|
Псалом 76
|
ўало'мъ ѓ~ѕ
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.
|
В концъ, ѓ^ і^дїџђмњ, ўлоM а^са'фовъ, о~ѕ”
|
|
2
|
2
|
|
Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
|
Гла'сомъ моиM къ г~ђ въꙁваX, гла'сомᲆ моиM к# б~ђ, и^ внят# м^и”
|
|
3
|
3
|
|
В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
|
в# дн~ь печа'ли моеа` б~а в#ꙁыскаX, рђка'ма мои'ма но'щїю преD нимᲆ, и^ не прелщен# быхъ” эTврьжеся ё^тњшитися дш~а моа`,
|
|
4
|
4
|
|
Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
|
помянђхъ б~а, и^ въꙁвеселиXся” Въꙁ#скорбњх#, и^ пренемо'же дх~ь мой”
|
|
5
|
5
|
|
Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
|
Предвари'стњ стражбы ѓ%чи мои`” СмђтиXся, и^ не гл~ах#”
|
|
6
|
6
|
|
Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.
|
Помы'слиX дн~и пе'рвыа, и^ лњта вњчная помянђхъ, и^ поё^чиXся”
|
|
7
|
7
|
|
Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
|
Но'щїю срDцемъ мои'мъ глђмляXся, и тђжаше дђхъ мой”
|
|
8
|
8
|
|
невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
|
Є$да въ вњкы эTри'неT г~ь, и^ не приложитъ бл~говолити па'кы,
|
|
9
|
9
|
|
Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
|
и^ли до конца млsть свою эTсᲇчеT; сконча гл~ы эT рода в родъ”
|
|
10
|
10
|
|
Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
|
Є$да ꙁабђдетъ ё^щедрити б~ъ, и^ли ё^дръжиT въ гнњвњ свое'мъ щедро'ты своа;
|
|
11
|
11
|
|
І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
|
и^ рњхъ, нн~њ начахъ. си и^змњна десни'ца вы'шняго”
|
|
12
|
12
|
|
Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
|
Помянђхъ дњла гн~я. ја%ко помянђ` эT зачала чюдесъ твоиX,
|
|
13
|
13
|
|
Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
|
и^ поё^чюся въ всXњ дњлеX твоиX, и^ в начинаниX твои'хъ поглђмлюся”
|
|
14
|
14
|
|
Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
|
Бж~е, въ ст~емъ пђть твой” Кт^о б~ъ ве'лїи, ја%ко б~ъ нашъ;
|
|
15
|
15
|
|
Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
|
т^ы е^си б~ъ творя'и` чюдеса`” Поꙁна'нђ сътвориl е^си в лю'дехъ си'лђ твою,
|
|
16
|
16
|
|
Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
|
и^ꙁба'вилъ е^си мы'шцею твоею` лю'ди твоя, сы'ны і^а'ковля, и^ і^ѓ'сифовы”
|
|
17
|
17
|
|
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
|
Видᲇша т^я во'ды б~е, видњшя т^я во'ды, и^ ё^боа'шяся” Смђти'шяся бе'ꙁ#дны,
|
|
18
|
18
|
|
З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
|
мно'жествомъ шђма водъ. глsа да'шя ѓ%блацы” И$бо стрњ'лы твоя прехо'дятъ
|
|
19
|
19
|
|
Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
|
глsа грома твоего в колеси” ѓ^свњти'шя млънїа твоа вселе'ннђю, подвижася, и^ трепет#на бысть ꙁемля”
|
|
20
|
20
|
|
Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
|
В мо'ри пђтїе твои`, и^ стеꙁя твоя в# водаX мно'гах#, и^ стопы твоя не поꙁна'ются”
|
|
21
|
21
|
|
Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.
|
Наставиl е^си ја%ко ѓ^вця люди твоя, рђко'ю мољ=се'ѓвою и^ а^а^ро'нею”
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Слvа.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.