Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Псалом 49
Псалом 49
0
0
Псалом Асафа.
Псало́мъ Аса́фу.
1
1
Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
Бо́гъ Бого́въ Госпо́дь глаго́ла, и призва́ зе́млю от восто́къ со́лнца до за́падъ.
2
2
Від Сиону велич краси Його.
От Сіо́на благолѣ́піє красоты́ Єго́:
3
3
Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
Бо́гъ я́вѣ пріи́детъ, Бо́гъ на́шъ, и не премолчи́тъ: о́гнь предъ Ни́мъ возгори́тся, и о́крестъ Єго́ бу́ря зѣ́лна.
4
4
Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
Призове́тъ не́бо свы́ше, и зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.
5
5
«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»
Собери́те Єму́ преподо́бныя Єго́, завѣща́ющыя завѣ́тъ Єго́ о же́ртвахъ.
6
6
Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
И возвѣстя́тъ небеса́ пра́вду Єго́: я́ко Бо́гъ судія́ є́сть.
7
7
«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
Услы́шите, лю́діє Мои́, и возглаго́лю ва́мъ, Ізра́илю, и засвидѣ́телствую тебѣ́: Бо́гъ, Бо́гъ тво́й є́смь А́зъ.
8
8
Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
Не о же́ртвахъ твои́хъ обличу́ тя́, всесожже́нія же твоя́ предо Мно́ю су́ть вы́ну:
9
9
Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
не пріиму́ от до́му твоєго́ телце́въ, ниже́ от ста́дъ твои́хъ козло́въ.
10
10
бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
Я́ко Мои́ су́ть вси́ звѣ́ріє дубра́вніи, ско́ти въ гора́хъ и воло́ве:
11
11
Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
позна́хъ вся́ пти́цы небе́сныя, и красота́ се́лная со Мно́ю є́сть.
12
12
Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
А́ще вза́лчу, не реку́ тебѣ́: Моя́ бо є́сть вселе́нная и исполне́ніє єя́.
13
13
Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
Єда́ я́мъ мяса́ ю́нча? Или́ кро́вь козло́въ пію́?
14
14
Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
Пожри́ Богови же́ртву хвалы́ и возда́ждь Вы́шнему моли́твы твоя́:
15
15
І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
и призови́ Мя въ де́нь ско́рби твоєя́, и изму́ тя, и просла́виши Мя́.
16
16
А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
Грѣ́шнику же рече́ Бо́гъ: вску́ю ты́ повѣ́даєши оправда́нія Моя́ и воспріє́млеши завѣ́тъ Мо́й усты́ твои́ми?
17
17
Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
Ты́ же возненави́дѣлъ єси́ наказа́ніє и отве́рглъ єси́ словеса́ Моя́ вспя́ть.
18
18
Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
А́ще ви́дѣлъ єси́ та́тя, те́клъ єси́ съ ни́мъ, и съ прелюбодѣ́ємъ уча́стіє твоє́ полага́лъ єси́:
19
19
Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, и язы́къ тво́й сплета́ше льще́нія:
20
20
Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
сѣдя́ на бра́та твоєго́ клевета́лъ єси́ и на сы́на ма́тере твоєя́ полага́лъ єси́ собла́знъ.
21
21
Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
Сія́ сотвори́лъ єси́, и умолча́хъ, вознепщева́лъ єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебѣ́ подо́бенъ: обличу́ тя и предста́влю предъ лице́мъ твои́мъ грѣхи́ твоя́.
22
22
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
Разумѣ́йте у́бо сія́, забыва́ющіи Бо́га, да не когда́ похи́титъ, и не бу́детъ избавля́яй.
23
23
Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє».
Же́ртва хвалы́ просла́витъ Мя́, и та́мо пу́ть, и́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.