Глава 13
|
|
1
|
|
І коли виходив Він з храму, один з учеників Його сказав Йому: Учителю, подивись, які камені і які будівлі! | |
2
|
|
Ісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені. | |
3
|
|
І коли Він сидів на горі Елеонській проти храму, то Петро, Яків, Іоан і Андрій запитали Його на самоті: | |
4
|
|
скажи нам, коли це буде, і яке знамення, коли все це має скінчитися? | |
5
|
|
Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас, | |
6
|
|
бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять. | |
7
|
|
Коли ж почуєте про війни і воєнні чутки, не жахайтеся: бо належить цьому бути, — але це ще не кінець. | |
8
|
|
Бо постане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси у різних місцях, і будуть голод і заворушення; це — початок хвороб. | |
9
|
|
Стережіться ж ви самі, бо вас видаватимуть на судища і битимуть у синагогах, і перед правителями і царями поставлять вас через Мене, на свідчення перед ними. | |
10
|
|
І всім народам раніш повинно бути проповідане Євангеліє. | |
11
|
|
Коли ж поведуть видавати вас, то не турбуйтесь заздалегідь, що вам говорити, і не обдумуйте; але, що дасться вам у той час, те й говоріть, бо не ви будете говорити, а Дух Святий. | |
12
|
|
Видасть же брат брата на смерть, і батько — дітей; і постануть діти на батьків, і уб’ють їх. | |
13
|
|
І ненавидітимуть вас усі за ім’я Моє; хто ж перетерпить до кінця, той спасеться. | |
14
|
|
Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить, хто читає, нехай розуміє, тоді хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори; | |
15
|
|
а хто на покрівлі, той нехай не сходить у дім і не заходить узяти щось з дому свого; | |
16
|
|
і хто на полі, нехай не вертається назад взяти одяг свій. | |
17
|
|
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! | |
18
|
|
Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку. | |
19
|
|
Бо в ті дні буде така скорбота, якої не було від початку творіння, яке вчинив Бог, навіть і донині, і не буде. | |
20
|
|
І коли б Господь не вкоротив тих днів, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних, яких Він обрав, укоротить дні. | |
21
|
|
Тоді, якщо хто скаже вам: ось, тут Христос, або: ось там, — не йміть віри. | |
22
|
|
Бо встануть лжехристи і лжепророки і дадуть знамення і чудеса, щоб спокусити, якщо можливо, і обраних. | |
23
|
|
Ви ж бережіться. Ось, Я наперед сказав вам усе. | |
24
|
|
Але в ті дні, після тієї скорботи, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, | |
25
|
|
і зірки спадуть з неба, і сили небесні похитнуться. | |
26
|
|
І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах, з силою і славою великою. | |
27
|
|
І тоді Він пошле ангелів Своїх і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба. | |
28
|
|
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. | |
29
|
|
Так і ви: коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях. | |
30
|
|
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. | |
31
|
|
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. | |
32
|
|
Про день же той або про годину ніхто не знає: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Отець. | |
33
|
|
Пильнуйте, будьте на сторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей. | |
34
|
|
Подібно до того, коли чоловік, відходячи в дорогу і залишаючи свій дім, дав владу слугам своїм, і кожному своє діло, і наказав воротареві пильнувати, | |
35
|
|
так і ви: пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері, чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці. | |
36
|
|
Щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали. | |
37
|
|
А що кажу вам, кажу всім: пильнуйте. |