Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Попередня
Глава 1 з 31
Глава 1
Глава 1
1
1
Притчі Соломона, сина Давидового, царя Ізраїльського,
При́тчи Соломо́на сы́на даві́дова, и́же ца́рствова во Ізра́или,
2
2
щоб пізнати мудрість і наставляння, зрозуміти слова розуму;
позна́ти прему́дрость и наказа́ніє и уразумѣ́ти словеса́ му́дрости,
3
3
засвоїти правила розсудливости, правосуддя, суду і правоти;
прія́ти же изви́тія слове́съ и разрѣше́нія гада́ній, уразумѣ́ти же пра́вду и́стинную и су́дъ исправля́ти:
4
4
простим дати розважливість, юнаку — знання і розсудливість;
да да́стъ незло́бивымъ кова́рство, отроча́ти же ю́ну чу́вство же и смы́слъ.
5
5
послухає мудрий — і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
Си́хъ бо послу́шавъ, му́дрый прему́дрѣє бу́детъ, а разу́мный строи́телство стя́жетъ:
6
6
щоб розуміти притчу і хитромудру мову, слова мудреців і загадки їхні.
уразумѣ́єтъ же при́тчу и те́мноє сло́во, рѣче́нія же прему́дрыхъ и гада́нія.
7
7
Початок мудрости — страх Господній; [добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога — початок розуміння;] нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння.
Нача́ло прему́дрости стра́хъ Госпо́день, ра́зумъ же бла́гъ всѣ́мъ творя́щымъ єго́: благоче́стіє же въ Бо́га нача́ло чу́вства, прему́дрость же и наказа́ніє нечести́віи уничижа́тъ.
8
8
Слухай, сину мій, повчання батька твого і не відкидай заповіту матері твоєї,
Слы́ши, сы́не, наказа́ніє отца́ твоєго́ и не отри́ни завѣ́товъ ма́тере твоєя́:
9
9
тому що це — прекрасний вінок для голови твоєї і прикраса для шиї твоєї.
вѣне́цъ бо благода́тей пріи́меши на твоє́мъ версѣ́ и гри́вну зла́ту о твоє́й вы́и.
10
10
Сину мій! якщо будуть схиляти тебе грішники, не погоджуйся;
Сы́не, да не прельстя́тъ тебе́ му́жіє нечести́віи, ниже́ да восхо́щеши,
11
11
якщо будуть говорити: «йди з нами, зробимо засідку для убивства, підстережемо непорочного без вини,
а́ще помо́лятъ тя́, глаго́люще: иди́ съ на́ми, приобщи́ся кро́ве, скры́ємъ же въ зе́млю му́жа пра́ведна непра́ведно:
12
12
живих проковтнемо їх, як пекло, і — цілих, як тих, що сходять у могилу;
пожре́мъ же єго́ я́коже а́дъ жи́ва, и во́змемъ па́мять єго́ от земли́,
13
13
наберемо всякого дорогоцінного майна, наповнимо доми наші здобич чю;
стяжа́ніє єго́ многоцѣ́нноє пріи́мемъ, испо́лнимъ же до́мы на́шя коры́стей:
14
14
жереб твій ти будеш кидати разом з нами, склад один буде в усіх нас», —
жре́бій же тво́й положи́ съ на́ми: о́бще же влага́лище стя́жемъ вси́, и мѣше́цъ єди́нъ да бу́детъ всѣ́мъ на́мъ.
15
15
сину мій! не ходи в путь з ними, утримай ногу твою від путі їх,
Не иди́ въ пу́ть съ ни́ми: уклони́ же но́гу твою́ от сте́зь и́хъ:
16
16
тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.
но́зѣ бо и́хъ на зло́ теку́тъ, и ско́ри су́ть излія́ти кро́вь.
17
17
У очах усіх птахів даремно розставляються тенета,
Не безъ пра́вды бо простира́ются мре́жи перна́тымъ:
18
18
а роблять за сідку для їхньої крови і підстерігають їхні душі.
