Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 11 з 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Глава 11
Глава 11
1
1
Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому.
Мѣ́рила льсти́вая ме́рзость предъ Го́сподемъ, вѣ́съ же пра́ведный прія́тенъ єму́.
2
2
Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.]
Идѣ́же а́ще вни́детъ досажде́ніє, та́мо и безче́стіє: уста́ же смире́нныхъ поуча́ются прему́дрости.
3
3
Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх.
Умира́яй пра́ведникъ оста́ви раска́яніє, удо́бна же быва́єтъ и посмѣя́телна нечести́выхъ поги́бель.
4
4
Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти.
Соверше́нство пра́выхъ наста́витъ и́хъ, и поползнове́ніє отрица́ющихся плѣни́тъ и́хъ. Не упо́льзуютъ имѣ́нія въ де́нь я́рости: пра́вда же изба́витъ от сме́рти.
5
5
Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого.
Пра́вда непоро́чнаго исправля́єтъ пути́, нече́стіє же впада́єтъ въ непра́вду.
6
6
Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм.
Пра́вда муже́й пра́выхъ изба́витъ и́хъ, безсовѣ́тіємъ же уловля́ются беззако́нніи.
7
7
Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине.
Сконча́вшуся му́жу пра́ведну, не поги́бнетъ наде́жда: похвала́ же нечести́выхъ поги́бнетъ.
8
8
Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий.
Пра́ведный от ло́ва убѣ́гнетъ, въ него́же мѣ́сто предає́тся нечести́вый.
9
9
Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються.
Во устѣ́хъ нечести́выхъ сѣ́ть гра́жданомъ, чу́вство же пра́ведныхъ благопоспѣ́шно.
10
10
При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество.
Во благи́хъ пра́ведныхъ испра́вится гра́дъ, и въ поги́бели нечести́выхъ ра́дованіє.
11
11
Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується.
Въ благослове́ніи пра́выхъ возвы́сится гра́дъ, усты́ же нечести́выхъ раскопа́єтся.
12
12
Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.
Руга́єтся гра́жданомъ лише́нный ра́зума, му́жъ же му́дръ безмо́лвіє во́дитъ.
13
13
Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу.
Му́жъ двоязы́ченъ открыва́єтъ совѣ́ты въ со́нмищи, вѣ́рный же ду́хомъ таи́тъ ве́щы.
14
14
При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує.
И́мже и нѣ́сть управле́нія, па́даютъ а́ки ли́ствіє, спасе́ніє же є́сть во мно́зѣ совѣ́тѣ.
15
15
Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний.
Лука́вый злодѣ́йствуєтъ, єгда́ сочетава́єтся съ пра́веднымъ, ненави́дитъ же гла́са утвержде́нія.
16
16
Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство.
Жена́ благода́тна возно́ситъ му́жу сла́ву: престо́лъ же безче́стія жена́ ненави́дящая пра́вды. Бога́тства лѣни́віи ску́дни быва́ютъ, крѣ́пцыи же утвержда́ются бога́тствомъ.
17
17
Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою.
Души́ своє́й благотвори́тъ му́жъ ми́лостивый, погубля́єтъ же тѣ́ло своє́ неми́лостивый.
18
18
Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду, — нагорода певна.
Нечести́вый твори́тъ дѣла́ непра́ведная: сѣ́мя же пра́ведныхъ мзда́ и́стины.
19
19
Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї.
Сы́нъ пра́ведный ражда́єтся въ живо́тъ: гоне́ніє же нечести́ваго въ сме́рть.
20
20
Мерзота перед Господом — підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі.
Ме́рзость Го́сподеви путіє́ развраще́нни, прія́тни же єму́ вси́ непоро́чніи въ путе́хъ свои́хъ.
21
21
Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться.
Въ ру́ку ру́цѣ вложи́въ непра́ведно, не безъ му́ки бу́детъ злы́хъ: сѣ́яй же пра́вду пріи́метъ мзду́ вѣ́рну.
22
22
Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і — нерозсудлива.
Я́коже усеря́зь златы́й въ но́здрехъ свиніи́, та́ко женѣ́ злоу́мнѣй лѣ́пота.
23
23
Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих — гнів.
Жела́ніє пра́ведныхъ все́ благо́є, наде́жда же нечести́выхъ поги́бнетъ.
24
24
Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє.
Су́ть, и́же своя́ сѣ́юще, мно́жайшая творя́тъ: су́ть же и собира́юще чужда́я, умаля́ются.
25
25
Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде.
Душа́ благослове́нна вся́кая проста́я: му́жъ я́рый неблагообра́зенъ.
26
26
Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає, — благословення.
Удержава́яй пшени́цу оста́витъ ю́ язы́комъ: продая́й пшени́цу ску́по, от наро́да про́клятъ, благослове́ніє же Госпо́дне на главѣ́ подава́ющаго.
27
27
Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить.
Творя́й блага́я и́щетъ благода́ти добры́: и́щущаго же зла́я пости́гнутъ єго́.
28
28
Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти.
Надѣ́яйся на бога́тство своє́, се́й паде́тъ: заступа́яй же пра́ведныхъ, то́й возсія́єтъ.
29
29
Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем.
Не сматря́яй своєго́ до́му наслѣ́дитъ вѣ́тры: порабо́таєтъ же безу́мный разу́мному.
30
30
Плід праведника — древо життя; і мудрий привертає душі.
От плода́ пра́вды дре́во жи́зни прозяба́єтъ: отъе́млются же безвре́менно ду́ши беззако́нныхъ.
31
31
Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному.
А́ще пра́ведный єдва́ спаса́єтся, нечести́вый же и грѣ́шный гдѣ́ яви́тся?

Глава 11 з 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.