|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
Сталося, що у суботу, першу після другого дня Пасхи, довелося Йому йти через посіви, і ученики Його зривали колоски і їли, розтираючи руками.
|
Идzше iс7ъ сквозэ сэяния. и въстьрзаахU Uченици ѥго класы и ѥдzахU. растирающе рUками.
|
|
2
|
2
|
|
Деякі ж з фарисеїв сказали їм: навіщо ви робите те, чого не годиться робити в суботу?
|
ѥтери же t фарисэи рэша имъ. чьто творите. ѥго же не достоить творити въ сUботU.
|
|
3
|
3
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: хіба ви не читали, що вчинив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
|
и tвэщавъ iс7ъ рече къ нимъ. нэсте ли сего чьли. ѥже сътвори дв7дъ. ѥгда възалкасz самъ и иже съ нимь бzхU.
|
|
4
|
4
|
|
Як він увійшов у дім Божий, і взяв хліби принесення*, і їв, і дав тим, що були з ним, хоча їх не можна було їсти нікому, тільки одним священикам.
|
како въниде въ домъ б9ии. и хлэбъ прэдъложеныи приимъ ѥсть. и дасть сUщиимъ съ нимь. ихъ же не достояше ясти. тъкъмо иѥрэомъ ѥдинэмъ.
|
|
5
|
5
|
|
І сказав їм: бо Син Людський є господарем і суботи.
|
гlаше имъ. яко Gь ѥсть сн7ъ члв7чьскыи сUботэ.
|
|
6
|
6
|
|
Довелося ж і в іншу суботу увійти Йому в синагогу і навчати. Там був чоловік, у якого права рука була суха.
|
бысть же въ дрUгUю сUботU. вънити ѥмU въ съньмище и Uчити. и бэ чловэкъ тU. рUка десная бэ сѫха ѥмU.
|
|
7
|
7
|
|
Книжники ж і фарисеї стежили за Ним, чи не зцілить Він у суботу, щоб знайти звинувачення проти Нього.
|
и назирахUти и кънижьници. и фарисэи. аще въ сUботU исцэлити и. да обрzщють рэчь на нь.
|
|
8
|
8
|
|
Він же, знаючи помисли їхні, сказав чоловікові, що мав суху руку: встань і вийди на середину. І він встав і вийшов.
|
онъ же вэдzше помышления ихъ. и рече мUжеви имUщеомU сѫхѫ рUкU. въстани и стани посредэ ихъ. онъ же въста.
|
|
9
|
9
|
|
Тоді сказав їм Ісус: запитаю вас, що годиться робити в суботу — добро чи зло? Спасти душу чи згубити? Вони мовчали.
|
рече же iс7ъ къ нимъ. въпрошю вы. аще достоить въ сUботU добро творити. или зъло творити. дш7ю спс7ти или погUбити.
|
|
10
|
10
|
|
І, поглянувши на всіх них, сказав тому чоловікові: простягни руку твою. Він так і зробив; і стала рука його здорова, як і друга.
|
и възьрэвъ на нz рече емѫ. простьри рUкU твою. онъ же простьре. и Uтвьрдисz рUка ѥго и исцэлэ яко и дрUгая.
|
|
11
|
11
|
|
Вони ж розлютилися і говорили між собою, що б їм вчинити з Ісусом.
|
они же исплънишz сz безумия и глаголаахѫ другъ къ другу чьто бышz сътворили исусови.
|
|
12
|
12
|
|
У ті дні Ісус зійшов на гору помолитися і пробув усю ніч у молитві до Бога.
|
Въ wнъ+. изиде iс7ъ въ горµ помълитъсz. и бэ w в нощь. въ мlтвэ би7і.
|
|
13
|
13
|
|
Коли ж настав день, покликав учеників Своїх і обрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:
|
ѥгда же бы7 дн7ь. I призва Uченикы своz. избра t нихъ. в7i. ть. zже нарь? ап7лы нарь?.
|
|
14
|
14
|
|
Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Іоана, Филипа та Варфоломія,
|
симона ѥго же iменова петръ. I андрэю брата ѥго. izкова. iвана. филипа. валфоромэz.
|
|
15
|
15
|
|
Матфея та Фому, Якова Алфеєвого та Симона, званого Зилотом, Іуду Якового та
|
фомµ zкова алфэѥва симона нарицаѥмаго зилъта.
|
|
16
|
16
|
|
Іуду Іскаріотського, який потім став зрадником.
|
iюдµ иаковлz. iюдµ скариwфескаго. iже быc предатьль.
|
|
17
|
17
|
|
І зійшовши з ними, Він став на рівному місці; також багато учеників Його і безліч народу з усієї Юдеї та Єрусалима, з приморських місць Тирських і Сидонських,
|
iсъшедъ съ нiми. ста на мэстэ равьнэ. и народъ Uченико ѥго. и много множество людии. t всеz жидовескиz. ѥrслма. i помориz. тµрьска i сидоньска.
