|
Псалом 9
|
ўало'мъ џ~
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида.
|
ўа'лоM, дввDъ џ~” В коне'цъ ѓ^ таи'нныX сн~а. каg в~”
|
|
2
|
2
|
|
Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.
|
Исповњм#ся тебњ г~и всњмъ срDцемъ мои'мъ, повњмъ вся чюдеса` твоя`”
|
|
3
|
3
|
|
Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній.
|
Въꙁвеселю'ся и^ въꙁра'дђюся ѓ^ тебњ, пою` и^мени твое^мђ вы'шнїи”
|
|
4
|
4
|
|
Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм.
|
Внегда` вᲆꙁврати'тися врагђ мое^мђ въспя'ть, и^знемо'гђтъ и^ поги'бнђтъ эT лица твое^го”
|
|
5
|
5
|
|
Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний.
|
ја%ко сътвори'лъ е^си сђ'дъ мои и^ прю` мою. сњлъ е^си на престо'лњ сђдя'и правдђ”
|
|
6
|
6
|
|
Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків.
|
Запрњтилъ е^си ја%зы'комᲆ, и^ поги'бе нечести'выи. и%мя е^го потреби'лъ е^си въ вњкъ, и^ въ вњкъ вњка”
|
|
7
|
7
|
|
У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього.
|
Врагђ ѓ^скђдњша ѓ^рђжїя в коне'цъ, и^ гра'ды разрђши'лъ е^си” Поги'бе па'мять е^го с шђ'момъ,
|
|
8
|
8
|
|
Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій.
|
и^ г~ь въ вњки пребыва'етᲆ” ё^готова на сђ'дъ престо'лъ свой,
|
|
9
|
9
|
|
Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю.
|
и^ то'и сђдиT вселе'ннњи в пра'вдђ, сђди'тъ лю'демъ в пра'вдђ”
|
|
10
|
10
|
|
І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі.
|
и^ бы'сть г~ь прибњжище ё^бо'гомђ, помощни'къ въ бл~го время в печя'лехъ”
|
|
11
|
11
|
|
І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.
|
И$ да ё^пова'ютъ на' тя зна'ющеи и%мя твое, ја%ко не ѓ^ста'виl е^си въꙁыска'ющихᲆ т^я г~и”
|
|
12
|
12
|
|
Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його.
|
По'ите гв~и живё'щемђ в сїѓ'нњ, въꙁвњсти'те въ ја%ꙁы'цехъ начинанїя е^го”
|
|
13
|
13
|
|
Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених.
|
ја%ко възыская кро'ви и^хъ помянђ`, не ꙁабы` ꙁва'нїя ё^бо'гиX”
|
|
14
|
14
|
|
Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти;
|
Поми'лђи м^я г~и, ви'жDь смире'нїе мое эT вра'гъ мои^хъ. въꙁнося'и м^я эT вра'тъ сме'ртныхᲆ,
|
|
15
|
15
|
|
щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму.
|
ја%ко да въꙁвњщђ вся^ хвалы` твоя`, въ вратXњ дще'ря сїѓ'ня” Въꙁра'дђемся ѓ^ сп~се'нїи твое'мъ,
|
|
16
|
16
|
|
Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня.
|
ё^глњбо'ша ја%зыцы в па'гђбњ, ю%же сътвори'ша” въ сњти се'й, ю%же съкры'ша ё^вязе` нога` и^хъ”
|
|
17
|
17
|
|
Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх.
|
Зна'емъ е^сть г~ь сђдбы` творя`, въ дњлеX рђ'кђ своею ё^вязе` грњшникᲆ”
|
|
18
|
18
|
|
Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога.
|
да възвратя'тся грᲇшницы въ а'дъ, вси ја%зы'цы ꙁабыва'ющеи` бг~а”
|
|
19
|
19
|
|
Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине.
|
ја%ко не до конца ꙁабве'нъ бђ'детᲆ ни'щїи, и^ терпњнїе ёбо'гихъ не поги'бнетъ до конца”
|
|
20
|
20
|
|
Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи.
|
Въскрsни г~и да не крњпи'тся чл~къ. да сђдя'тся ја%ꙁы'цы прDе тобо'ю”
|
|
21
|
21
|
|
Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.
