1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 105
Алилуя.
1
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
2
Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
3
Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
4
Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
5
щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
6
Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
7
Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
8
Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
9
І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
10
І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
11
Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
12
І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
13
Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
14
Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
15
Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
16
І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
17
Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
18
Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
19
Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
20
Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
21
Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
22
дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
23
І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
24
І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
25
Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
26
І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
27
розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
28
Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
29
і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
30
Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
31
І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
32
І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
33
бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
34
Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
35
але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
36
стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
37
приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
38
проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
39
осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
40
Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
41
і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
42
Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
43
Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
44
Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
45
Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
46
І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
47
Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
48
Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!
Слава…
