1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 103
[Псалом Давида про сотворіння світу.]
1
Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.
2
Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.
3
Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
4
Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.
5
Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.
6
Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
7
Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
8
Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.
9
Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.
10
Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]
11
Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.
12
Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.
13
Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
14
Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.
15
І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.
16
Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.
17
Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.
18
Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.
19
Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.
20
Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.
21
Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.
22
Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.
23
Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.
24
Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.
25
Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.
26
Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.
27
Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.
28
Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.
29
Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.
30
Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.
31
Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.
32
Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.
33
Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
34
Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.
35
Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
Слава…
