|
Псалом 118
|
ўало'мъ ри~і
|
|
0
|
0
|
|
[Алилуя.]
|
А$ллилђйа, ри~і” Каg з~і”
|
|
1
|
1
|
|
Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.
|
Блаже'ни непоро'чнїи в# пђть, ходя'щеи` в# ꙁако'нњ гн~и”
|
|
2
|
2
|
|
Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.
|
блаже'ни и^спыта'ющеи` свњдњнїа е^го, всњмъ срDцемъ в#ꙁы'щђтъ е^го”
|
|
3
|
3
|
|
Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.
|
Не дњлающеи б^о беꙁако'нїе в пђтеX его ходиша”
|
|
4
|
4
|
|
Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.
|
Ты^ ꙁаповњда ѕа'повњди твоя, съхранити ѕњло”
|
|
5
|
5
|
|
О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!
|
Є$да и^спра'вилися бышя пђтїе мои`, съхранити ѓ^правданїа твоа”
|
|
6
|
6
|
|
Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.
|
Тогда` не постыжDђся е^гда призрю` на вся` ꙁа'повᲇди твоа”
|
|
7
|
7
|
|
Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.
|
И$сповњмся тебњ в# пра'вости срDца, внегда` наё^чи'ти ми ся сђдбам# пра'в#ды твоеа`”
|
|
8
|
8
|
|
Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.
|
ѓ^правданїа твоя съхраню`, не ѓ^ста'ви мене до ѕњла”
|
|
9
|
9
|
|
Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.
|
в чеM и^спра'витъ ю'нный пђть свой; в#негда съхранити словеса` твоя”
|
|
10
|
10
|
|
Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.
|
ВсMњ срDцемъ мои'мъ вꙁыскахъ тебе, не эTри'ни мене эT ꙁа'повњдей твои'хъ”
|
|
11
|
11
|
|
Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.
|
в# срDци мое'мъ съкрыX словеса` твоя, да не съгрᲇшю` тебњ”
|
|
12
|
12
|
|
Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
|
Блsве'нъ е^си г~и, наё^чи` м^я ѓ^правда'нїемъ твои'м#”
|
|
13
|
13
|
|
Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.
|
Оу^стна'ма мои'ма въꙁвњстихъ вся сђдбы` ё^стъ твои'хъ”
|
|
14
|
14
|
|
Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.
|
На пђти` свᲇдњнїи твоиX насладихся, ја%ко ѓ^ вся'комъ бога'тьствњ”
|
|
15
|
15
|
|
Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.
|
В ꙁа'повњдехᲆ твоиX поглђмлю'ся, и^ раꙁђмᲇю пђти твоя”
|
|
16
|
16
|
|
Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.
|
Въ ѓ^правда'нихъ твои'х# поё^чюся, не ꙁабђ'дђ словесъ твоих#”
|
|
17
|
17
|
|
Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.
|
въꙁда'жDь рабђ твоемђ, живи` м^я, и^ съхраню словеса твоа”
|
|
18
|
18
|
|
Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.
|
эTкрый ѓ'чи мои`, и^ раꙁђмᲇю чђдеса` эT ꙁако'на твое^го”
|
|
19
|
19
|
|
Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
|
Пришле'цъ а^зъ е^смь на ꙁеMли`, не съкрый эT мене ѕа'повњди твоя”
|
|
20
|
20
|
|
Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.
|
Въꙁлюби` дш~а моа, въжделњти сDђбы` твоя на вся'ко вре'мя”
|
|
21
|
21
|
|
Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.
|
Запрњтилъ е^си гръды'мъ, про'кляти ё^кланя'ющеися эT ꙁа'повњдей твоиX”
|
|
22
|
22
|
|
Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.
|
эTи'ми эT мене поно'съ и^ ё^ничиже'нїе, ја^ко свњдњнїи твоиX вꙁыскахъ”
|
|
23
|
23
|
|
Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.
