|
Псалом 117
|
Псалом 117
|
|
0
|
0
|
|
[Алилуя.]
|
Аллилу́іа.
|
|
1
|
1
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
|
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його.
|
Да рече́тъ у́бо до́мъ Ізра́илевъ: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його.
|
Да рече́тъ у́бо до́мъ Ааро́нь: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його.
|
Да реку́тъ у́бо вси́ боя́щіися Го́спода: я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір.
|
От ско́рби призва́хъ Го́спода, и услы́ша мя́ въ простра́нство.
|
|
6
|
6
|
|
Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина.
|
Госпо́дь мнѣ́ помо́щникъ, и не убою́ся: что́ сотвори́тъ мнѣ́ человѣ́къ?
|
|
7
|
7
|
|
Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх.
|
Госпо́дь мнѣ́ помо́щникъ, и а́зъ воззрю́ на враги́ моя́.
|
|
8
|
8
|
|
Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину.
|
Благо є́сть надѣ́ятися на Го́спода, не́жели надѣ́ятися на человѣ́ка:
|
|
9
|
9
|
|
Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів.
|
благо є́сть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зи.
|
|
10
|
10
|
|
Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх.
|
Вси́ язы́цы обыдо́ша мя́, и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ:
|
|
11
|
11
|
|
Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх,
|
обыше́дше обыдо́ша мя́, и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ:
|
|
12
|
12
|
|
обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх.
|
обыдо́ша мя́ я́ко пче́лы со́тъ, и разгорѣ́шася я́ко о́гнь въ те́рніи: и и́менемъ Госпо́днимъ противля́хся и́мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене,
|
Отринове́нъ преврати́хся па́сти, и Госпо́дь прія́тъ мя́.
|
|
14
|
14
|
|
Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням.
|
Крѣ́пость моя́ и пѣ́ніє моє́ Госпо́дь, и бы́сть ми́ во спасе́ніє.
|
|
15
|
15
|
|
Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу,
|
Гла́съ ра́дости и спасе́нія въ селе́ніихъ пра́ведныхъ: десни́ца Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
|
16
|
16
|
|
правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу.
|
Десни́ца Госпо́дня вознесе́ мя, десни́ца Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
|
17
|
17
|
|
Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні.
|
Не умру́, но жи́въ бу́ду и повѣ́мъ дѣла́ Госпо́дня.
|
|
18
|
18
|
|
Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене.
|
Наказу́я наказа́ мя Госпо́дь, сме́рти же не предаде́ мя.
|
|
19
|
19
|
|
Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа.
|
Отве́рзите мнѣ́ врата́ пра́вды: вше́дъ въ ня́, исповѣ́мся Го́сподеви.
|
|
20
|
20
|
|
Ось врата Господні; праведні увійдуть ними.
|
Сія́ врата́ Госпо́дня: пра́ведніи вни́дутъ въ ня́.
|
|
21
|
21
|
|
Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням.
|
Исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ єси́ и бы́лъ єси́ мнѣ́ во спасе́ніє.
|
|
22
|
22
|
|
Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем).
|
Ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущіи, се́й бы́сть во главу́ у́гла:
|
|
23
|
23
|
|
Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.
|
от Го́спода бы́сть се́й, и є́сть ди́венъ во очесѣ́хъ на́шихъ.
|
|
24
|
24
|
|
Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім.
|
Се́й де́нь, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся и возвесели́мся въ о́нь.
|
|
25
|
25
|
|
О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи.
|
О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспѣши́ же.
|
|
26
|
26
|
|
Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього.
|
Благослове́нъ гряды́й во и́мя Госпо́дне: благослови́хомъ вы́ изъ до́му Госпо́дня.
|
|
27
|
27
|
|
Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього.
|
Бо́гъ Госпо́дь, и яви́ся на́мъ: соста́вите пра́здникъ во учаща́ющихъ до ро́гъ олтаре́выхъ.
|
|
28
|
28
|
|
Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням].
|
Бо́гъ мо́й єси́ Ты́, и исповѣ́мся Тебѣ́: Бо́гъ мо́й єси́ Ты́, и вознесу́ Тя: исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко услы́шалъ мя́ єси́ и бы́лъ єси́ мнѣ́ во спасе́ніє.
|
|
29
|
29
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
|
Исповѣ́дайтеся Го́сподеви, я́ко бла́гъ, я́ко въ вѣ́къ ми́лость Єго́.
|
|
1001
|
|
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.