|
Псалом 79
|
Псалом 79
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.
|
Въ коне́цъ, о измѣ́ншихся, свидѣ́ніє Аса́фу, псало́мъ 79.
|
|
2
|
2
|
|
Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.
|
Пасы́й Ізра́иля вонми́: наставля́яй я́ко овча́ Іо́сифа, сѣдя́й на херуві́мѣхъ, яви́ся:
|
|
3
|
3
|
|
Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.
|
предъ Єфре́момъ и Веніамі́номъ и Манассі́ємъ воздви́гни си́лу Твою́, и пріиди́ во є́же спасти́ на́съ.
|
|
4
|
4
|
|
Боже, наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
|
Бо́же, обрати́ ны, и просвѣти́ лице́ Твоє́, и спасе́мся.
|
|
5
|
5
|
|
Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?
|
Го́споди Бо́же си́лъ, доко́лѣ гнѣ́ваєшися на моли́тву ра́бъ Твои́хъ?
|
|
6
|
6
|
|
Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.
|
Напита́єши на́съ хлѣ́бомъ сле́знымъ, и напои́ши на́съ слеза́ми въ мѣ́ру.
|
|
7
|
7
|
|
Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.
|
Положи́лъ єси́ на́съ въ прерѣка́ніє сосѣ́домъ на́шымъ, и врази́ на́ши подражни́ша ны́.
|
|
8
|
8
|
|
Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
|
Го́споди Бо́же си́лъ, обрати́ ны, и просвѣти́ лице́ Твоє́, и спасе́мся.
|
|
9
|
9
|
|
З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.
|
Віногра́дъ изъ Єги́пта прене́слъ єси́: изгна́лъ єси́ язы́ки, и насади́лъ єси́ и́:
|
|
10
|
10
|
|
Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.
|
путесотвори́лъ єси́ предъ ни́мъ, и насади́лъ єси́ коре́нія єго́, и испо́лни зе́млю.
|
|
11
|
11
|
|
Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.
|
Покры́ го́ры сѣ́нь єго́, и вѣ́твія єго́ ке́дры Бо́жія:
|
|
12
|
12
|
|
Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).
|
простре́ ро́зги єго́ {своя́} до мо́ря, и да́же до рѣ́къ отра́сли єго́ {своя́}.
|
|
13
|
13
|
|
Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.
|
Вску́ю низложи́лъ єси́ опло́тъ єго́, и объима́ютъ и́ вси́ мимоходя́щіи путе́мъ?
|
|
14
|
14
|
|
Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.
|
Озоба́ и́ ве́прь от дубра́вы, и уєдине́нный ди́вій пояде́ и́.
|
|
15
|
15
|
|
Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.
|
Бо́же си́лъ, обрати́ся у́бо, и при́зри съ небесе́ и ви́ждь, и посѣти́ віногра́дъ се́й:
|
|
16
|
16
|
|
І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.
|
и соверши́ и́, єго́же насади́ десни́ца Твоя́, и на сы́на человѣ́ческаго, єго́же укрепи́лъ єси́ Себѣ́.
|
|
17
|
17
|
|
Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.
|
Пожже́нъ огне́мъ и раско́панъ: от запреще́нія лица́ Твоєго́ поги́бнутъ.
|
|
18
|
18
|
|
Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.
|
Да бу́детъ рука́ Твоя́ на му́жа десни́цы Твоєя́ и на сы́на человѣ́ческаго, єго́же укрѣпи́лъ єси́ Себѣ́,
|
|
19
|
19
|
|
А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.
|
и не отсту́пимъ от Тебе́: оживи́ши ны́, и и́мя Твоє́ призове́мъ.
|
|
20
|
20
|
|
Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.
|
Го́споди Бо́же си́лъ, обрати́ ны, и просвѣти́ лице́ Твоє́, и спасе́мся.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.