|
И$бо сњдоша кня'ѕи, и^ на мя клевеᲄа'хђ. ра'бъ же твой глђмля'шеся въ ѓ^прав#да'нихъ твоиX”
|
|
24
|
24
|
|
Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.
|
И$бо свњдњнїа твоа поё^че'нїе мое` е^сть, и^ совњти мои` ѓ^правданїа твоа”
|
|
25
|
25
|
|
В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
|
Прильпе ꙁемли дш~а моя`, живи` мя по словеси` твоемђ”
|
|
26
|
26
|
|
Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.
|
пђти моя и^сповњдахᲆ, и^ ё^слы'ша м^я. наё^чи м^я ѓ^правда'нїем# твои'мъ”
|
|
27
|
27
|
|
Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.
|
Пђти ѓ^правда'нїи твоиX вразђми` м^я, и^ поглђмлюся в чюдесеX твои'хъ”
|
|
28
|
28
|
|
Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.
|
Въꙁдрњма` дш~а моа эT ё^ны'нїа, ё^тверди` м^я в# словесњхъ ᲄвои'хъ”
|
|
29
|
29
|
|
Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.
|
Пђть непра'вды эTстави эT мене, и^ ꙁако номъ твои'мъ поми'лђй м^я”
|
|
30
|
30
|
|
Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.
|
Пђть и'стинный и^ꙁ волихъ, и^ сDђбы` твоя не ꙁабыX”
|
|
31
|
31
|
|
Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.
|
Прилњпихся свњдњнїи твои'хъ, г~и, не посрами` мене”
|
|
32
|
32
|
|
Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
|
Пђть ꙁа'повњдей твоих# текоX, е^гда разши'рилъ е^си срDце мое”
|
|
33
|
33
|
|
Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.
|
Законополо'жи мн^њ г~и пђть ѓ^правданїи твои'хъ, и^ вꙁы'щђ и& вы'нђ”
|
|
34
|
34
|
|
Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.
|
вразђми` м^я, и^ і^спытаю ꙁаконъ ᲄвой, и^ съхраню` и& всњмъ срDцемъ мои'мъ”
|
|
35
|
35
|
|
Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.
|
Настави м^я на пђть ꙁа'повњдей твоихъ, ја%ко тои въсхотњхъ”
|
|
36
|
36
|
|
Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.
|
Приклони` срDце мое въ свњдᲇнїа твоа, а^ не в лихои'м#ство”
|
|
37
|
37
|
|
Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.
|
эTврати` ѓ%чи мои`, не ви'дњти сђе'ты, в пђти твое'мъ живи` м^я”
|
|
38
|
38
|
|
Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.
|
Поста'ви рабђ твоемђ сло'во твое, въ страX твой”
|
|
39
|
39
|
|
Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.
|
эTи'ми поноше'нїе мое, е^же непщевахъ, ја%ко сђдбы твоя бл~гы”
|
|
40
|
40
|
|
Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.
|
Се^ въжделњхъ за'повњди твоя, в# правдњ твое'й живи` м^я”
|
|
41
|
41
|
|
І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.
|
И$ да прїидетъ на мя млsть твоя, г~и, сп~се'нїе твое по словеси твое^мђ”
|
|
42
|
42
|
|
І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.
|
И$ эTвњща'ю поношя'ющиM м^и сло'во, ја%ко ё^поваX на словеса ᲄвоа”
|
|
43
|
43
|
|
Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.
|
И$ не эTи'ми эT ё^стъ мои'хъ словесе и'стинна до ѕњла`, ја%ко на сђдбы твоя ё^повахъ”
|
|
44
|
44
|
|
Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.
|
И$ сохраню зако'нъ твой всегда, в# вњкъ, и^ въ вњкъ вњка”
|
|
45
|
45
|
|
Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.
