|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
|
Му́дрыя жены́ созда́ша до́мы: безу́мная же раскопа́ рука́ма свои́ма.
|
|
2
|
2
|
|
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
|
Ходя́й пра́во бои́тся Го́спода: развраща́яй же пути́ своя́ обезче́стится.
|
|
3
|
3
|
|
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
|
Изъ у́стъ безу́мныхъ же́злъ досажде́нія: устнѣ́ же му́дрыхъ храня́тъ я́.
|
|
4
|
4
|
|
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
|
Идѣ́же нѣ́сть воло́въ, я́сли чи́сты: а идѣ́же жи́та мно́га, я́вна волу́ крѣ́пость.
|
|
5
|
5
|
|
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
|
Свидѣ́тель вѣ́ренъ не лже́тъ: разжиза́єтъ же ло́жная свидѣ́тель непра́веденъ.
|
|
6
|
6
|
|
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
|
Взы́щеши прему́дрости у злы́хъ, и не обря́щеши: чу́вство же у му́дрыхъ удо́бно.
|
|
7
|
7
|
|
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
|
Вся́ проти́вна [су́ть] му́жеви безу́мну: ору́жіє же чу́вствія устнѣ́ прему́дры.
|
|
8
|
8
|
|
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
|
Прему́дрость кова́рныхъ уразумѣ́єтъ пути́ и́хъ: бу́йство же безу́мныхъ въ заблужде́ніи.
|
|
9
|
9
|
|
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
|
До́мове беззако́нныхъ тре́буютъ очище́нія, до́мове же пра́ведныхъ прія́тни.
|
|
10
|
10
|
|
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
|
Се́рдце му́жа чу́вственно печа́ль души́ єго́: єгда́ же весели́тся, не примѣша́єтся досажде́нію.
|
|
11
|
11
|
|
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
|
До́мове нечести́выхъ исче́знутъ, селе́нія же пра́во творя́щихъ пребу́дутъ.
|
|
12
|
12
|
|
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
|
Є́сть пу́ть, и́же мни́тся человѣ́комъ пра́въ бы́ти, послѣ́дняя же єго́ прихо́дятъ во дно́ а́да.
|
|
13
|
13
|
|
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
|
Ко весе́ліємъ не примѣшава́єтся печа́ль: послѣ́дняя же ра́дости въ пла́чь прихо́дятъ.
|
|
14
|
14
|
|
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
|
Путі́й свои́хъ насы́тится дерзосе́рдый, от размышле́ній же свои́хъ му́жъ бла́гъ.
|
|
15
|
15
|
|
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
|
Незло́бивый вѣ́ру є́млетъ вся́кому словеси́, кова́рный же прихо́дитъ въ раска́яніє.
|
|
16
|
16
|
|
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
|
Прему́дръ убоя́вся уклони́тся от зла́, безу́мный же на себе́ надѣ́явся смѣшава́єтся со беззако́ннымъ.
|
|
17
|
17
|
|
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
|
Остроя́ростный безъ совѣ́та твори́тъ, му́жъ же му́дрый мно́гая терпи́тъ.
|
|
18
|
18
|
|
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
|
Раздѣля́ютъ безу́мніи зло́бу, кова́рніи же удержа́тъ чу́вство.
|
|
19
|
19
|
|
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
|
Попо́лзнутся злі́и предъ благи́ми, и нечести́віи послу́жатъ предъ две́рьми пра́ведныхъ.
|
|
20
|
20
|
|
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
|
Дру́зіє возненави́дятъ друго́въ убо́гихъ: дру́зіє же бога́тыхъ мно́зи.
|
|
21
|
21
|
|
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
|
Безче́стяй убо́гія согрѣша́єтъ, ми́луяй же ни́щыя блаже́нъ.
|
|
22
|
22
|
|
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
|
Заблужда́ющіи [непра́ведницы] дѣ́лаютъ зла́я, ми́лость же и и́стину дѣ́лаютъ благі́и. Не вѣ́дятъ ми́лости и вѣ́ры дѣ́лателіє злы́хъ: ми́лостыни же и вѣ́ры у дѣ́лателей благи́хъ.
|
|
23
|
23
|
|
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
|
Во вся́цѣмъ пеку́щемся є́сть изоби́ліє: любосла́стный же и безпеча́льный въ ску́дости бу́детъ.
|
|
24
|
24
|
|
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
|
Вѣне́цъ прему́дрыхъ бога́тство и́хъ, житіє́ же безу́мныхъ зло́.
|
|
25
|
25
|
|
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
|
Изба́витъ от злы́хъ ду́шу свидѣ́тель вѣ́ренъ, разжиза́єтъ же лжи́вая ле́стный.
|
|
26
|
26
|
|
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
|
Во стра́сѣ Госпо́дни упова́ніє крѣ́пости, ча́домъ же свои́мъ оста́витъ утвержде́ніє [ми́ра].
|
|
27
|
27
|
|
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
|
Стра́хъ Госпо́день исто́чникъ жи́зни, твори́тъ же укланя́тися от сѣ́ти сме́ртныя.
|
|
28
|
28
|
|
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
|
Во мно́зѣ язы́цѣ сла́ва царю́: во оскудѣ́ніи же лю́дстѣ сокруше́ніє си́льному.
|
|
29
|
29
|
|
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
|
Долготерпѣли́въ му́жъ мно́гъ въ ра́зумѣ, малоду́шный же крѣ́пко безу́менъ.
|
|
30
|
30
|
|
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
|
Кро́ткій му́жъ се́рдцу вра́чь: мо́ль же косте́мъ се́рдце чу́вственно.
|
|
31
|
31
|
|
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
|
Оклевета́яй убо́гаго раздража́єтъ сотво́ршаго и́, почита́яй же єго́ ми́луєтъ ни́щаго.
|
|
32
|
32
|
|
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
|
Во зло́бѣ своє́й отри́нется нечести́вый: надѣ́яйжеся на Го́спода свои́мъ преподо́біємъ пра́веденъ.
|
|
33
|
33
|
|
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
|
Въ се́рдцы бла́зѣ му́жа почі́єтъ прему́дрость, въ се́рдцы же безу́мныхъ не познава́єтся.
|
|
34
|
34
|
|
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
|
Пра́вда возвыша́єтъ язы́къ: умаля́ютъ же племена́ грѣси́.
|
|
35
|
35
|
|
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.
|
Прія́тенъ царе́ви слуга́ разу́мный, свои́мъ же благообраще́ніємъ отъе́млетъ безче́стіє.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.