ті́и бо убі́йству приобща́ющеся, сокро́вищствуютъ себѣ́ зла́я: разруше́ніє же муже́й законопресту́пныхъ зло́.
19
19
Такі путі кожного, хто жадає чужого добра: воно віднімає життя у того, хто заволодів ним.
Сі́и путіє́ су́ть всѣ́хъ творя́щихъ беззако́нная: нече́стіємъ бо свою́ ду́шу отъе́млютъ.
20
20
Премудрість виголошує на вулиці, на площах підносить голос свій,
Прему́дрость во исхо́дѣхъ поє́тся, въ сто́гнахъ же дерзнове́ніє во́дитъ,
21
21
у головних місцях зібрань проповідує, біля входів у міські ворота говорить промову свою:
на кра́єхъ же стѣ́нъ проповѣ́дуєтся, у вра́тъ же си́льныхъ присѣди́тъ, во вратѣ́хъ же гра́да дерза́ющи глаго́летъ:
22
22
«доки, невігласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знання?
єли́ко у́бо вре́мя незло́бивіи держа́тся пра́вды, не постыдя́тся: безу́мніи же доса́ды су́ще жела́теліє, нечести́віи бы́вше, возненави́дѣша чу́вство
23
23
Зверніться до мого викривання: ось, я виллю на вас дух мій, сповіщу вам слова мої.
и пови́нни бы́ша обличе́ніємъ. Се́, предложу́ ва́мъ моєго́ дыха́нія рѣче́ніє, научу́ же ва́съ моєму́ словеси́.
24
24
Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою, і не було того, хто слухає;
Поне́же зва́хъ, и не послу́шасте, и простира́хъ словеса́, и не внима́сте,
25
25
і ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.
но отмета́сте моя́ совѣ́ты и мои́мъ обличе́ніємъ не внима́сте:
26
26
За те і я посміюся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;
у́бо и а́зъ ва́шей поги́бели посмѣю́ся, пора́дуюся же, єгда́ пріи́детъ ва́мъ па́губа,
27
27
коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як вихор, принесеться на вас; коли осягнуть вас скорбота і тиснява.
и єгда́ пріи́детъ на вы́ внеза́пу мяте́жъ, низвраще́ніє же подо́бно бу́ри пріи́детъ, или́ єгда́ пріи́детъ ва́мъ печа́ль и градоразоре́ніє, или́ єгда́ на́йдетъ на вы́ па́губа.
28
28
Тоді будуть кликати мене, і я не почую; зранку будуть шукати мене, і не знайдуть мене.
Бу́детъ бо єгда́ призове́те мя́, а́зъ же не послу́шаю ва́съ: взы́щутъ мене́ злі́и и не обря́щутъ.
29
29
За те, що вони зненавиділи знання і не обрали для себе страху Господнього,
Возненави́дѣша бо прему́дрость, словесе́ же Госпо́дня не прія́ша:
30
30
не прийняли поради моєї, знехтували усі викривання мої;
ниже́ хотѣ́ша внима́ти мои́мъ совѣ́томъ, руга́хуся же мои́мъ обличе́ніємъ.
31
31
за те і будуть вони споживати від плодів шляхів своїх і насичуватися від помислів їх.
Тѣ́мже снѣдя́тъ свои́хъ путі́й плоды́ и своєго́ нече́стія насы́тятся:
32
32
Тому що впертість невігласів уб’є їх, і безтурботність нерозумних погубить їх,
и́бо, зане́ оби́дѣша младе́нцевъ, убіє́ни бу́дутъ, и истяза́ніє нечести́выя погуби́тъ.
33
33
а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла».
Мене́ же слу́шаяй всели́тся на упова́ніи и почі́єтъ безъ стра́ха от вся́каго зла́.

Попередня
Глава 1 з 31
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.