Псалом 87
1
Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)
2
Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.
3
Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.
4
Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.
5
Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,
6
між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.
7
Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.
8
На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].
9
Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.
10
Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.
11
Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?
12
Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?
13
Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?
14
Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.
15
Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?
16
Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.
17
По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.
18
Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.
19
Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.