|
И$ хождахъ в# широтњ, ја%ко ꙁа'повᲇди твоя в#ꙁыскахъ”
|
|
46
|
46
|
|
Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.
|
И$ гл~ахъ ѓ^ свњдњнихᲆ твоиX пред# цр~и, и^ не стыдяXся”
|
|
47
|
47
|
|
Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.
|
И$ поё^чахся в# за'повњдехъ твои'хᲆ, ихже въꙁлюбиX ѕњло`”
|
|
48
|
48
|
|
Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.
|
И$ въꙁдигох# рђцњ мои` к# ꙁаповњдемъ твои'мъ, и%хже въꙁлюбихъ, и^ глђмля'х#ся вᲆ ѓ^правданихъ твои'хъ”
|
|
49
|
49
|
|
Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.
|
Помяни слове'съ твоихъ рабђ твоемђ, и'хже ё^пова'нїе далъ м^и е^си,
|
|
50
|
50
|
|
Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
|
та мя ё^тᲇши въ смиренїи моемᲆ, ја%ко сло'во ᲄвое живи м^я”
|
|
51
|
51
|
|
Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
|
Гръдїи ꙁаконопрестђпова'хђ ѕњло`, эT ꙁако'на же твоего не ё^клонихся”
|
|
52
|
52
|
|
Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
|
Помянђхъ сDђбы твоя эT вњка, г~и, и^ ё^тњшихся”
|
|
53
|
53
|
|
Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
|
Печаль прїа'тъ м^я, эT грњшникъ, ѓ^ставля'ющыхъ ꙁаконъ твой”
|
|
54
|
54
|
|
Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
|
Пњта бњхђ мн^њ ѓ^правда'нїя твоя, на мњстњ пришельствїа мое^го”
|
|
55
|
55
|
|
Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
|
Помянђхъ в нощи` и^мя твое г~и, и^ съхранихъ законъ твой”
|
|
56
|
56
|
|
Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
|
Си^ бысть мнњ ја^ко ѓ^правда'нїи твои'хъ вꙁыскахъ”
|
|
57
|
57
|
|
Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
|
Часть моа` е^си г~и, рњхъ съхрани'ти законъ твой”
|
|
58
|
58
|
|
Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
|
Помолихся лицђ твое^мђ всњмъ срDцемъ моиM, поми'лђй м^я по словеси` твоемђ”
|
|
59
|
59
|
|
Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
|
Помыслихъ пђти` твоя, и^ възвратихъ но'ѕњ мои` въ свњдњнїа твоя”
|
|
60
|
60
|
|
Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
|
ёгото'вихᲆся и^ не смђтихся съхрани'ти ꙁа'повњди твоя”
|
|
61
|
61
|
|
Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
|
ю^жя грњшникъ ѓ^бяꙁа'шяся мн^њ, и^ закона твоего не ꙁабых#”
|
|
62
|
62
|
|
Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
|
Полђнощи въстаа'хъ, и^сповњдатися тебᲇ на сђдбы` правды твоеа`”
|
|
63
|
63
|
|
Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
|
прича'стникъ а^ꙁъ е^смь всњмᲆ боя'щиMся тебе, и^ храня'щиM за'повњди твоя”
|
|
64
|
64
|
|
Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
|
Млsти твоеа` г~и и^сполнь ꙁемля`, ѓ^правданїемъ твои'мъ наё^чи м^я”
|
|
65
|
65
|
|
Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
|
бла'гость сътворилъ е^си с рабомъ твои^м# г~и, по словеси твое^мђ”
|
|
66
|
66
|
|
Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
|
Бл~гости и^ накаꙁа'нїю и^ ра'зђмђ наё^чи` м^я, ја^ко заповњдемъ твои'мъ вњ'ровахъ”
|
|
67
|
67
|
|
Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
|
ПрежDе даже не смирихся а^зъ прегрњших#, сего ради слово твое сᲆхраних”
|
|
68
|
68
|
|
Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
