|
Псалом 59
|
ўало'мъ н~џ
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида,
|
В конецъ, и^змњншихъся е^ще в# столпописа'нїе, двDвъ, в накаꙁа'нїе,
|
|
2
|
2
|
|
коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.
|
е^гда ꙁажDеже` средорᲇчїе сљ=рїиское и^ сљ=рїа совалъ. и^ възвратися и^ѓ^а'въ, и^ порази` е^до'ма. вᲆ ю^доли а^ло'ни, в~і, тысђщъ” н~џ”
|
|
3
|
3
|
|
Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!
|
Бе~ эTри'нђлъ н^ы е^си, и^ низложилъ е^си наs, разгнњвался е^си, и^ ё^щеDриl еси наs”
|
|
4
|
4
|
|
Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.
|
Сᲆᲄря'слᲆ е^си зеMлю, и^ смђтї ю&. и^сцњли` сᲆкрђше'нїе еа`, ја%ко поDвижася”
|
|
5
|
5
|
|
Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.
|
ЈА/вилъ е^си лю'демъ своиM жестокаа`, напои'лъ е^си насъ вино'мᲆ ё^миле'нїа”
|
|
6
|
6
|
|
Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.
|
далъ е^си боя'щим#ся ᲄебе зна'менїе, е^же ё^бњжа'ти эT лица лђкђ”
|
|
7
|
7
|
|
Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.
|
ЈА/ко да и^зба'вятся въꙁлюбленїи твои`, сп~си десни'цею твоею`, и^ ё^слы'ши м^я”
|
|
8
|
8
|
|
Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю.
|
Бг~ъ въꙁгл~а вᲆ ст~њмъ свое'мъ, въꙁра'дђюся, и^ раꙁдњлю` сики'мђ, и^ ю^долъ жили'щъ раꙁмњрю”
|
|
9
|
9
|
|
Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій.
|
мой е^сть галаа'дъ, и^ мой е^сть манассїи, и^ е^фрњмъ крњпость главы` моеа`” И$ё%да цр~ь мой,
|
|
10
|
10
|
|
Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені».
|
моа'въ коно'бъ ё^пованїа моего” На и^дђме'ю прострђ` сапогъ мой, мнњ и^ноплеменници покори'шася”
|
|
11
|
11
|
|
Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому?
|
Кт^о в#ведетъ м^я въ грDа ѓ^бъстоа'нїа; и^ли кт^о наста'вит# м^я до љ=дђме'я;
|
|
12
|
12
|
|
Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?
|
не ты ли б~е эTрі'нђвыи` насъ; и^ не и^зыдеши бж~е в силахъ нашиX”
|
|
13
|
13
|
|
Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська.
|
дажDь наM по'мощъ эT печали, и^ сђе'тно сп~се'нїе чл~чьско”
|
|
14
|
14
|
|
З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.
|
Э/ бз~њ сътворимъ си'лђ, и^ то'и ё^ничижиT стђжа'ющая нам#”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.