|
Псалом 35
|
Псалом 35
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида.
|
Въ коне́цъ, о́троку Госпо́дню Дави́ду.
|
|
2
|
2
|
|
Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.
|
Глаго́летъ пребеззако́нный согрѣша́ти въ себѣ́: нѣ́сть стра́ха Бо́жія предъ очи́ма єго́:
|
|
3
|
3
|
|
Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.
|
я́ко ульсти́ предъ ни́мъ обрѣсти́ беззако́ніє своє́, и возненави́дѣти.
|
|
4
|
4
|
|
Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.
|
Глаго́лы у́стъ єго́ беззако́ніє и ле́сть: не восхотѣ́ разумѣ́ти є́же ублажи́ти.
|
|
5
|
5
|
|
На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.
|
Беззако́ніє помы́сли на ло́жи своє́мъ: предста́ вся́кому пути́ небла́гу, о зло́бѣ же не негодова́.
|
|
6
|
6
|
|
Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.
|
Го́споди, на небеси́ ми́лость Твоя́, и и́стина Твоя́ до о́блакъ:
|
|
7
|
7
|
|
Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.
|
пра́вда Твоя́ я́ко го́ры Бо́жія, судьбы́ Твоя́ бе́здна мно́га: человѣ́ки и скоты́ спасе́ши, Го́споди.
|
|
8
|
8
|
|
Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.
|
Я́ко умно́жилъ єси́ ми́лость Твою́, Бо́же: сы́нове же человѣ́честіи въ кро́вѣ крилу́ Твоє́ю надѣ́ятися и́мутъ.
|
|
9
|
9
|
|
Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.
|
Упію́тся от ту́ка до́му Твоєго́, и пото́комъ сла́дости Твоєя́ напои́ши я́.
|
|
10
|
10
|
|
Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.
|
Я́ко у Тебе́ исто́чникъ живота́, во свѣ́тѣ Твоє́мъ у́зримъ свѣ́тъ.
|
|
11
|
11
|
|
Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.
|
Проба́ви ми́лость Твою́ вѣ́дущымъ Тя́ и пра́вду Твою́ пра́вымъ се́рдцемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.
|
Да не пріи́детъ мнѣ́ нога́ горды́ни, и рука́ грѣ́шнича да не подви́житъ мене́.
|
|
13
|
13
|
|
Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.
|
Та́мо падо́ша вси́ дѣ́лающіи беззако́ніє: изринове́ни бы́ша, и не возмо́гутъ ста́ти.
|
|
1001
|
|
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.