|
Бл~гъ е^си ты г~и, и^ бл~гостїю твоею` наё^чи м^я ѓ^правда'нїемъ твои'мᲆ”
|
|
69
|
69
|
|
Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
|
ё^множися на мя непра'вда гордыX; Аз же всњмъ срDцемъ мои'мъ и^спыᲄа'ю за'повњди твоя”
|
|
70
|
70
|
|
Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
|
ё^сы'рися ја%ко млеко срDце и^хъ, а^з же зако'нђ твоемђ поё^чихся”
|
|
71
|
71
|
|
Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
|
Бл~го мн^њ, ја^ко смирилъ мя е^си, да наё^чю'ся ѓ^правда'нїемъ твои'мъ”
|
|
72
|
72
|
|
Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
|
Бл~гъ мн^њ зако'нъ ё^стъ твои'хъ, паче ты'сђщъ злата` и^ сребра`”
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла'ва”
|
|
73
|
73
|
|
Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
|
Рђцњ` твои` сътвори'ста м^я, и^ създа'ста м^я” Вразђми` м^я, и^ і^спыта'ю ꙁаповњди твоя”
|
|
74
|
74
|
|
Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
|
Боя'щеи`ся тебе ё^зрятъ м^я, и^ въꙁвеселятся, ја^ко на словеса твоя ё^повах#”
|
|
75
|
75
|
|
Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
|
Раꙁђмњхᲆ г~и, ја^ко правда повелњнїа твоя и^ въи^стинђ смирилъ м^я е^си”
|
|
76
|
76
|
|
Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
|
Бђди же млsть твоа`, да ё^тњшитᲆ м^я по словеси твое^мђ раба твоего”
|
|
77
|
77
|
|
Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
|
да прїидђтъ мн^њ щедро'ты твоя, и^ живъ бђ'дђ, ја^ко законъ твой поё^че мое е^сть.
|
|
78
|
78
|
|
Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
|
да постыдяᲄся грᲆдїи, ја^ко без# пра'вды беꙁаконоваша на' мя. а%з же поглђмлюся в# заповњдехъ твои^хъ”
|
|
79
|
79
|
|
Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.
|
да ѓ^братят# м^я боящеи`ся тебе, и^ вњдђщеи` свDњнїа твоя”
|
|
80
|
80
|
|
Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
|
Бђди срDце мое непоро'чно въ ѓ^правданиX твои^хъ, ја^ко да ся не постыждђ”
|
|
81
|
81
|
|
Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
|
И$счеꙁа'етъ въ сп~се'нїе твое дш~а моа, в# сло'во твое ё^повахъ”
|
|
82
|
82
|
|
Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»
|
И$ꙁчезо'шя ѓ%чи мои` в# сло'во твое, гл~юще, когда ё^тњшиши м^я;
|
|
83
|
83
|
|
Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
|
ја%ко быхъ ја%ко мњхъ на сланњ, ѓ^правда'нїи твои^хъ не забыхъ”
|
|
84
|
84
|
|
Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
|
коли'ко е^сть днїи раба твое^го, когда сътвори'ши эT гоня'щыхъ м^я сђдъ;
|
|
85
|
85
|
|
Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
|
повњдашя мн^њ ꙁаконопрестђпницы глђмле'нїа, н^о не ја%ко закон# твой г~и”
|
|
86
|
86
|
|
Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
|
Вс^я ꙁа'повњди твоя и^стина” Беꙁ пра'вды погна'ша м^я помози м^и”
|
|
87
|
87
|
|
Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
|
Ма'ла не сконча'ша мене на земли`, а^з же не ѓ^ставихᲆ ꙁаповњди твоя”
|
|
88
|
88
|
|
Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
|
По млsти твоей живи м^я, и^ съхраню` свњдњнїа ё^стъ твои'хᲆ”
|
|
89
|
89
|
|
Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
|