|
|
18
|
18
|
|
що прийшли послухати Його і зцілитися від недуг своїх, також і ті, що страждали від нечистих духів, — і зцілялися.
|
иже придоша послUшатъ ѥго. и ицэлитисz t недUгъ своихъ. и стражюще t д¦ъ нечистыихъ. и ицэляхUсz.
|
|
19
|
19
|
|
І весь народ намагався доторкнутися до Нього, бо від Нього виходила сила і зціляла всіх.
|
и вьсь народъ. искаше прикасатисz ѥмь. яко сила из нѥго исхожаше и цэляше всz.
|
|
20
|
20
|
|
І Він, звівши очі Свої на учеників Своїх, говорив: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже.
|
и тъ възведъ очи свои на Uченикы своя глаголааше. Бл9ни нищии д¦мь. яко ваше ѥсть цр7ствиѥ б9иѥ.
|
|
21
|
21
|
|
Блаженні ті, що жадають тепер, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитеся.
|
бл9ни алчющеи нынэ. яко вы насытите сz. бл9ни плачющеисz нынэ. яко въсмэѥтесz.
|
|
22
|
22
|
|
Блаженні будете, коли зненавидять вас люди і коли розлучать вас і ганьбитимуть, і знеславлять ім’я ваше заради Сина Людського.
|
бл9ни бUдете. ѥгда възненавидzть вы члв7ци. и ѥгда разлUчать вы. и пронесUть имя ваше яко зло. сн7а члв7ча ради.
|
|
23
|
23
|
|
Радійте того дня і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах. Так робили пророкам батьки їхні.
|
въздрадUитесz въ тъ дн7ъ. и възыграите. се бо мьзда ваша многа ѥсть на нб7схъ.
|
|
24
|
24
|
|
Але горе вам, багаті, бо ви вже одержали свою втіху.
|
обаче горе вамъ богатымъ яко въсприѩсте утэху вашѫ.
|
|
25
|
25
|
|
Горе вам, ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтесь тепер, бо будете плакати і ридати!
|
горе вамъ насыщении яко възалъчете сz. горе вамъ смэѭщеи сz нынэ яко въздрыдаѥте и въсплачете сz.
|
|
26
|
26
|
|
Горе вам, коли всі люди говоритимуть про вас добре, бо так робили лжепророкам батьки їхні.
|
горе ѥгда рекѫть добрэ о васъ чловэци. по сему бо творяахѫ лъжиимъ пророкомъ отьци ихъ.
|
|
27
|
27
|
|
Але вам, хто слухає, кажу: любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас;
|
нъ вамъ глаголѭ слышzщиимъ: любите врагы вашz. добро творите ненавидzщиимъ васъ.
|
|
28
|
28
|
|
благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас.
|
благословите кльнѫщzѩ вы. молите сz за творzщzѩ вамъ обидѫ.
|
|
29
|
29
|
|
Хто вдарить тебе по щоці, підстав і другу, і хто забирає в тебе верхній одяг, не борони взяти і сорочку.
|
биѭщуу му тz въ ланитѫ подаи и другѫѭ. и отъѥмлѭщуу му тебэ ризѫ и срачицz не възбрани.
|
|
30
|
30
|
|
Кожному, хто просить у тебе, дай, а від того, хто забирає твоє, не вимагай.
|
вьсякому же просzщууму у тебе даи и отъ отъѥмлѭщааго твоя не истzзаи.
|
|
31
|
31
|
|
І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм.
|
яко хощете да творѭ вамъ члbвци и вы творите имъ тако же.
|
|
32
|
32
|
|
І коли ви любите тих, хто вас любить, яка вам за те дяка? Бо і грішники люблять тих, хто їх любить.
|
аще любите любzщая вы. кая вамъ хвала ѥсть. ибо грэшьници любzщиихъ любzть.
|
|
33
|
33
|
|
І якщо ви робите добро тим, хто вам робить добро, яка вам за те дяка? Бо і грішники те саме роблять.
|
и аще бlготворите. бlготворzщиимъ вамъ. кая вамъ хвала ѥсть. ибо грэшьници то же творzтъ.
|
|
34
|
34
|
|
І коли позичаєте тим, від кого сподіваєтесь одержати, яка за те вам дяка? Бо і грішники позичають грішникам, щоб стільки ж одержати.
|
и аще въ заѥмъ даѥте. t нихъ же чzѥте въсприяти. кая вамъ хвала ѥсть. ибо грэшьници грэшьникомъ въ заѥмъ дають. да въсприимUть равьно.
|
|
35
|
35
|
|
Але ви любіть ворогів ваших, добро творіть і позичайте, нічого не сподіваючись; і буде вам нагорода велика, і будете синами Всевишнього; бо Він добрий і до невдячних, і злих.
