|
Псалом 17
|
Псалом 17
|
|
0
|
1
|
|
(Пісня Давида.)
|
Въ коне́цъ, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеви словеса́ пѣ́сни сея́, въ де́нь, въ о́ньже изба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всѣ́хъ вра́гъ єго́ и изъ руки́ Сау́ли: и рече́:
|
|
1
|
|
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:
|
|
|
2
|
2
|
|
ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя.
|
Возлюблю́ Тя, Го́споди, крѣ́посте моя́:
|
|
3
|
3
|
|
Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.
|
Госпо́дь утвержде́ніє моє́, и прибѣ́жище моє́, и изба́витель мо́й, Бо́гъ мо́й, помо́щникъ мо́й, и упова́ю на Него́: защи́титель мо́й, и ро́гъ спасе́нія моєго́, и засту́пникъ мо́й.
|
|
4
|
4
|
|
З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.
|
Хваля́ призову́ Го́спода и от вра́гъ мои́хъ спасу́ся.
|
|
5
|
5
|
|
Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.
|
Одержа́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя, и пото́цы беззако́нія смято́ша мя́:
|
|
6
|
6
|
|
Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.
|
болѣ́зни а́довы обыдо́ша мя́, предвари́ша мя́ сѣ́ти сме́ртныя.
|
|
7
|
7
|
|
У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.
|
И внегда́ скорбѣ́ти ми́, призва́хъ Го́спода и къ Бо́гу моєму́ воззва́хъ: услы́ша от хра́ма свята́го Своєго́ гла́съ мо́й, и во́пль мо́й предъ Ни́мъ вни́детъ во у́шы Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].
|
И подви́жеся и тре́петна бы́сть земля́, и основа́нія го́ръ смято́шася и подвиго́шася, я́ко прогнѣ́вася на ня́ Бо́гъ.
|
|
9
|
9
|
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.
|
Взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ Єго́, и о́гнь от лица́ Єго́ воспла́менится: у́гліє возгорѣ́ся от Него́.
|
|
10
|
10
|
|
Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.
|
И приклони́ небеса́ и сни́де, и мра́къ подъ нога́ма Єго́.
|
|
11
|
11
|
|
І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.
|
И взы́де на Херуві́мы и летѣ́, летѣ́ на крилу́ вѣ́треню.
|
|
12
|
12
|
|
Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.
|
И положи́ тму́ закро́въ Сво́й: о́крестъ Єго́ селе́ніє Єго́: темна́ вода́ во о́блацѣхъ возду́шныхъ.
|
|
13
|
13
|
|
Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.
|
От облиста́нія предъ Ни́мъ о́блацы проидо́ша, гра́дъ и у́гліє о́гненноє.
|
|
14
|
14
|
|
І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.
|
И возгремѣ́ съ небесе́ Госпо́дь, и Вы́шній даде́ гла́съ Сво́й.
|
|
15
|
15
|
|
Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.
|
Низпосла́ стрѣ́лы и разгна́ я́, и мо́лніи умно́жи и смяте́ я́.
|
|
16
|
16
|
|
І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.
|
И яви́шася исто́чницы водні́и, и откры́шася основа́нія вселе́нныя от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гнѣ́ва Твоєго́.
|
|
17
|
17
|
|
Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.
|
Низпосла́ съ высоты́ и прія́тъ мя́, воспрія́тъ мя́ от во́дъ мно́гихъ.
|
|
18
|
18
|
|
Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.
|
Изба́витъ мя́ от враго́въ мои́хъ си́льныхъ и от ненави́дящихъ мя́: я́ко утверди́шася па́че мене́.
|
|
19
|
19
|
|
Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.
|
Предвари́ша мя́ въ де́нь озлобле́нія моєго́: и бы́сть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.
|
|
20
|
20
|
|
Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.
|
И изведе́ мя на широту́: изба́витъ мя́, я́ко восхотѣ́ мя.
|
|
21
|
21
|
|
Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.
|
И возда́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ моє́й, и по чистотѣ́ руку́ моє́ю возда́стъ ми́,
|
|
22
|
22
|
|
Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.
|
я́ко сохрани́хъ пути́ Госпо́дни и не нече́ствовахъ от Бо́га моєго́.
|
|
23
|
23
|
|
Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.
|
Я́ко вся́ судьбы́ Єго́ предо мно́ю, и оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.
|
|
24
|
24
|
|
Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.
|
И бу́ду непоро́ченъ съ Ни́мъ и сохраню́ся от беззако́нія моєго́.
|
|
25
|
25
|
|
І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.
|
И возда́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ моє́й и по чистотѣ́ руку́ моє́ю предъ очи́ма Єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,
|
Съ преподо́бнымъ преподо́бенъ бу́деши, и съ му́жемъ непови́ннымъ непови́ненъ бу́деши,
|
|
27
|
27
|
|
з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.
