|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Коли ж Він скінчив усі слова Свої до людей, що слухали Його, то увійшов до Капернаума.
|
Егда съконьча вьсz глаголы сиѩ въ слухы людемъ въниде въ капернаумъ.
|
|
2
|
2
|
|
У одного сотника був хворий при смерті слуга, яким той дорожив.
|
сътьнику же нэкоѥму рабъ болz зълэ умирааше иже бэ ѥму чьстьнъ.
|
|
3
|
3
|
|
Почувши про Ісуса, він послав до Нього старійшин юдейських просити Його, щоб прийшов зцілити слугу його.
|
слышавъ же о исусэ посъла къ нѥму старьцz иудеискы молz и да прищьдъ съпасеть раба ѥго.
|
|
4
|
4
|
|
І вони, прийшовши до Ісуса, щиро благали Його, кажучи: він достойний, щоб Ти зробив для нього це,
|
они же пришьдъше къ исусµ моляахѫ и тъщьно глаголѭще яко достоинъ ѥсть ѥже аще даси ѥму.
|
|
5
|
5
|
|
бо любить народ наш і збудував нам синагогу.
|
любить бо ѩзыкъ нашь и съборище тъ съзъда намъ.
|
|
6
|
6
|
|
Ісус пішов з ними. І коли Він був уже недалеко від дому, сотник послав до Нього друзів сказати Йому: Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб Ти під дах мій увійшов.
|
исусъ же идяаше съ ними. ѥще же ѥму не далече сѫщу отъ дому посъла къ нѥму сътьникъ другы глаголѩ: господи не движи сz. нэсмь бо достоинъ да подъ кровъ мои вънидеши.
|
|
7
|
7
|
|
Тому і самого себе не вважаю я достойним прийти до Тебе; але скажи тільки слово, і одужає слуга мій.
|
тэмьже ни себе достоина сътворихъ прити къ тебэ. нъ рьци словъмь и исцэълэѥть отрокъ мои.
|
|
8
|
8
|
|
Бо і я, людина підвладна, маючи під собою воїнів, кажу одному: йди, і він іде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: роби те, і робить.
|
ибо азъ чловэкъ ѥсмь подъ властели учинѥнъ имэѩ подъ собоѭ воины. и глаголѭ сему: иди и идеть. и другууму: приди и придеть. и рабу моѥму: сътвори се и сътворить.
|
|
9
|
9
|
|
Почувши це, Ісус здивувався йому і, повернувшись, сказав до народу, що йшов за Ним: кажу вам, що навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої віри.
|
и слышавъ се исусъ чуди сz ѥму и обращь сz послэдуѭщуу му народу рече: глаголѭ вамъ ни въ израили толикы вэры обрэтохъ.
|
|
10
|
10
|
|
Посланці, повернувшись у дім, знайшли хворого слугу здоровим.
|
и възвращьше сz въ домъ посълании обрэтошz болzщааго раба исцэлэвъша.
|
|
11
|
11
|
|
Після цього Ісус пішов до міста, що зветься Наїн; і з Ним ішло багато учеників Його і безліч народу.
|
идzше iс7ъ въ градъ нарицаѥмыи наинъ. и съ нимь идzахU Uченици ѥго и народъ мъногъ.
|
|
12
|
12
|
|
Коли ж Він підійшов до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова; і чимало народу йшло з нею з міста.
|
яко же приближишzсz къ вратомъ града. и се изношаахU Uмьръшь сн7ъ иночzдыи м™ри своѥи. и та бэ въдова. и народъ t града мъногъ бэ съ нею.
|
|
13
|
13
|
|
Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач.
|
и видэвъ ю Gь млrдова и рече ѥи. не плачисz.
|
|
14
|
14
|
|
І, підійшовши, доторкнувся до мар; ті, що несли, зупинилися, і Він сказав: юначе, тобі кажу, встань!
|
и пристUпль коснUсz въ одръ. и носzщии же сташа. и рече Uноше тебе гlю въстани.
|
|
15
|
15
|
|
І мертвий сів і почав говорити; і віддав його Ісус матері його.
|
и сэде мьртвыи и начатъ гlати. и дасти и м™ри своѥи.
|
|
16
|
16
|
|
І всіх охопив страх, і славили Бога, кажучи: великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій.
|
приzтъ же страхъ вьсz. и славлzахU ба7 гlюще. яко прbркъ велии въста въ насъ. и яко посэти Gь людии своихъ.
|
|
17
|
17
|
|
Така чутка про Нього розійшлася по всій Юдеї і по всьому тому краю.
|
И изиде слово се по вьсеи иудеи о нѥмь и по вьсеи странэ.
|
|
18
|
18
|
|
І сповістили про все те Іоана учні його.