Въ' вњкы г~и сло'во твое пребыва'етъ на' нб~си,
|
|
90
|
90
|
|
З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
|
в роD и^ родᲆ и^сти'на твоа” ѓ^сновалъ е^си землю, и^ пребыва'етъ
|
|
91
|
91
|
|
З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
|
ё^чиненїемъ твои'мъ. пребываеT дн~ь, ја%ко вся'ческая рабо'тна тебњ”
|
|
92
|
92
|
|
Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
|
ЈА/ко а^ще не законъ твой поё^ченїе мое е^сть тогда ё^бо поги'блъ быхᲆ въ смиренїи моемъ”
|
|
93
|
93
|
|
Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
|
Въ вњкъ не ꙁабђдђ ѓ^правDанїи твои^хъ, ја%ко въ нихъ живи'лъ м^я е^си”
|
|
94
|
94
|
|
Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
|
Статїя, в~” Твой е^смь а^ꙁъ, сп~си м^я, ја%ко ѓ^правда'нїи твоиX в#ꙁыскахъ”
|
|
95
|
95
|
|
Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
|
Мене жда'шя грᲇшницы, погђбити м^я. свњдњнїа твоя раꙁђмXњ”
|
|
96
|
96
|
|
Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
|
Всякоа кончи'ны видњхъ конецъ, широка ꙁа'повњдь твоя ѕњло`”
|
|
97
|
97
|
|
О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
|
Коль въꙁлюбихъ ꙁаконъ твой г~и, весь дн~ь поё^ченїе мое е^сть”
|
|
98
|
98
|
|
Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
|
Паче вра'гᲆ мои'хъ ё^мђ'дрилъ м^я е^си ꙁа'повᲇдїю твоею, ја%ко в вњкъ моя е^сть.
|
|
99
|
99
|
|
Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
|
па'че всњхъ ё^чящыхъ м^я раꙁђмњх#, ја%ко свњдњнїа ᲄвоа поё^че'нїе мое е^сть”
|
|
100
|
100
|
|
Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
|
Па'че ста'рецъ раꙁђмњхᲆ, ја^ко ꙁа'повњди твоя вꙁыскахъ”
|
|
101
|
101
|
|
Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
|
эT вся'кого пђти лђкава въꙁбранихъ ногамᲆ мои'м#, ја%ко да съхраню` словеса` твоя”
|
|
102
|
102
|
|
Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
|
эT сђдебъ твои'хъ не ё^да'лихся, ја%ко ты ꙁаконополо'жилъ м^я е^си”
|
|
103
|
103
|
|
Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
|
Коль слDака грᲆтани моемђ словеса` твоя, паче ме'да ё^сто'мъ мои'мъ”
|
|
104
|
104
|
|
Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
|
эT ꙁаповњдей твои'хъ раꙁђмXњ, сего ради въꙁненавидњхъ всякъ пђть непра'вды”
|
|
105
|
105
|
|
Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
|
Свњтилникᲆ нога'ма мои'ма ꙁаконъ твой, и^ свњтъ стеѕямъ мои'мъ”
|
|
106
|
106
|
|
Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
|
Кляхся, и^ поста'вихъ съхрани'ти сђдбы` пра'вды твоеа`”
|
|
107
|
107
|
|
Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
|
Смирихся до ѕњла, г~и, живи` м^я по словеси твоемђ”
|
|
108
|
108
|
|
Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
|
Во'лная ё^стъ мои'хъ бл~говоли же г~и, и^ сђдбы` твоа наё^чи` м^я”
|
|
109
|
109
|
|
В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
|
дш~а моа в рђ'кђ твоею вы'нђ, и^ ꙁако'на твоего не ꙁабыхъ”
|
|
110
|
110
|
|
Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
|
Положи'шя грњшницы сњть мн^њ, и эT ꙁаповњдей твои'хъ не ꙁаблђдиX”
|
|
111
|
111
|
|
Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
|
наслњдовахъ свњдᲇнїа твоя в# вњк#, ја^ко радованїе срDца моего сђть”
|
