|
Псалом 13
|
ўало'мъ г~і
|
|
0
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
Въ конеw ўа'лоM, двDвъ, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.
|
Рече беꙁђменᲆ вᲆ срDцы сво'емъ, нњсть бг~а” растлњша, и^ ѓ^мраꙁи'шася в начина'ниX, нњсть творяи` бл~госты'ня, нњсть до е^ді'наго”
|
|
2
|
2
|
|
Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?
|
г~ь сᲆ нб~се приниче на' сн~ы чл~ческїя, ви'дњти, а^ще е^сть раꙁђмᲇва'яи`, и^ли вꙁыска'яи` бг~а”
|
|
3
|
3
|
|
Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.
|
вси ё^клони'шася, вкђпњ неключи'ми быша. нᲇсть ᲄворяй бл~госты'ня, нњсть до е^ді'наго”
|
|
4
|
4
|
|
Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?
|
ни` ли разђмᲇюᲄъ вс^и дњ'лающей безако'нїе, снњда'ющеи` лю'ди моя въ мњсто хлᲇба” г~а не приꙁва'ша.
|
|
5
|
5
|
|
Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних:
|
та'мо ё^бояшася стра'ха, и^дᲇже не бњ стра'ха” ЈА/ко г~ь в ро'дњ пра'веDныхъ.
|
|
6
|
6
|
|
ви насміялися над убогим, а Господь — надія його.
|
съвњтъ ни'щаго посрами'сте, ја%ко г~ь ё^пова'нїе е^го е^сть”
|
|
7
|
7
|
|
«Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.
|
Кто да'сᲄь эT сїѓ'на сп~се'нїе і^и^л~во; внегда` въꙁрати'тъ г~ь плњне'нїе людїи свои^хъ, Възра'дђется і^а'ковъ, и^ възвесели'тся і^и^л~ь”
|
|
1001
|
|
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.