|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Сину мій! якщо ти приймеш слова мої і збережеш при собі заповіді мої,
|
Сы́не, а́ще пріи́мъ глаго́лъ моєя́ за́повѣди, скры́єши въ себѣ́,
|
|
2
|
2
|
|
так що вухо твоє зробиш уважним до мудрости і нахилиш серце твоє до роздумування;
|
послу́шаєтъ прему́дрости твоє́ у́хо, и приложи́ши се́рдце твоє́ къ ра́зуму: приложи́ши же є́ въ наказа́ніє сы́ну твоєму́.
|
|
3
|
3
|
|
якщо будеш закликати знання і звертатися до розуму;
|
А́ще бо прему́дрость призове́ши и ра́зуму да́си гла́съ тво́й, чу́вство же взы́щеши вели́кимъ гла́сомъ,
|
|
4
|
4
|
|
якщо будеш шукати його, як срібла, і відшукувати його, як скарб,
|
и а́ще взы́щеши єя́ я́ко сребра́, и я́коже сокро́вища испыта́єши ю́:
|
|
5
|
5
|
|
то зрозумієш страх Господній і знайдеш пізнання про Бога.
|
тогда́ уразумѣ́єши стра́хъ Госпо́день и позна́ніє Бо́жіє обря́щеши:
|
|
6
|
6
|
|
Тому що Господь дає мудрість; з уст Його — знання і розум;
|
я́ко Госпо́дь дає́тъ прему́дрость, и от лица́ єго́ позна́ніє и ра́зумъ:
|
|
7
|
7
|
|
Він зберігає для праведних спасіння; Він — щит для тих, хто ходить непорочно;
|
и сокро́вищствуєтъ исправля́ющымъ спасе́ніє, защища́єтъ же ше́ствіє и́хъ,
|
|
8
|
8
|
|
Він охороняє путі правди й оберігає стежки святих Своїх.
|
є́же сохрани́ти пути́ оправда́ній, и пу́ть благоговѣ́инствующихъ єго́ сохрани́тъ.
|
|
9
|
9
|
|
Тоді ти зрозумієш правду і правосуддя і прямоту, усякий добрий шлях.
|
Тогда́ уразумѣ́єши пра́вду и су́дъ и испра́виши вся́ стези́ благі́я.
|
|
10
|
10
|
|
Коли мудрість увійде в серце твоє, і знання буде приємне душі твоїй,
|
А́ще бо пріи́детъ прему́дрость въ твою́ мы́сль, чу́вство же твоє́й души́ добро́ бы́ти возмни́тся,
|
|
11
|
11
|
|
тоді розсудливість буде оберігати тебе, розум буде охороняти тебе,
|
совѣ́тъ до́бръ сохрани́тъ тя́, помышле́ніє же преподо́бноє соблюде́тъ тя́,
|
|
12
|
12
|
|
щоб спасти тебе від шляху злого, від людини, яка говорить неправду,
|
да изба́витъ тя́ от пути́ зла́го и от му́жа, глаго́люща ничто́же вѣ́рно.
|
|
13
|
13
|
|
від тих, які залишають путі прямі, щоб ходити шляхами темряви;
|
О, оста́вившіи пути́ пра́выя, є́же ходи́ти въ путе́хъ тмы́!
|
|
14
|
14
|
|
від тих, які радіють, чинячи зло, захоплюються злою розпустою,
|
о, веселя́щіися о злы́хъ и ра́дующіися о развраще́ніи злѣ́мъ!
|
|
15
|
15
|
|
шляхи яких криві, і які блукають на стежках своїх;
|
и́хже стези́ стро́потны, и кри́ва тече́нія и́хъ, є́же дале́че тя́ сотвори́ти от пути́ пра́ва,
|
|
16
|
16
|
|
щоб спасти тебе від дружини іншого, від чужої, яка промовляє солодкі слова свої,
|
и чу́жда от пра́веднаго ра́зума. Сы́не, да тя́ не пости́гнетъ совѣ́тъ злы́й,
|
|
17
|
17
|
|
яка залишила керівника юности своєї і забула завіт Бога свого.
|
оставля́яй уче́ніє ю́ности, и завѣ́та Божественнаго забы́вый:
|
|
18
|
18
|
|
Дім її веде до смерти, і шляхи її — до мерців;
|
поста́ви бо при сме́рти до́мъ сво́й и при а́дѣ съ земны́ми дѣя́нія своя́.
|
|
19
|
19
|
|
ніхто з тих, що ввійшли до неї, не повертається і не вступає на путь життя.
|
Вси́ ходя́щіи по нему́ не возвратя́тся, ниже́ пости́гнутъ сте́зь пра́выхъ: ни бо́ дости́гнутъ лѣ́тъ жи́зни.
|
|
20
|
20
|
|
Тому ходи шляхом добрих і тримайся стежок праведників,
|
А́ще бо бы́ша ходи́ли въ стези́ благі́я, обрѣли́ у́бо бы́ша стези́ пра́вы гла́дки: бла́зи бу́дутъ жи́теліє на земли́, незло́бивіи же оста́нутъ на не́й:
|
|
21
|
21
|
|
бо праведні будуть жити на землі, і непорочні будуть перебувати на ній;
|
я́ко пра́віи вселя́тся на земли́, и преподо́бніи оста́нутъ на не́й.
|
|
22
|
22
|
|
а беззаконні будуть знищені з землі, і віроломні викорінені з неї.
|
Путіє́ нечести́выхъ от земли́ поги́бнутъ, пребеззако́нніи же изри́нутся от нея́.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.