1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 9
1
Начальнику хору. Після смерти Лабена. Псалом Давида.
2
Славитиму [Тебе], Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.
3
Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній.
4
Ось повернули назад вороги мої, знесилилися й загинули перед лицем Твоїм.
5
Бо Ти вчинив суд мій і справу мою; Ти сів на Престолі, Суддя праведний.
6
Ти покарав народи, знищив нечестивого, стер ім’я їхнє на віки віків.
7
У ворога не вистачило зброї, міста зруйнував Ти, і згинула пам’ять про нього.
8
Господь же перебуває повік. Він приготував для суду Престіл Свій.
9
Він буде судити вселенну за правдою, розсудить народи за справедливістю.
10
І буде Господь пристановищем пригнобленому і захистом у скорботі.
11
І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.
12
Співайте Господу, що живе на Сионі, сповіщайте між народами про діла Його.
13
Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її і не забуде плачу пригноблених.
14
Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти;
15
щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Сионової. Буду радіти спасінню Твоєму.
16
Попадали народи в яму, яку викопали, в сітці, яку потай поставили, заплуталася нога їхня.
17
Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх.
18
Нехай зійдуть грішники в пекло — всі народи, що забувають Бога.
19
Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине.
20
Встань, Господи, щоб не підносилася людина, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи.
21
Постав, Господи, над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.
22
Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?
23
В гордині своїй нечестивий пригноблює вбогого; нехай вони будуть уловлені хитрощами, які самі придумують.
24
Бо грішник хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.
25
В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема.
26
Повсякчасно шляхи його оскверняються. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться зневажливо.
27
Каже він у серці своїм: «Не похитнуся, з роду в рід не зазнаю лиха».
28
Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; на язиці його мука та злоба.
29
Він сидить у засідці на краю осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за бідними.
30
Підстерігає по закутках, як лев у лігві своїм, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сіті свої.
31
Припадає до землі, пригинається, і бідні потрапляють у міцні лапи його.
32
Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи».
33
Воскресни, Господи Боже [мій], нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих [Твоїх до кінця].
34
Чому нечестивий зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»?
35
Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на страждання та пригноблення, щоб відплатити рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний, і сироті Ти будь захистом.
36
Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.
37
Господь — Цар на віки віків, а язичники згинуть з землі Його.
38
Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їхнє, відкрий вухо Твоє,
39
щоб учинити праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякала їх людина на землі.
