|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
|
Гнѣ́въ губи́тъ и разу́мныя: отвѣ́тъ же смире́нъ отвраща́єтъ я́рость, а сло́во же́стоко возвиза́єтъ гнѣ́вы.
|
|
2
|
2
|
|
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
|
Язы́къ му́дрыхъ до́брая свѣ́сть: уста́ же безу́мныхъ возвѣща́ютъ зла́я.
|
|
3
|
3
|
|
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
|
На вся́цѣмъ мѣ́стѣ о́чи Госпо́дни сматря́ютъ злы́я же и благі́я.
|
|
4
|
4
|
|
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
|
Исцѣле́ніє язы́ка дре́во жи́зни: храня́й же єго́ испо́лнится ду́ха.
|
|
5
|
5
|
|
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
|
Безу́мный руга́єтся наказа́нію о́тчу: храня́й же за́повѣди хитрѣ́йшій. Во мно́зѣ пра́вдѣ крѣ́пость мно́га: нечести́віи же от земли́ искореня́тся.
|
|
6
|
6
|
|
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
|
Въ домѣ́хъ пра́ведныхъ крѣ́пость мно́га: плоды́ же нечести́выхъ погиба́ютъ.
|
|
7
|
7
|
|
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
|
Устнѣ́ му́дрыхъ связу́ются чу́вствомъ, сердца́ же безу́мныхъ не тве́рда.
|
|
8
|
8
|
|
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
|
Же́ртвы нечести́выхъ ме́рзость Го́сподеви, обѣ́ты же правоходя́щихъ прія́тни єму́.
|
|
9
|
9
|
|
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
|
Ме́рзость Го́сподеви путіє́ нечести́выхъ: гоня́щыя же пра́вду лю́битъ.
|
|
10
|
10
|
|
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
|
Наказа́ніє незло́биваго познава́єтся от мимоходя́щихъ: ненави́дящіи же обличе́нія скончава́ются сра́мно.
|
|
11
|
11
|
|
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
|
А́дъ и па́губа я́вна предъ Го́сподемъ, ка́ко не и сердца́ человѣ́ковъ?
|
|
12
|
12
|
|
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
|
Не возлю́битъ ненака́занный облича́ющихъ єго́, съ му́дрыми же не побесѣ́дуєтъ.
|
|
13
|
13
|
|
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
|
Се́рдцу веселя́щуся, лице́ цвѣте́тъ: въ печа́лехъ же су́щу, сѣ́туєтъ.
|
|
14
|
14
|
|
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
|
Се́рдце пра́воє и́щетъ чу́вства: уста́ же ненака́занныхъ уразумѣ́ютъ зла́я.
|
|
15
|
15
|
|
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
|
На вся́ко вре́мя о́чи злы́хъ пріє́млютъ зла́я: до́бріи же безмо́лвствуютъ при́сно.
|
|
16
|
16
|
|
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
|
Лу́чше части́ца ма́лая со стра́хомъ Госпо́днимъ, не́жели сокро́вища ве́лія безъ боя́зни.
|
|
17
|
17
|
|
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
|
Лу́чше учрежде́ніє от зе́лій съ любо́вію и благода́тію, не́жели представле́ніє телце́въ со враждо́ю.
|
|
18
|
18
|
|
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
|
Му́жъ я́рый устроя́єтъ бра́ни, долготерпѣли́вый же и бу́дущую укроща́єтъ. Терпѣли́вый му́жъ угаси́тъ суды́, нечести́вый же воздвиза́єтъ па́че.
|
|
19
|
19
|
|
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
|
Путіє́ пра́здныхъ по́стлани те́рніємъ, му́жественныхъ же угла́ждени.
|
|
20
|
20
|
|
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
|
Сы́нъ прему́дръ весели́тъ отца́, сы́нъ же безу́менъ раздража́єтъ ма́терь свою́.
|
|
21
|
21
|
|
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
|
Несмы́сленнаго стези́ ску́дны ума́: му́жъ же разу́менъ исправля́я хо́дитъ.
|
|
22
|
22
|
|
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
|
Отлага́ютъ помышле́нія не чту́щіи со́нмищъ: въ сердца́хъ же совѣ́тныхъ пребыва́єтъ совѣ́тъ.
|
|
23
|
23
|
|
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
|
Не послу́шаєтъ злы́й єго́, ниже́ рече́тъ поле́зно что́ и добро́ о́бщему.
|
|
24
|
24
|
|
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
|
Путіє́ живота́ помышле́нія разу́мнаго, да уклони́вся от а́да спасе́тся.
|
|
25
|
25
|
|
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
|
До́мы досади́телей разоря́єтъ Госпо́дь, утверди́ же предѣ́лъ вдови́цы.
|
|
26
|
26
|
|
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
|
Ме́рзость Го́сподеви по́мыслъ непра́ведный, чи́стыхъ же глаго́лы че́стны.
|
|
27
|
27
|
|
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
|
Губи́тъ себе́ мздои́мецъ, ненави́дяй же даро́въ прія́тія спасе́тся: ми́лостынями и вѣ́рами очища́ются грѣси́, стра́хомъ же Госпо́днимъ уклоня́єтся вся́къ от зла́.
|
|
28
|
28
|
|
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
|
Сердца́ пра́ведныхъ поуча́ются вѣ́рѣ, уста́ же нечести́выхъ отвѣща́ютъ зла́я: прія́тни предъ Го́сподемъ путіє́ муже́й пра́ведныхъ, и́миже и врази́ дру́зіє быва́ютъ.
|
|
29
|
29
|
|
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
|
Дале́че отстои́тъ Бо́гъ от нечести́выхъ, моли́твы же пра́ведныхъ послу́шаєтъ: лу́чше ма́лоє прія́тіє со пра́вдою, не́жели мно́га жи́та съ непра́вдою: се́рдце му́жа да мы́слитъ пра́ведная, да от Бо́га испра́вятся стопы́ єго́.
|
|
30
|
30
|
|
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
|
Ви́дящеє о́ко до́брая весели́тъ се́рдце, сла́ва же блага́я утучня́єтъ ко́сти.
|
|
31
|
31
|
|
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
|
Слу́шаяй обличе́ній живота́ посредѣ́ прему́дрыхъ водвори́тся.
|
|
32
|
32
|
|
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
|
И́же отмета́єтъ наказа́ніє, ненави́дитъ себе́: соблюда́яй же обличе́нія лю́битъ свою́ ду́шу.
|
|
33
|
33
|
|
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
|
Стра́хъ Госпо́день наказа́ніє и прему́дрость, и нача́ло сла́вы отвѣща́єтъ є́й [,*предъи́детъ же смире́ннымъ сла́ва].
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.