Псалом 39
1
Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий).
2
Твердо я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене і почув молитву мою.
3
Він вивів мене з ями пристрастей і в’язкого болота, поставив на камені ноги мої і зміцнив стопи мої.
4
Він вклав в уста мої пісню нову — хвалу Богу нашому. Многі побачать, і убояться, і будуть уповати на Господа.
5
Блаженна людина, яка покладає надію свою на Господа і не звертається до гордих і до тих, що схиляються до неправди.
6
Господи, Боже мій! Як багато створив Ти чудес Твоїх для нас! Хто уподібниться Тобі помислами Твоїми про нас! Хотів би я говорити і перелічити, але вони перевищують всяке число.
7
Жертви і принесення Ти не захотів, але Ти відкрив мені вуха*. Всепалення і жертви за гріх Ти не бажав.
8
Тоді я сказав: «Ось іду; у свитку книжному написано про мене.
9
Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм».
10
Я сповіщав про правду Твою в зібранні великому і не спиняв уст моїх. Ти знаєш, Господи.
11
Не втаїв я правди Твоєї в серці моїм; я всім сповіщав про істину й спасіння Твоє. Не затаїв милости й вірности Твоєї перед зібранням великим.
12
Ти ж, Господи, не віддаляй від мене милосердя Твого. Милість Твоя й істина Твоя нехай завжди охороняють мене.
13
Бо обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу побачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй, і серце моє стиснулося в мені.
14
Благозволь, Господи, визволити мене. Господи, поспіши на допомогу мені!
15
Нехай постидяться і осоромляться ті, що шукають душі моєї, щоб погубити її. Нехай повернуть назад ті, що бажають зла мені.
16
Нехай покриються соромом ті, що говорили мені: «Добре, добре!»
17
Але нехай зрадіють і звеселяться Тобою ті, що шукають Тебе, Боже, і ті, що люблять спасіння Твоє, нехай безперестанку виголошують: «Великий Господь!»
18
Я ж немічний і вбогий, Господи, допоможи мені! Ти поміч моя і моє спасіння, Боже мій, поспіши!