzщии.
32
32
Я прийшов покликати не праведників до покаяння, але грішників. не придохъ бо призъватъ правьдьникъ. нъ грэшьникъ въ покааниѥ.
33
33
Вони ж сказали Йому: чому учні Іоанові часто постять і моляться, також і фарисейські, а Твої їдять і п’ють? они же рекошz къ нѥму: по чьто ученици иоанови постzть сz чzсто и молитвы творzть такожде и фарисеистии а твои эдzть и пиѭть;
34
34
Він же сказав їм: чи можете примусити гостей весільних постити, доки з ними жених? онъ же рече къ нимъ: ѥда можете сыны брачьныѩ. доньдеже женихъ ѥсть съ ними сътворити постити сz;
35
35
Але прийдуть дні, коли забраний буде від них жених, і тоді поститимуть у ті дні. придѫть же дьние ѥгда отъѩтъ бѫдеть отъ нихъ женихъ тъгда постzть сz въ ты дьни.
36
36
Сказав же і притчу їм: ніхто не накладає латки до старої одежі, відірвавши від нової одежі; а інакше і нове розірветься, і до старого не підійде те, що з нового. глаголааше же и притъчѫ къ нимъ яко ни кто же приставлѥния ризы новы не приставляѥть на ризѫ ветъхѫ. аще ли же ни новѫѭ раздьреть и ветъсэи не приключить сz приставлѥниѥ ѥже отъ новааго.
37
37
І ніхто не вливає молодого вина в старі міхи, і саме виллється, і міхи пропадуть. и ни кто же не въливаѥть вина нова въ мэхы ветъхы. аще ли же ни просадить вино новое мэхы. и то пролэѥть сz и мэси погыбнµть.
38
38
А молоде вино в нові міхи треба вливати; тоді збережеться і те, і друге. нъ вино новоѥ въ мэхы новы въливати и обоѥ съблюдеть сz.
39
39
І ніхто, пивши старе вино, не захоче зараз же молодого, бо скаже: старе краще. и ни къто же пивъ ветъха абиѥ хощеть новуу му. глаголеть бо: ветъхоѥ луче ѥсть.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.