Глава 122 з 151 ▾
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
|
Псалом 122
|
Псалом 122
|
|
0
|
0
|
|
Пісня ступенів.
|
Пѣ́снь степе́ней.
|
|
1
|
1
|
|
До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої.
|
Къ Тебѣ́ возведо́хъ о́чи мои́, Живу́щему на небеси́.
|
|
2
|
2
|
|
Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
|
Се́, я́ко о́чи ра́бъ въ руку́ госпо́дій свои́хъ, я́ко о́чи рабы́ни въ руку́ госпожи́ своєя́: та́ко о́чи на́ши ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дритъ ны́.
|
|
3
|
3
|
|
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження.
|
Поми́луй на́съ, Го́споди, поми́луй на́съ, я́ко помно́гу испо́лнихомся уничиже́нія:
|
|
4
|
4
|
|
Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
|
наипа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющихъ и уничиже́нія го́рдыхъ.
|
Глава 122 з 151 ▾
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151