|
112
|
112
|
|
Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
|
ѓ^братихъ срDце мое, сътвори'ти ѓ^правDанїя твоя в# вᲇкъ ꙁа въꙁдаа'нїе”
|
|
113
|
113
|
|
Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
|
Законопрестђпныа въꙁненавидXњ, ꙁаконъ же твой въꙁлюбихъ”
|
|
114
|
114
|
|
Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
|
Помощникъ мой, и^ ꙁастђпникъ мои е^си т^ы, на словеса твоя ё^повахъ”
|
|
115
|
115
|
|
Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
|
ё^клони'теся эT мене лђка'внђющеи`, и^ і'спытаю ꙁа'повњди б~а моего”
|
|
116
|
116
|
|
Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
|
Застђпи` м^я по словеси` твое^мђ, и^ жив# бђ'дђ. и^ не посрами` мене эT чаа'нїа моего”
|
|
117
|
117
|
|
Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
|
Помоꙁи м^и и^ сп~сђся, и^ поё^чюся въ ѓ^правда'нихъ твоиX вынђ”
|
|
118
|
118
|
|
Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
|
Оу^ничижилъ е^си вс^я эTстђпа'ющая эT ѓ^правда'нїи твоиX, ја%ко неправеDно помышленїе и'хъ”
|
|
119
|
119
|
|
Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
|
Престђпа'ющаа непщевахъ вся грњшныя ꙁемли, сего ради възлюбиX свњдњнїа твоя”
|
|
120
|
120
|
|
Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
|
Пригвозди` эT страха твое^го плоти моя, эT сђдебъ бо твоиX ё^боя'хся”
|
|
121
|
121
|
|
Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
|
сътворихъ сђдъ и^ пра'вдђ, не преда'жDь мене ѓби'дящымъ м^я”
|
|
122
|
122
|
|
Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
|
Вᲆспрїими` раба` твоего въ бл~го, да не ѓ^клеветаютъ мене грᲆдїи”
|
|
123
|
123
|
|
Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
|
ѓ%чи мои` и^счеꙁо'стњ въ сп~се'нїе твое`, и^ в# сло'во правды твоеа`”
|
|
124
|
124
|
|
Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
|
Сътвори` с# рабомъ твои'мъ по млsти твоей, и^ сђдбамᲆ твои'мъ наё^чи` м^я”
|
|
125
|
125
|
|
Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
|
Рабъ твой е^смь а^ꙁъ, враꙁђми` м^я, и^ наё^чюся свᲇдњнїемъ твои'мъ”
|
|
126
|
126
|
|
Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
|
Вре'мя сътворити гв~и, раꙁориша ꙁаконᲆ твой”
|
|
127
|
127
|
|
Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
|
Сего ради възлюбиX ꙁа'повᲇди твоя, паче зла'та и^ топаꙁи'а”
|
|
128
|
128
|
|
Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
|
Сего ради къ всњмъ ꙁа'повњдемъ твои'мъ направляхся, всякъ пђть неправды въꙁненавидњхᲆ”
|
|
129
|
129
|
|
Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
|
ди'вна свњдњнїа твоя, сего ради и^спытаетᲆ я& дш~а моя”
|
|
130
|
130
|
|
Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
|
ЈА/вленїе словесъ твои'хъ просвњщаетъ, и^ вразђмля'етᲆ младенца”
|
|
131
|
131
|
|
Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
|
Оу^ста` моя` эTвръꙁохъ, и^ привлекохъ дх~ъ, ја%ко ꙁа'повњди твоя` желахъ”
|
|
1002
|
1002
|
|
Слава…
|
Сла'ва”
|
|
132
|
132
|
|
Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
|
Призри на' мя, и^ поми'лђй м^я, по сђдђ` любящиX и'мя твое”
|
|
133
|
133
|
|
Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
|