|
и со избра́ннымъ избра́нъ бу́деши, и со стропти́вымъ разврати́шися.
|
|
28
|
28
|
|
Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.
|
Я́ко Ты́ лю́ди смире́нныя спасе́ши и о́чи го́рдыхъ смири́ши.
|
|
29
|
29
|
|
Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.
|
Я́ко Ты́ просвѣти́ши свѣти́лникъ мо́й, Го́споди: Бо́же мо́й, просвѣти́ши тму́ мою́.
|
|
30
|
30
|
|
З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.
|
Я́ко Тобо́ю изба́влюся от искуше́нія, и Бо́гомъ мои́мъ прейду́ стѣ́ну.
|
|
31
|
31
|
|
Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.
|
Бо́гъ мо́й, непоро́ченъ пу́ть Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель є́сть всѣ́хъ упова́ющихъ на Него́.
|
|
32
|
32
|
|
Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?
|
Я́ко кто́ Бо́гъ, ра́звѣ Го́спода? Или́ кто́ Бо́гъ, ра́звѣ Бо́га на́шего?
|
|
33
|
33
|
|
Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.
|
Бо́гъ препоясу́яй мя́ си́лою, и положи́ непоро́ченъ пу́ть мо́й:
|
|
34
|
34
|
|
Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.
|
соверша́яй но́зѣ мои́ я́ко єле́ни, и на высо́кихъ поставля́яй мя́:
|
|
35
|
35
|
|
Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.
|
науча́яй ру́цѣ мои́ на бра́нь, и положи́лъ єси́ лу́къ мѣ́дянъ мы́шца моя́:
|
|
36
|
36
|
|
Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.
|
и да́лъ ми́ єси́ защище́ніє спасе́нія, и десни́ца Твоя́ воспрія́тъ мя́: и наказа́ніє Твоє́ испра́витъ мя́ въ коне́цъ, и наказа́ніє Твоє́ то́ мя́ научи́тъ.
|
|
37
|
37
|
|
Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.
|
Ушири́лъ єси́ стопы́ моя́ подо мно́ю, и не изнемого́стѣ плеснѣ́ мои́.
|
|
38
|
38
|
|
Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.
|
Пожену́ враги́ моя́, и пости́гну я́, и не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ются:
|
|
39
|
39
|
|
Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.
|
оскорблю́ и́хъ, и не возмо́гутъ ста́ти, паду́тъ подъ нога́ма мои́ма.
|
|
40
|
40
|
|
Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.
|
И препоя́салъ мя́ єси́ си́лою на бра́нь, спя́лъ єси́ вся́ востаю́щыя на мя́ подъ мя́.
|
|
41
|
41
|
|
Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.
|
И враго́въ мои́хъ да́лъ ми́ єси́ хребе́тъ и ненави́дящыя мя́ потреби́лъ єси́.
|
|
42
|
42
|
|
Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.
|
Воззва́ша, и не бѣ́ спаса́яй: ко Го́споду, и не услы́ша и́хъ.
|
|
43
|
43
|
|
Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.
|
И истню́ я́ я́ко пра́хъ предъ лице́мъ вѣ́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я́.
|
|
44
|
44
|
|
Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.
|
Изба́виши мя́ от прерѣка́нія люді́й: поста́виши мя́ во главу́ язы́ковъ: лю́діє, и́хже не вѣ́дѣхъ, рабо́таша ми́,
|
|
45
|
45
|
|
Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,
|
въ слу́хъ у́ха послу́шаша мя́. Сы́нове чужді́и солга́ша ми́,
|
|
46
|
46
|
|
навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.
|
сы́нове чужді́и обетша́ша и охромо́ша от сте́зь свои́хъ.
|
|
47
|
47
|
|
Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!
|
Жи́въ Госпо́дь, и благослове́нъ Бо́гъ, и да вознесе́тся Бо́гъ спасе́нія моєго́,
|
|
48
|
48
|
|
Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,
|
Бо́гъ дая́й отмще́ніє мнѣ́ и покори́вый лю́ди подъ мя́,
|
|
49
|
49
|
|
Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.
|
изба́витель мо́й от вра́гъ мои́хъ гнѣвли́выхъ: от востаю́щихъ на мя́ вознесе́ши мя́, от му́жа непра́ведна изба́виши мя́.
|
|
50
|
50
|
|
За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.
|
Сего́ ра́ди исповѣ́мся Тебѣ́ во язы́цѣхъ, Го́споди, и и́мени Твоєму́ пою́:
|
|
51
|
51
|
|
Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.
|
Велича́яй спасе́нія царе́ва и творя́й ми́лость Хрісту́ Своєму́ Давиду и сѣ́мени єго́ до вѣ́ка.
|
|
1001
|
|
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.