|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
|
Нетлінний Твій дух перебуває в усьому.
|
Нетлённый бо д¦ъ тв0й є4сть во всёхъ.
|
|
2
|
2
|
|
Тому заблудлих Ти мало-помалу викриваєш і, нагадуючи їм, у чому вони згрішають, напоумляєш, щоб вони, відступивши від зла, увірували у Тебе, Господи.
|
Тёмже заблуждaющихъ помaлу њбличaеши, и3 въ ни1хже согрэшaютъ, воспоминaz ўчи1ши, да премэни1вшесz t ѕл0бы вёруютъ въ тS, гDи.
|
|
3
|
3
|
|
Так, погребувавши древніми жителями святої землі Твоєї,
|
И# дрeвнихъ бо њбитaтелей земли2 с™hz твоеS возненави1дэвъ,
|
|
4
|
4
|
|
які звершували ненависні діла чаклувань і нечестиві жертвоприношення,
|
рaди дэsній ѕлhхъ волшвeній, ±же творsху, и3 жeртвъ непрепод0бныхъ,
|
|
5
|
5
|
|
і безжалісними убивцями дітей, і тими, що на жертовних бенкетах пожирали нутрощі людської плоті і крови у таємних зібраннях,
|
и3 чадоубjйцъ неми1лостивыхъ, и3 ўтробоsдцєвъ человёческихъ пл0тей, и3 кровопjйцєвъ t среды2 с™hни твоеS,
|
|
6
|
6
|
|
і батьками, які убивали безпомічні душі, — Ти зволив знищити їх руками батьків наших,
|
и3 роди1телей ўби1вшихъ дyшы безпомHщныz, восхотёлъ є3си2 погуби1ти рукaми nтє1цъ нaшихъ:
|
|
7
|
7
|
|
щоб земля, найдорожча за все у Тебе, прийняла достойне населення чад Божих.
|
да дост0йное пріи1метъ преселeніе nтрокHвъ б9іихъ, ћже ў тебє2 всёхъ дражaйшаz землS.
|
|
8
|
8
|
|
Але і їх, як людей, Ти щадив, пославши предтечами воїнства Твого шершнів, щоб вони помалу знищували їх.
|
Но и3 си1хъ ћкw человёкwвъ пощади1лъ є3си2, послaлъ же є3си2 предтекyщыz в0инства твоегw2 џсы, ћкw да тёхъ помaлу и3стребsтъ.
|
|
9
|
9
|
|
Хоч не неможливо було Тобі війною підкорити нечестивих праведним, або знищити їх страшними звірами, або грізним словом у один раз;
|
Не неси1ленъ є3си2 во брaни покори1ти нечести1выхъ прaвєднымъ, и3ли2 ѕвёремъ свирBпымъ, и3ли2 сл0вомъ жeстокимъ до є3ди1нагw потреби1ти:
|
|
10
|
10
|
|
але Ти, помалу караючи їх, давав місце покаянню, знаючи однак, що плем’я їх негідне і зло їх уроджене, і помисли їх не зміняться повіки.
|
судsщь же помaлу давaлъ є3си2 мёсто покаsнію, не невёдzй, ћкw лукaвъ р0дъ и4хъ и3 є3стeственнаz ѕл0ба и4хъ, и3 ћкw не премэни1тсz помышлeніе и4хъ во вёкъ.
|
|
11
|
11
|
|
Бо сім’я їх було прокляте від початку, і не з побоювання перед будь-ким Ти допускав безкарність гріхів їхніх.
|
Сёмz бо бЁ пр0клzто t начaла: нижE боsйсz когw2, tпущeніе даsлъ є3си2 грэхHмъ и4хъ.
|
|
12
|
12
|
|
Бо хто скаже: «що Ти зробив?» або хто протистане суду Твоєму? і хто звинуватить Тебе у знищенні народів, які Ти створив? Або який захисник прийде до Тебе, із клопотанням за неправедних людей?
|
Кт0 бо речeтъ (тебЁ): что2 сотвори1лъ є3си2; И#ли2 кто2 стaнетъ проти1ву судY твоемY; кт0 же и3стsжетъ тS њ kзhцэхъ поги1бшихъ, и5хже ты2 сотвори1лъ є3си2; и3ли2 кто2 въ предстaтелство тебЁ пріи1детъ, tмсти1тель на непрaвєдныz человёки;
|
|
13
|
13
|
|
Бо, крім Тебе, немає Бога, який має піклування про усіх, щоб доводити Тобі, що Ти несправедливо судив.
|
Нёсть бо и4нъ бGъ рaзвэ тебє2, и4же ради1ши њ всёхъ, да покaжеши, ћкw не непрaвw суди1лъ є3си2.
|
|
14
|
14
|
|
Ні цар, ні володар не в змозі з’явитися до Тебе на очі за тих, яких Ти знищив.
|
НижE цaрь, и3ли2 мучи1тель проти1ву тебє2 воззрёти м0жетъ, њ и4хже погуби1лъ є3си2.
