|
Псалом 87
|
ўало'мъ п~з
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)
|
Пњснь ўалма сн~овъ кореѓвъ, В конецъ, ѓ^ маеле'џњ эTвњщати. раꙁђм# е^џа'ма і^ил~ьтенина” п~з”
|
|
2
|
2
|
|
Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.
|
Ги~, б~е сп~се'нїа мое^го, въ дн~е въꙁвахъ, и^ в нощи преD тобою”
|
|
3
|
3
|
|
Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.
|
да вни'детъ преD тя мл~тва моа, приклони` ё^хо твое` к# моленїю мое^мђ”
|
|
4
|
4
|
|
Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.
|
ЈАко испо'лнися ꙁолъ дш~а моа`, и^ живо'тъ мой а'дђ прибли'жися”
|
|
5
|
5
|
|
Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,
|
Привмњненᲆ быX с ниZходя'щыми в ровъ” Быхᲆ ја%ко чл~кь беꙁ помощи,
|
|
6
|
6
|
|
між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.
|
в# мр~твыX свободь” ЈА/ко ја%ѕвенїи спящеи` вᲆ гробњхъ, и%хъже не помянђлъ е^си ктомђ. и^ тїи эT рђкы твоеа` эTрїновени бышя”
|
|
7
|
7
|
|
Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.
|
Положи'шя м^я в ро'вњ преи^споDнемъ, в те'мныхᲆ и^ сњни смр~тънњй”
|
|
8
|
8
|
|
На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].
|
На мнњ` ё^тверди'ся ја%рость твоя, и вся` волны` твоя наведе` на мя”
|
|
9
|
9
|
|
Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.
|
Оу^далилъ е^си ѕна'емыX мои^х# эT мене, положи'шя м^я ме'рзость себњ” Преданъ быхъ, и^ не и^схождаахъ,
|
|
10
|
10
|
|
Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.
|
ѓ^чи мои` и^ꙁнемого'стњ эT ни'щеты” Възвахъ к тебњ г~и весь дн~ь, въꙁдњхъ к# тебњ рђцњ` мои`”
|
|
11
|
11
|
|
Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?
|
Є$да мр~твыми твори'ши чюдеса`, ли вра'чеве въскреся'тъ, и^ і^сповњдя'тся тебњ;
|
|
12
|
12
|
|
Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?
|
е^да повњсть кт^о въ гробњ млsть твою, и^ і'стинђ твою в# поги'бели;
|
|
13
|
13
|
|
Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?
|
е^да поꙁна'на бђ'дђтъ во тмњ` чюдеса` твоя, и^ пра'вда твоа` в ꙁеMли` ꙁабве'ннњй;
|
|
14
|
14
|
|
Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.
|
и^ а'зъ к# тебњ г~и въꙁъвахъ, и^ ё%тро мл~тва моа` прDеварит# т^я”
|
|
15
|
15
|
|
Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?
|
Вскђю г~и эTрњеши дш~ђ мою, эTвращаеши лице` свое эT мене;
|
|
16
|
16
|
|
Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.
|
ни'щᲆ е^смь а^ꙁъ, и^ въ трђдњхъ эT ю'ности моеа`” Въꙁне'съ же смирихся, и^ і^ꙁнемогохъ”
|
|
17
|
17
|
|
По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.
|
На мнњ` преи^доша гнњви твои`, ё^страшенїа твоя въꙁ#мђтишя м^я,
|
|
18
|
18
|
|
Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.
|
ѓ^быдоша м^я ја%ко вода. весь дн~ь ѓ^дрᲆжа'шя м^я в#кђ'пᲇ”
|
|
19
|
19
|
|
Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.
|
Оу^далилъ е^си эT мене дрђга и^ і'скреняго, и^ ѕна'емыX мои'хъ эT страсте'й”
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла'ва”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.