1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 101
1
Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.
2
Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.
3
Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.
4
Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.
5
Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.
6
Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.
7
Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.
8
Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.
9
Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.
10
Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.
11
Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.
12
Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.
13
Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.
14
Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.
15
Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.
16
І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.
17
Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.
18
Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.
19
І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.
20
Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,
21
щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,
22
щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,
23
коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.
24
Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.
25
І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.
26
На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.
27
Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.
28
Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
29
Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».