|
обаче любите врагы ваша. и бlго творите. и въ заимъ даите. ничьсо же чающе. и бUдеть мьзда вашz мънога. и бUдете сн7ове вышьнzаго. яко тъ бlгъ ѥсть. на невъзблагодэтьныя. и зълыя.
|
|
36
|
36
|
|
Отже, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
|
бUдэте Uбо щедри. яко же и оц7ь вашь щедръ ѥсть.
|
|
37
|
37
|
|
Не судіть, то і вас не судитимуть; не осуджуйте, то й вас не осудять; прощайте, то й вас прощатимуть;
|
не сѫдите да не сѫдzть вамъ. и не осѫждаите да не осѫдzть васъ. отъпущаите и отъпустzть вы.
|
|
38
|
38
|
|
давайте, і дасться вам: мірою доброю, натоптаною, утрушеною, переповненою віддадуть вам, бо якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам.
|
даите и дасть сz вамъ. мэрѫ добрѫ натъканѫ и потрѫсьнѫ и прэлияѭщѫ сz дадzть на лоно ваше. тоѭ бо мэроѫ ѥѭже мэрите възмэрить сz вамъ.
|
|
39
|
39
|
|
Сказав же їм притчу: чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?
|
рече же притъчѫ имъ: еда можеть слэпьць слэпьца водити; не оба ли въ ямѫ въпадете сz;
|
|
40
|
40
|
|
Учень не буває вищим від свого учителя; але, удосконалившись, кожен буде, як і вчитель його.
|
нэсть ученикъ надъ учительмь своимь. съврьшенъ же вьсякъ бѫдеть якоже учитель ѥго.
|
|
41
|
41
|
|
Що ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?
|
чьто же видиши сѫчьць иже ѥсть въ оцэ брата твоѥго а брьвьна ѥже ѥсть въ оцэ твоѥмь не чуѥши;
|
|
42
|
42
|
|
Або, як можеш сказати братові твоєму: брате, дай я вийму скалку з ока твого, коли сам не бачиш колоди у своєму оці? Лицеміре! Вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
|
ли како можеши рещи брату твоѥму: брате остави да изьмѫ сѫчьць иже ѥсть въ оцэ твоѥмь самъ брьвьна въ оцэ твоѥмь не видz; лицемэре изьми прьвэѥ брьвьно изъ очесе твоѥго и тъгда прозрьиши изzти сѫчьць иже въ оцэ брата твоѥго.
|
|
43
|
43
|
|
Нема доброго дерева, яке родило б поганий плід, і немає поганого дерева, яке родило б плід добрий.
|
нэсть бо дрэво добро творz плода зъла. ни дрэво зъло творz плода добра.
|
|
44
|
44
|
|
Бо всяке дерево пізнається за плодом своїм: не збирають смокви з терня і не знімають винограду з чагарника.
|
вьсяко бо дрэво отъ плода своѥго познаѥть сz. не отъ трьния бо чешѫть смокъви ни отъ кѫпины грозда объѥмлѭть.
|
|
45
|
45
|
|
Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зла людина з лихого скарбу серця свого виносить зле: бо з повноти серця промовляють уста її.
|
благыи чловэкъ отъ благааго съкровища срьдца своего износить благоѥ. и зълыи чловэкъ отъ зълааго съкровища срьдьца своѥго износить зълоѥ. отъ избытъка бо срьдьца глаголѭтъ уста ѥго.
|
|
46
|
46
|
|
Чому ж ви Мене кличете: Господи! Господи! — а не робите того, що Я кажу?
|
Чьто же мz зовете господи господи а не творите яже глаголѭ;
|
|
47
|
47
|
|
Всякий, хто приходить до Мене та слухає слова Мої і виконує їх, — скажу вам, до кого подібний.
|
вьсякъ грzдыи къ мънэ и слышzи словеса моя и творz я съкажѫ вамъ кому ѥсть подобьнъ.
|
|
48
|
48
|
|
Він подібний до людини, яка, будуючи дім, вкопала, заглибила і поклала основу на камені; коли ж сталася повінь і вода підступила до того дому, то не могла його зрушити, бо він був збудований на камені.
|
подобьнъ ѥсть чловэку зиждѫщу храминѫ. иже ископа и углѫби и положи основаниѥ на камени. наводию же бывъшу припаде рэка храминэ тои и не може двигнѫти ѥѩ. основана бо бэ на камени.
|
|
49
|
49
|
|
А хто слухає і не виконує, той подібний до людини, яка збудувала дім на землі без основи, то як тільки ринула на нього вода, він зараз же розвалився; і руйнування дому того було велике.
|
а слышавыи и не сътворь подобьнъ ѥсть чловэку съзъдавъшу храминѫ на земли без основания. ѥиже прирази сz рэка и абиѥ разори сz. и бысть раздрµшениѥ храмины тоѩ велиѥ.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.