|
Псалом 7
|
Псалом 7
|
|
1
|
1
|
|
Плачевна пісня Давида, яку він співав Господу з приводу Хуса, сина Веніамінового.
|
Псало́мъ Дави́ду, єго́же воспѣ́тъ Го́сподеви о словесѣ́хъ Хусі́євыхъ, сы́на Іємені́ина.
|
|
2
|
2
|
|
Господи, Боже мій! Я на Тебе надіюся, спаси мене і від усіх гонителів моїх визволи мене.
|
Го́споди Бо́же мо́й, на Тя́ упова́хъ, спаси́ мя от всѣ́хъ гоня́щихъ мя́ и изба́ви мя́:
|
|
3
|
3
|
|
Щоб ворог не схопив, як лев, душу мою, коли нема визволителя [і спасителя].
|
да не когда́ похи́титъ я́ко ле́въ ду́шу мою́, не су́щу избавля́ющу, ниже́ спаса́ющу.
|
|
4
|
4
|
|
Господи, Боже мій! Якщо я вчинив щось недобре, якщо є неправда в руках моїх,
|
Го́споди Бо́же мо́й, а́ще сотвори́хъ сіє́, а́ще є́сть непра́вда въ руку́ моє́ю,
|
|
5
|
5
|
|
якщо я відплатив злом приятелям моїм або чинив зло тому, хто без причини ворогував проти мене,
|
а́ще возда́хъ воздаю́щымъ ми́ зла́, да отпаду́ у́бо от вра́гъ мои́хъ то́щъ:
|
|
6
|
6
|
|
то нехай ворог переслідує душу мою, нехай настигне її, втопче в землю життя моє і славу мою кине в порох.
|
да пожене́тъ у́бо вра́гъ ду́шу мою́, и да пости́гнетъ, и попере́тъ въ зе́млю живо́тъ мо́й, и сла́ву мою́ въ пе́рсть всели́тъ.
|
|
7
|
7
|
|
Встань, Господи, у гніві Твоїм, піднесися проти лютування ворогів моїх. Устань, Господи, Боже мій, на суд, що заповідав Ти.
|
Воскре́сни́, Го́споди, гнѣ́вомъ Твои́мъ, вознеси́ся въ конца́хъ вра́гъ Твои́хъ, и воста́ни, Го́споди Бо́же мо́й, повелѣ́ніємъ, и́мже заповѣ́далъ єси́,
|
|
8
|
8
|
|
І сонм народів оточить Тебе, над ним високо піднесись.
|
и со́нмъ люді́й обы́детъ Тя́: и о то́мъ на высоту́ обрати́ся.
|
|
9
|
9
|
|
Господь судить народи. Суди мене, Господи, за правдою моєю і за невинністю моєю.
|
Госпо́дь су́дитъ лю́демъ: суди́ ми, Го́споди, по пра́вдѣ моє́й и по незло́бѣ моє́й на мя́.
|
|
10
|
10
|
|
Нехай припиниться злоба грішних, а праведника підкріпи, бо Ти, Боже праведний, знаєш серця й думки.
|
Да сконча́єтся зло́ба грѣ́шныхъ, и испра́виши пра́веднаго, испыта́яй сердца́ и утро́бы, Бо́же, пра́ведно.
|
|
11
|
11
|
|
Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем.
|
По́мощь моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́выя се́рдцемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Бог — Суддя праведний, [непохитний, довготерпеливий] і не посилає гніву щодня.
|
Бо́гъ суди́тель пра́веденъ, и крѣ́покъ, и долготерпѣли́въ, и не гнѣ́въ наводя́й на вся́къ де́нь.
|
|
13
|
13
|
|
Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього.
|
А́ще не обратите́ся, ору́жіє Своє́ очи́ститъ, лу́къ Сво́й напряже́, и угото́ва и́,
|
|
14
|
14
|
|
Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими.
|
и въ не́мъ угото́ва сосу́ды сме́ртныя, стрѣ́лы Своя́ сгара́ємымъ содѣ́ла.
|
|
15
|
15
|
|
Ось нечестивий захворів на неправду, зачав злобу і породив беззаконня.
|
Се́, болѣ́ непра́вдою, зача́тъ болѣ́знь и роди́ беззако́ніє:
|
|
16
|
16
|
|
Копав яму, і викопав її, і впав у ту яму, яку сам приготував.
|
ро́въ изры́ и ископа́ и́, и паде́тъ въ я́му, ю́же содѣ́ла.
|
|
17
|
17
|
|
І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде.
|
Обрати́тся болѣ́знь єго́ на главу́ єго́, и на ве́рхъ єго́ непра́вда єго́ сни́детъ.
|
|
18
|
18
|
|
Прославлятиму Господа за правду Його і величатиму ім’я Господа Всевишнього.
|
Исповѣ́мся Го́сподеви по пра́вдѣ Єго́ и пою́ и́мени Го́спода Вы́шняго.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.