Стопы` моя напра'ви по словеси твоемђ, и^ да не ѓ^долњетъ м^и вся'ко безаконїе”
|
|
134
|
134
|
|
Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
|
И$зба'ви м^я эT клеветы` члчsкыа, и^ съхраню` за'повњди твоа”
|
|
135
|
135
|
|
Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
|
Лице твое просвњти` на раба ᲄвое^го, и^ наё^чи м^я ѓ^правда'нїемъ твоиM”
|
|
136
|
136
|
|
Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
|
И$схо'дища вDона'я и^зведо'ста ѓ^чи мои`, понеже не съхранихᲆ ꙁаконъ ᲄвой”
|
|
137
|
137
|
|
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
|
пра'веденъ е^си г~и, и^ пра'ви сђди` твой”
|
|
138
|
138
|
|
Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
|
Заповњда пра'вдђ свњдᲇнїа твоя, и^ і'стинђ ѕњло`”
|
|
139
|
139
|
|
Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
|
и^ста'яла м^я е^сть жа'лость твоа, ја%ко ꙁабы'ша словеса твоя вра'ѕи мои`”
|
|
140
|
140
|
|
Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
|
РажDеже'но сло'во твое ѕњло`, и^ рабъ твой възлюби е&”
|
|
141
|
141
|
|
Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
|
ю'ноша а^зъ е^смь, и^ ё^ничиженъ, ѓ^правда'нїи твои^хъ не забыхъ”
|
|
142
|
142
|
|
Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
|
Пра'вда твоа` пра'вда в# вњкъ, и^ законъ твой и'стина”
|
|
143
|
143
|
|
Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
|
Ско'рби и^ нђжDа ѓ^брᲇто'шя м^я, ꙁа'повњди твоя поё^че'нїе мое”
|
|
144
|
144
|
|
Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
|
Пра'вда свDњнїа твоя в# вњкъ, враꙁђми` м^я, и^ жи'въ бђ'дђ”
|
|
145
|
145
|
|
Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.
|
Възвахъ всњмъ срDцемъ мои'мъ, ё^слы'ши м^я г~и ѓ^правда'нїи твои^хᲆ взыщђ”
|
|
146
|
146
|
|
Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.
|
Въꙁва'хъ т^и, сп~си м^я, и^ сᲆхраню` свњдњнїа твоя”
|
|
147
|
147
|
|
Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.
|
ПрDеварихъ в# беZго'дїи, и^ възваX, на словеса твоя ё^повахъ”
|
|
148
|
148
|
|
Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.
|
прDевари'стњ ѓ%чи мои кᲆ ё^трђ, поё^читися словесеM твоиM”
|
|
149
|
149
|
|
Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.
|
Глsа мой ё^слы'ши г~и по млsти твоеи^, по сDђбњ твоей живи' м^я”
|
|
150
|
150
|
|
Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.
|
Прибли'жишя гонящей м^я беꙁаконїе, эT ꙁако'на же твое^го ё^далишася”
|
|
151
|
151
|
|
Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.
|
Блиꙁъ е^си т^ы г~и, и^ вс^и пђтїе ᲄвои` и'стина”
|
|
152
|
152
|
|
Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.
|
И$сперва поꙁнахъ эT свњдњнїи твоиX, ја^ко в# вњкъ ѓ^сновалъ я& е^си”
|
|
153
|
153
|
|
Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.
|
Ви'ждь смире'нїе мое, и^ і^зми м^я, ја%ко ꙁакона твое^го не ꙁабыхъ”
|
|
154
|
154
|
|
Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
|
Сђди` сђдъ мой, и^ і^зба'ви м^я, по словеси твое^мђ живи` м^я”
|
|
155
|
155
|
|
Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.
|
далече эT грњшникъ сп~се'нїе, ја^ко ѓ^правда'нїи твои^хъ не вꙁыска'шя
|
|
156
|
156
|
|
Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.
