|
Псалом 138
|
Псалом 138
|
|
0
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії).
|
Въ коне́цъ Дави́ду, псало́мъ Заха́ріинъ, въ разсѣ́яніи.
|
|
1
|
1
|
|
Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.
|
Го́споди, искуси́лъ мя́ єси́ и позна́лъ мя́ єси́: Ты́ позна́лъ єси́ сѣда́ніє моє́ и воста́ніє моє́.
|
|
2
|
2
|
|
Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.
|
Ты́ разумѣ́лъ єси́ помышле́нія моя́ издале́ча:
|
|
3
|
3
|
|
Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.
|
стезю́ мою́ и у́же моє́ Ты́ єси́ изслѣ́довалъ и вся́ пути́ моя́ прови́дѣлъ єси́.
|
|
4
|
4
|
|
Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.
|
Я́ко нѣ́сть льсти́ въ язы́цѣ моє́мъ: се́, Го́споди, Ты́ позна́лъ єси́
|
|
5
|
5
|
|
Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.
|
вся́ послѣ́дняя и дре́вняя: Ты́ созда́лъ єси́ мя́ и положи́лъ єси́ на мнѣ́ ру́ку Твою́.
|
|
6
|
6
|
|
Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.
|
Удиви́ся ра́зумъ Тво́й от мене́, утверди́ся, не возмогу́ къ нему́.
|
|
7
|
7
|
|
Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?
|
Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? И от лица́ Твоєго́ ка́мо бѣжу́?
|
|
8
|
8
|
|
Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.
|
А́ще взы́ду на небо, Ты́ та́мо єси́: а́ще сни́ду во а́дъ, та́мо єси́.
|
|
9
|
9
|
|
Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,
|
А́ще возму́ крилѣ́ мои́ ра́но и вселю́ся въ послѣ́днихъ мо́ря,
|
|
10
|
10
|
|
і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
|
и та́мо бо рука́ Твоя́ наста́витъ мя́, и удержи́тъ мя́ десни́ца Твоя́.
|
|
11
|
11
|
|
Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
|
И рѣ́хъ: єда́ тма́ попере́тъ мя́? И но́щь просвѣще́ніє въ сла́дости моє́й.
|
|
12
|
12
|
|
Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
|
Я́ко тма́ не помрачи́тся от Тебе́, и но́щь я́ко де́нь просвѣти́тся: я́ко тма́ єя́, та́ко и свѣ́тъ єя́.
|
|
13
|
13
|
|
Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
|
Я́ко Ты́ созда́лъ {стяжа́лъ} єси́ утро́бы моя́, воспрія́лъ мя́ єси́ изъ чре́ва ма́тере моєя́.
|
|
14
|
14
|
|
Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
|
Исповѣ́мся Тебѣ́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́: чу́дна дѣла́ Твоя́, и душа́ моя́ зна́єтъ зѣло́.
|
|
15
|
15
|
|
Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
|
Не утаи́ся ко́сть моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́лъ єси́ въ та́йнѣ, и соста́въ мо́й въ преиспо́днихъ земли́.
|
|
16
|
16
|
|
Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
|
Несодѣ́ланноє моє́ ви́дѣстѣ о́чи Твои́, и въ кни́зѣ Твоє́й вси́ напи́шутся: во дне́хъ сози́ждутся, и никто́же въ ни́хъ.
|
|
17
|
17
|
|
О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
|
Мнѣ́ же зѣло́ че́стни бы́ша дру́зи Твои́, Бо́же, зѣло́ утверди́шася влады́чествія и́хъ:
|
|
18
|
18
|
|
Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
|
изочту́ и́хъ, и па́че песка́ умно́жатся: воста́хъ, и єще́ є́смь съ Тобо́ю.
|
|
19
|
19
|
|
О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
|
А́ще избіє́ши грѣ́шники, Бо́же: му́жіє крове́й, уклони́теся от мене́.
|
|
20
|
20
|
|
Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
|
Я́ко ревни́ви єсте́ въ помышле́ніихъ, пріи́мутъ въ суєту́ гра́ды Твоя́.
|
|
21
|
21
|
|
Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
|
Не ненави́дящыя ли Тя́, Го́споди, возненави́дѣхъ, и о вразѣ́хъ Твои́хъ иста́яхъ?
|
|
22
|
22
|
|
Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
|
Соверше́нною не́навистію возненави́дѣхъ я́: во враги́ бы́ша ми́.
|
|
23
|
23
|
|
Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
|
Искуси́ мя, Бо́же, и увѣ́ждь се́рдце моє́: истяжи́ мя и разумѣ́й стези́ моя́:
|
|
24
|
24
|
|
Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.
|
и ви́ждь, а́ще пу́ть беззако́нія во мнѣ́, и наста́ви мя́ на пу́ть вѣ́ченъ.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.