|
и възвэстишz иоану ученици ѥго о вьсэхъ сихъ. и призъвавъ дъва ѥтера отъ ученикъ своихъ иоанъ
|
|
19
|
19
|
|
Іоан, прикликавши двох з учнів своїх, послав до Ісуса спитати: чи Ти Той, Хто має прийти, чи іншого нам чекати?
|
посла къ исусови глаголѩ: ты ли ѥси грzдыи или иного чаѥмъ;
|
|
20
|
20
|
|
Вони, прийшовши до Ісуса, сказали: Іоан Хреститель послав нас до Тебе спитати — чи Ти Той, Хто має прийти, чи іншого нам чекати?
|
пришьдъша же къ нѥму мѫжа рэсте: иоанъ крьститель посъла ны къ тебэ глаголѩ: ты ли ѥси грzдыи ли иного чаѥмъ;
|
|
21
|
21
|
|
А в той час Він зцілив багатьох від недуг і ран, і від злих духів, і багатьом сліпим дарував прозріння.
|
въ тъ часъ исцэли мъногы отъ недѫгъ и ранъ и духъ зълъ и мъногомъ слэпомъ дарова прозрьэниѥ.
|
|
22
|
22
|
|
І сказав їм Ісус у відповідь: підіть, розкажіть Іоанові, що ви бачили і чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, убогі благовістять.
|
и отъвэщавъ исусъ рече има: шьдъша възвэстита иоанови яже видэста и слышаста яко слэпии прозираѭть. хромии ходzть. прокажении очищаѭть сz. глусии слышzть. мрьтвии въстаѭть. нищии благовэстуѭть.
|
|
23
|
23
|
|
І блаженний той, хто не спокуситься через Мене!
|
и блаженъ ѥсть иже аще не съблазнить сz о мънэ.
|
|
24
|
24
|
|
А як одійшли учні Іоана, Він почав говорити народові про Іоана: на що ходили ви дивитися в пустелю? Чи на тростину, що вітер колише?
|
отъшьдъшема же вэстьникома иоановома начzтъ глаголати о иоанэ: чесо изидосте въ пустынѭ видэтъ; трьсти ли вэтръмь движемы;
|
|
25
|
25
|
|
На кого ходили дивитися? Чи на людину, одягнену в м’який одяг? Але ті, що одягаються пишно та живуть у розкошах, знаходяться в царських палатах.
|
нъ чесо изидосте видэтъ; чловэка ли мzкъками ризами одэна; се иже въ одежди славьнэ и пищи сѫще въ царьскихъ сѫть.
|
|
26
|
26
|
|
На що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка.
|
нъ чесо изидосте видэтъ пророка ли; еи глаголѭ и лише пророка.
|
|
27
|
27
|
|
Це той, про кого написано: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою.
|
сь ѥсть о нѥмьже писано ѥсть: се азъ посылаѭ ангелъ мои прэдъ лицемь твоимь иже уготоваѥть пѫть твои прэдъ тобоѭ.
|
|
28
|
28
|
|
Бо кажу вам: з народжених жінками немає жодного пророка, більшого за Іоана Хрестителя, але найменший у Царстві Божому більший за нього.
|
глаголѭ же вамъ: болии рожденыихъ женами пророкъ иоана крьстителя ни кто же нэсть. мьнии же въ царьствии божии болии ѥго ѥсть.
|
|
29
|
29
|
|
І всі люди, що слухали Його, навіть і митарі, визнавши славу Бога, хрестилися хрещенням Іоановим.
|
и вьси людиѥ слышавъше и мытаре оправъдишz бога крьщьше сz крьщениѥмь иоановомъ.
|
|
30
|
30
|
|
Фарисеї ж і законники відкинули волю Божу про себе і не хрестилися від нього.
|
фарисеи же и законьници съвэтъ божии отъврьгошz въ себэ не крьщьше сz отъ нѥго.
|
|
31
|
31
|
|
Тоді Господь сказав: кому уподібню людей роду цього і до кого вони подібні?
|
рече же господь: кому уподоблѭ чловэкы рода сего и кому сѫть подобьни;
|
|
32
|
32
|
|
Вони подібні до дітей, що сидять на торжищах і кличуть одне одного й кажуть: ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, а ви не плакали.
|
подобьни сѫть дэтищемъ сэдzщемъ на тръжищихъ и приглашаѭщемъ другъ друга и глаголѭщемъ: пискахомъ вамъ и не плzсасте. рыдахомъ вамъ и не плакасте сz.
|
|
33
|
33
|
|
Бо прийшов Іоан Хреститель, який ні хліба не їсть, ні вина не п’є, і говорите: він біса має.
|
приде бо иоанъ крьститель ни хлэба эды ни вина пиѩ. и глаголете: бэсъ имать.
|
|
34
|
34
|
|
Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, і говорите: ось чоловік, Який любить їсти, пити вино, друг митарям і грішникам.
