Псалом 118
[Алилуя.]
1
Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.
2
Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.
3
Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.
4
Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.
5
О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!
6
Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.
7
Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.
8
Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.
9
Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.
10
Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.
11
Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.
12
Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
13
Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.
14
Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.
15
Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.
16
Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.
17
Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.
18
Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.
19
Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20
Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.
21
Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.
22
Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.
23
Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.
24
Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.
25
В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
26
Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.
27
Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.
28
Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.
29
Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.
30
Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.
31
Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.
32
Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
33
Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.
34
Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.
35
Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.
36
Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.
37
Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.
38
Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.
39
Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.
40
Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.
41
І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.
42
І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.
43
Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.
44
Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.
45
Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.
46
Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.
47
Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.
48
Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.
49
Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.
50
Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
51
Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
52
Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
53
Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
54
Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
55
Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
56
Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
57
Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
58
Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
59
Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
60
Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
61
Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
62
Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
63
Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
64
Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
65
Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
66
Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
67
Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
68
Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
69
Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
70
Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
71
Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
72
Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
73
Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74
Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
75
Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
76
Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
77
Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
78
Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
79
Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.
80
Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.
81
Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.
82
Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»
83
Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.
84
Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?
85
Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.
86
Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.
87
Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.
88
Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.
89
Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.
90
З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.
91
З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.
92
Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.
93
Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.
94
Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.
95
Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.
96
Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.
97
О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.
98
Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.
99
Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.
100
Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.
101
Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.
102
Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103
Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104
Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105
Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106
Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107
Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108
Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109
В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110
Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111
Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112
Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113
Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114
Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
115
Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
116
Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
117
Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
118
Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
119
Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120
Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
121
Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
122
Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
123
Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
124
Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
125
Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
126
Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
127
Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
128
Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
129
Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
130
Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
131
Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
132
Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
133
Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
134
Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
135
Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
136
Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
137
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138
Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
139
Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140
Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
141
Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
142
Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
143
Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
144
Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
145
Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.
146
Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.
147
Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.
148
Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.
149
Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.
150
Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.
151
Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.
152
Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.
153
Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.
154
Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.
155
Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.
156
Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.
157
Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.
158
Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.
159
Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.
160
Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.
161
Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.
162
Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.
163
Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.
164
Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.
165
Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.
166
Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.
167
Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.
168
Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.
169
Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.
170
Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене.
171
Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.
172
Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.
173
Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.
174
Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.
175
Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.
176
Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.