|
Поста'ви г~и законодавца наD ни'ми, да раꙁђмњюT ја%зы'цы, ја%ко чл~цы сђть”
|
|
22
|
22
|
|
Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?
|
Вскђ'ю г~и эTстоя` дале'че, пре'ꙁриши въ бл~го вре'мя въ печа'лехъ;
|
|
23
|
23
|
|
В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.
|
въ го'рдости нечести'ваго вᲆꙁгара'ется ни'щїи, ё^вяꙁа'ютъ в совњтехъ ја%же помышля'ютъ”
|
|
24
|
24
|
|
Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.
|
ЈА/ко хвали'мᲆ е^сть грњшныи в по'хотехъ дш~а своея`, И$ ѓ^бидяи` блгsвимъ”
|
|
25
|
25
|
|
В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема.
|
РаꙁрDажи` г~а грњшныи, по мно'жестђ гнњва свое^го не възы'щетъ” нњсть бг~а преD ни'мъ,
|
|
26
|
26
|
|
Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.
|
ѓ^скверня'юᲄся пђтїе е^го на вся'ко вре'мя” эTе'млются сђдбы твоя эT лица` е^го, всњмъ враго'мᲆ свои^мъ ѓ^долњ'ет#”
|
|
27
|
27
|
|
Каже він у серці своїм: «Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха».
|
Реq бо въ срDци своеM, не подви'жђся эT рода в ро'дъ без# ꙁла”
|
|
28
|
28
|
|
Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба.
|
Є$мђже кля'твы ё^сᲄа е^го по'лна сђть, и^ го'рести и^ льсти, поD ја%зы'комъ е^го трђдъ и^ болњꙁнь”
|
|
29
|
29
|
|
Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними.
|
Присњди'тъ въ лови'телеX съ бога'тыми, в таи'нныX ё^би'ти непови'ннаго” ѓ%чи е^го на ни'щаго приꙁира'етᲇ,
|
|
30
|
30
|
|
Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої.
|
ло'виᲄъ в таи'нныX ја%ко ле'въ въ ѓ^гра'дњ свое'й” Ло'витъ въсхити'ти ё^бо'гаго, вᲆсхити'ти ни'щаго, внегда привлещї и&” въ сᲇти свое'й
|
|
31
|
31
|
|
Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його.
|
смиритъ и&, прекло'нится и^ падетъ, е^гда ё^долњ'етъ ё^бо'гиM”
|
|
32
|
32
|
|
Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи».
|
Рече б^о въ срDци своемъ, ꙁабы бг~ъ, эTврати лице свое, да не ви'дитъ до конца”
|
|
33
|
33
|
|
Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця].
|
Въскрsни г~и бж~е мой, да въꙁнесе'тся рђка твоя, не ꙁабђди ни'щихъ свои^хᲆ до конца`”
|
|
34
|
34
|
|
Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»?
|
Чесо` радиD прогнњва нечести'выи бг~а; реq бо в срDцы свое'мъ, не вꙁы'щетᲆ”
|
|
35
|
35
|
|
Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом.
|
види'ши. ја%ко ты болᲇꙁнь и^ ја%росᲄь сматря'еши, да преда'нъ бђ'детъ въ рђцњ твои`” тебњ ѓ^ста'вленъ е^сть ни'щїи, си'рђ ты бђ'ди помо'щникᲆ”
|
|
36
|
36
|
|
Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.
|
съкрђши` мы'шцђ грњшномђ и^ лђка'вомђ. вꙁы'щется грXњ е^го, и^ не ѓ^бря'щется”
|
|
37
|
37
|
|
Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його.
|
г~ь цр~ь в# вњкъ, и^ въ вњкъ вњка, поги'бнете ја%зы'цы эT ꙁемля е^го”
|
|
38
|
38
|
|
Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє,
|
Жела'нїе ё^бо'гихъ ё^слы'шалᲆ е^си г~и, ё^гото'ванїе срDца и^хᲆ внятъ ё%хо твое”
|
|
39
|
39
|
|
щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.
|
сђди` си'рђ и^ смире'нђ, да не приложиT потомъ велича'тися чл~кᲆ на зеMли`”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.