|
щедро'ты твоа мно'гы г~и, по сђдбњ твоей живи` м^я”
|
|
157
|
157
|
|
Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.
|
Мн'оѕи и^згоня'щеи` м^я и^ стђжа'ющеи` ми, эT свњдњнїи твои^хъ не ё^клонихся.
|
|
158
|
158
|
|
Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.
|
видXњ нераꙁђмњва'ющая, и^ и^стаа^хъ, ја^ко словесъ твои^хъ не съхрани'ша”
|
|
159
|
159
|
|
Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.
|
ви'ждь ја^ко за'повњди твоя въꙁлюбихъ, г~и, по млsти твоей живи м^я”
|
|
160
|
160
|
|
Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.
|
Нача'ло словесъ твои'хъ и'стина, и^ в вњкъ вс^я сDђбы пра'вды твоеа”
|
|
161
|
161
|
|
Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.
|
Княѕи погна'шя м^я тђ'не, и^ эT словесᲆ твоиX ё^стра'шися срDце мое”
|
|
162
|
162
|
|
Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.
|
Възрадђюся а^зъ ѓ^ словесехъ твоиX, ја%ко ѓ^брᲇтааи` користь мно'гђ”
|
|
163
|
163
|
|
Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.
|
Неправдђ възненавидњхъ и^ ѓ^мерзњ м^и, зако'н# же твой въꙁлюбиX”
|
|
164
|
164
|
|
Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.
|
СеDми'цею дн~емъ хвали'хъ т^я, ѓ^ сђдбахъ правды твоеа`”
|
|
165
|
165
|
|
Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.
|
Ми'ръ мно'гᲆ любящиM ꙁако'нъ твой, и^ нњсть и^мъ събла'ѕны”
|
|
166
|
166
|
|
Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.
|
Ча'яхᲆ спасе'нїе твое г~и, и^ ꙁаповњди твоя въꙁ#любихъ”
|
|
167
|
167
|
|
Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.
|
Съхрани` дш~а моа` свњдњнїя твоя, и^ възлюби я& ѕњло`”
|
|
168
|
168
|
|
Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.
|
Съхранихъ за'повњди твоя и^ свњдњнїя твоя, ја%ко вс^и пђтїе мои` прDе тобою г~и”
|
|
169
|
169
|
|
Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.
|
да прибли'жится мл~тва моя` прDе тя г~и, по словеси твое^мђ вразђми` м^я”
|
|
170
|
170
|
|
Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене.
|
да вни'детъ прошенїе мое прDе т^я г~и, по словеси твое^мђ и^зба'ви м^я”
|
|
171
|
171
|
|
Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.
|
эTры'гнђтъ ё^стнњ` мои` пњнїе, е^гда` наё^чиши мя ѓ^правда'нїеM твои'мъ”
|
|
172
|
172
|
|
Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.
|
Провњща'етъ ја%зы'къ мой словеса` твоя, ја%ко вс^я за'повњди твоа правда”
|
|
173
|
173
|
|
Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.
|
Бђди рђка твоя спsти` м^я, ја%ко за'повњди твоя и^ꙁволихъ”
|
|
174
|
174
|
|
Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.
|
ВъжDелњхᲆ сп~се'нїе твое г~и, и^ законъ ᲄвой поё^ченїе мое е^сть”
|
|
175
|
175
|
|
Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.
|
Жива` бђдетъ дш~а моа, и^ въсхва'литᲆ т^я, и^ сђд#бы твоя помогђтъ мн^њ”
|
|
176
|
176
|
|
Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.
|
Заблђдихъ ја%ко ѓ^вча` поги'бшее, вᲆꙁыщи раба твоего, ја%ко за'повњди твоя не ꙁа'быхъ”
|
|
1003
|
1003
|
|
Слава…
|
Сла'ва”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.