|
приде сынъ чловэчьскыи эды и пиѩ и глаголете: се чловэкъ ядьца и винопиица другъ мытаремъ и грэшьникомъ.
|
|
35
|
35
|
|
І виправдалася премудрість всіма дітьми своїми*.
|
и оправьди сz прэмѫдрость отъ чzдъ своихъ.
|
|
36
|
36
|
|
Один з фарисеїв просив Його, щоб спожив з ним їжі, і Він, прийшовши в дім фарисея, возліг.
|
Въ оно время. молzаше етеръ t фарисеи iс7а. да бы элъ съ ними. и въшьдъ въ домъ фарисеовъ. възлеже.
|
|
37
|
37
|
|
І ось жінка з того міста, яка була грішницею, довідавшись, що Він перебуває в домі фарисея, принесла алавастрову посудину з миром
|
и се жена въ градэ. иже бэ грэшьница. и Uвэдэвъши яко възлежить. въ храминэ фарисеовэ. принесъши алавастръ мvра.
|
|
38
|
38
|
|
і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слізьми і обтирати волоссям голови своєї, цілувала ноги Його і мастила миром.
|
и ставъши зади. нри ногU ѥго. плачющисz начатъ. мазати нозэ ѥго сльзами. и власы главы своѥя. отираше. и облобызаше нозэ ѥго и мазаше мvръмь.
|
|
39
|
39
|
|
Фарисей же, що запросив Його, побачивши це, сказав сам собі: якби Він був пророком, то знав би, хто і яка жінка доторкається до Нього, бо вона грішниця.
|
видэвъ же фарисеи възвавъ ѥго рече. въ себе гlя. сь аще бы былъ прbркъ. ви- дэлъ бы Uбо кто. и кака жена прикасаѥтьсz ѥмь. яко грэшьница ѥсть.
|
|
40
|
40
|
|
Звернувшись до нього, Ісус сказав: Симоне, я маю тобі дещо сказати. Він же говорить: кажи, Вчителю.
|
tвэщавъ же iс7 ре?. къ нимь. симоне имамъ ти нэчто рещи. онъ же рече. Uчителю рьци.
|
|
41
|
41
|
|
Ісус сказав: у одного лихваря було два боржники, один винен був п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят.
|
два дължьника бэста. заимодавьцю. нэкомU. ѥдинъ бэ дължнъ пzтью сътъ динарь. а дрUгыи пzтью десzтъ.
|
|
42
|
42
|
|
Коли ж вони не мали чим віддати, він простив обом. Скажи ж, котрий з них більше полюбить його?
|
не имущема има въздати. обэма tда. которыи ѥю Uбо възлюби и.
|
|
43
|
43
|
|
У відповідь Симон сказав: думаю, що той, якому більше простив. Він сказав: правильно ти розсудив.
|
tвэщавъ симонъ рече. непьщюю. яко ѥмU же вzще tда. онъ же рече ѥмU. право сUдилъ ѥси.
|
|
44
|
44
|
|
І, обернувшись до жінки, сказав Симонові: чи бачиш цю жінку? Я прийшов у дім твій, і ти не дав Мені води на ноги, вона ж слізьми обливала ноги Мої і волоссям голови своєї обтерла.
|
и tвращьсz къ женэ къ симонU вънидохъ ти въ домъ. воды на нозэ мои не дасть. си же сльзами омочи нозэ мои. и власы своими отре.
|
|
45
|
45
|
|
Ти цілування не дав Мені, а вона, відколи Я прийшов, не перестає цілувати ноги Мої.
|
цэлования ми не дасть. си же tнѥлэ же вънидохъ. не преста облобызающи ногU моѥю.
|
|
46
|
46
|
|
Ти оливою не помастив голови Моєї, вона ж миром намастила ноги Мої.
|
wлэѥмь главы моѥя. си же мvръмь помаза нозэ мои. и власы своими отьре.
|
|
47
|
47
|
|
Через те кажу тобі: прощаються гріхи її численні за те, що вона полюбила багато, а кому мало прощається, той мало любить.
|
ѥго же ради гlю ти. tпUщаютьсz грэси ѥи мнози. яко възлюби много. а емU же мьнѥ tпUщаетьсz мнѥ любить.
|
|
48
|
48
|
|
Їй же сказав: прощаються тобі гріхи.
|
рече же ѥи tпUщаютьтісz грэси твои.
|
|
49
|
49
|
|
Ті, що були з Ним, почали говорити про себе: хто Він, що й гріхи прощає?
|
и начаша възлежащеи съ нимь. гlти въ себе. кто сь ѥсть яко и грэхы tпUщаѥть.
|
|
50
|
50
|
|
Він же сказав жінці: віра твоя спасла тебе; йди з миром.
|
рече же къ женэ. вэра твоя съпасеть тz иди въ миръ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.