Глава 1
|
Главa №
|
1
|
1
|
Любіть справедливість, судді землі, право мисліть про Господа, і в простоті серця шукайте Його, | Возлюби1те прaвду, судsщіи зeмлю: мyдрствуйте њ гDэ въ благостhни и3 въ простотЁ сeрдца взыщи1те є3го2: |
2
|
2
|
бо Його знаходять ті, що не спокушають Його, і являється (Він) тим, що не зневірюються у Ньому. | ћкw њбрэтaетсz не и3скушaющымъ є3го2, kвлsетсz же не невёрующымъ є3мY. |
3
|
3
|
Бо неправі розумування віддаляють від Бога, і випробування сили Його викриє безумних. | Стропти6ваz бо помышлє1ніz tлучaютъ t бGа: и3скушaемаz си1ла њбличaетъ безyмныхъ. |
4
|
4
|
У лукаву душу не ввійде премудрість і не буде жити у тілі, поневоленому гріхом, | Ћкw въ ѕлохуд0жну дyшу не вни1детъ премyдрость, нижE њбитaетъ въ тэлеси2 пови1ннэмъ грэхY: |
5
|
5
|
бо святий Дух премудрости відійде від лукавства й ухилиться від нерозумних міркувань, і посоромиться неправди, що наближається. | с™hй бо д¦ъ наказaніz tбэжи1тъ льсти1ва и3 tи1метсz t помышлeній неразyмныхъ и3 њбличи1тсz t находsщіz непрaвды. |
6
|
6
|
Людинолюбний дух — премудрість, але не залишить непокараним того, хто богохульствує вустами, тому що Бог є свідок внутрішніх почуттів його й істинний глядач серця його, і слухач язика його. | Человэколюби1въ бо дyхъ премyдрости и3 не њбезвини1тъ хyльника t ўстeнъ є3гw2: ћкw внyтреннихъ є3гw2 свидётель є4сть бGъ и3 сeрдца є3гw2 и3спытaтель и4стиненъ и3 љзhка слhшатель: |
7
|
7
|
Дух Господа наповнює всесвіт і, як Той, що все обіймає, знає всяке слово. | ћкw д¦ъ гDень и3сп0лни вселeнную, и3 содержaй вс‰ рaзумъ и4мать глaса. |
8
|
8
|
Тому ніхто, хто говорить неправду, не приховається, і не омине його суд, який викриває. | Сегw2 рaди вэщazй непрaвєднаz никт0же ўтаи1тсz, и3 не ми1мw и4детъ є3гw2 њбличaющь сyдъ. |
9
|
9
|
Тому що буде випробування помислів нечестивого, і слова його дійдуть до Господа для викриття беззаконь його; | Въ совётэхъ бо нечести1вагw и3стzзaніе бyдетъ, словeсъ же є3гw2 слhшаніе ко гDу пріи1детъ во њбличeніе беззак0ній є3гw2: |
10
|
10
|
тому що вухо ревности чує все, і ремство не приховається. | ћкw ќхо рвeніz слhшитъ вс‰, и3 молвA роптaній не крhетсz. |
11
|
11
|
Отже, остерігайтеся марного ремства і бережіться лихослів’я язика, бо і таємне слово не пройде дарма, а вуста, що зводять наклеп, убивають душу. | Храни1тесz u5бо t роптaніz неполeзна и3 t њболгaніz щади1те љзhкъ: ћкw вэщaніе тaйное тщE не прeйдетъ, ўстA же лж{щаz ўбивaютъ дyшу. |
12
|
12
|
Не прискорюйте смерти хибами вашого життя і не залучайте до себе загибелі ділами рук ваших. | Не вожделёйте смeрти въ заблуждeніи животA вaшегw, нижE привлекaйте поги1бели дэлaми рyкъ вaшихъ: |
13
|
13
|
Бог не створив смерти і не радіє загибелі живих, | ћкw бGъ смeрти не сотвори2, ни весели1тсz њ поги1бели живhхъ. |
14
|
14
|
бо Він створив усе для буття, і все у світі спасительне, і немає згубної отрути, немає і царства пекла на землі. | Создa бо во є4же бhти всBмъ, и3 спаси1тєлны быті‰ мjра, ни бо2 є4сть въ ни1хъ врачевaніz губи1телнагw, нижE ѓду цaрствіz на земли2. |
15
|
15
|
Праведність безсмертна, а неправда заподіює смерть: | Прaвда бо безсмeртна є4сть: (непрaвда же смeрти снабдёніе:) |
16
|
16
|
нечестиві залучили її і руками і словами, вважали її другом і зачахли, й уклали союз із нею, бо вони гідні бути її жеребом. | нечести1віи же рукaма и3 словесы2 призвaша ю5, други1ню вмэни1ша ю5 и3 и3стazша, и3 завётъ положи1ша съ нeю, ћкw дост0йни сyть џноz чaсти бhти. |