|
|
15
|
15
|
|
Будучи праведним, Ти усім керуєш праведно, вважаючи невластивим Твоїй силі засудити того, хто не заслуговує покарання.
|
Првdнъ же сhй, првdнw вс‰ ўправлsеши, нед0лжнаго же мyчитисz њсуди1ти чyждо мни1ши твоеS си1лы.
|
|
16
|
16
|
|
Бо сила Твоя є початок правди, і те саме, що Ти володарюєш над усіма, налаштовує Тебе щадити усіх.
|
Крёпость бо твоS прaвды начaло и3 є4же над8 всёми твоE вLчество, всёхъ щадёти твори1тъ.
|
|
17
|
17
|
|
Силу Твою Ти показуєш тим, хто не вірує всемогутності Твоїй, і у тих, що не визнають Тебе, викриваєш зухвалість;
|
Крёпость бо показyеши невёрующымъ њ совершeнствэ си1лы, ґ въ вёдущихъ дeрзость њбличaеши.
|
|
18
|
18
|
|
але, володіючи силою, Ти судиш поблажливо й керуєш нами з великою милістю, бо могутність Твоя завжди у Твоїй волі.
|
Тh же вLчествуzй си1лою въ кр0тости сyдиши и3 съ вели1кимъ щадёніемъ разсмотрsеши нaсъ: съ тоб0ю бо є4сть, є3гдA х0щеши, є4же мощи2.
|
|
19
|
19
|
|
Але такими ділами Ти повчав народ Твій, що праведний повинен бути людинолюбним, і вселяв у синів Твоїх благу надію, що Ти даєш час покаянню у гріхах.
|
Научи1лъ же є3си2 лю1ди тво‰ сицевhми дёлы, ћкw подобaетъ прaведному бhти человэколю1бцу, и3 благонадє1жны сотвори1лъ є3си2 сн7ы тво‰, ћкw даeши њ грэсёхъ покаsніе.
|
|
20
|
20
|
|
Бо якщо ворогів синів Твоїх і достойних смерти Ти карав із такою поблажливістю і пощадою, даючи їм час і спонуку, щоб визволитися від зла,
|
Ѓще бо враги2 nтрокHвъ твои1хъ и3 д0лжныхъ смeрти съ толи1кимъ мyчилъ є3си2 внsтіемъ и3 щадёніемъ, даsй временA и3 мёсто, и4миже бы и3змэни1лисz t ѕл0бы:
|
|
21
|
21
|
|
то з якою увагою Ти судив синів Твоїх, батькам яких Ти дав клятви і завіти благих обітувань!
|
съ коли1кимъ прилэжaніемъ суди1лъ є3си2 сн7ы тво‰, и4хже nтцє1мъ кл‰твы и3 завёты дaлъ є3си2 благи1хъ њбэщaній.
|
|
22
|
22
|
|
Отже, напоумлюючи нас, Ти караєш ворогів наших тисячократно, щоб ми, коли судимо, помишляли про Твою благість і, коли буваємо осуджені, очікували помилування.
|
Нaсъ u5бо наказyz, враги2 нaшz тмaми біeши, да бlгостhню твою2 помышлsемъ судsще, суди1ми же чaемъ ми1лости.
|
|
23
|
23
|
|
Тому-то і тих нечестивих, які проводили життя нерозумно, Ти мучив власними їхніми мерзотами,
|
Toнyдуже и3 непрaведныхъ, во безyміи пожи1вшихъ жив0тъ, св0йственными и4хъ мeрзостьми мyчилъ є3си2,
|
|
24
|
24
|
|
бо вони дуже далеко ухилилися на путях омани, обманюючись подібно до нерозумних дітей і шануючи за богів тих із тварин, які навіть і у ворогів були зневаженими.
|
и4бо въ путeхъ заблуждeніz должaе заблуди1ша, б0ги мнsще, ±же и3 во жив0тныхъ врaжіихъ безчє1стна, ѓки младeнцы безyмніи прельсти1вшесz.
|
|
25
|
25
|
|
Тому, як нерозумним дітям, на посміяння послав Ти їм і покарання.
|
Сегw2 рaди ћкw nтрокHмъ несмhслєннымъ сyдъ въ поругaніе послaлъ є3си2:
|
|
26
|
26
|
|
Але, не врозумившись викривальним посміянням, вони терпіли заслужений суд Божий.
|
и5же поругaньми прещeніz не наказaвшесz, дост0йна судA б9іz и3скyсzтъ.
|
|
27
|
27
|
|
Бо те, що вони самі терпіли з досадою, те саме побачивши на тих, яких вважали богами і через яких вони каралися, вони пізнали Бога істинного, Якого раніше відрікалися знати;
|
Въ ни1хже бо тjи стрaждуще негодовaху, въ си1хъ, и5хже мнsху бhти б0ги, въ тёхъ мyчими, ви1дzще є3г0же прeжде tметaхусz знaти,
|
|
28
|
28
|
|
тому і прийшов на них остаточний осуд.
|
бGа и4стиннаго познaша: тёмже и3 конeцъ њсуждeніz пріи1де на нS.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.