|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
|
Ще: хтось, збираючись плисти і перепливати люті хвилі, кличе на допомогу дерево, що слабкіше за корабель, який його носить;
|
Плhти пaки кто2 помhсливъ и3 сверBпыz вHлны преходи1ти, носsщагw є3го2 кораблS тлённэйшее дрeво призывaетъ:
|
|
2
|
2
|
|
бо прагнення до надбань вигадало його, а художник вправно влаштував,
|
џное бо желaніе пристzжaній ўмhсли, хитрeцъ же мyдростію содёла:
|
|
3
|
3
|
|
але промисел Твій, Отче, керує кораблем, бо Ти дав і путь у морі і безпечний шлях у хвилях;
|
тв0й же, џ§е, ўстроsетъ пр0мыслъ: ћкw дaлъ є3си2 и3 въ м0ри пyть и3 въ волнaхъ стезю2 крёпкую,
|
|
4
|
4
|
|
показуючи, що Ти можеш від усього спасати, хоч би хто вирушав у море і без уміння.
|
показyz, ћкw си1ленъ є3си2 t всsкагw спcти2, ѓще и3 без8 худ0жества кто2 взhдетъ.
|
|
5
|
5
|
|
Ти хочеш, щоб не марні були діла Твоєї премудрости; тому люди довіряють своє життя найменшому дереву і рятуються, проходячи по хвилях на човні.
|
Х0щеши же, да не бyдутъ пр†здна дэлA премdрости твоеS: сегw2 рaди и3 малёйшему дрeву ввэрsютъ человёцы дyшы (сво‰), и3 преходsще вHлны кораблецeмъ и3збaвлени сyть.
|
|
6
|
6
|
|
Бо і спочатку, коли знищувані були горді велетні, надія світу, керована Твоєю рукою, використавши корабель, залишила світу сім’я роду.
|
И# t начaла бо, є3гдA погибaху г0рдіи и3споли1ни, ўповaніе мjра въ кораблецЁ и3збэжaвшее, њстaви вёку сёмz рождeніz, рук0ю твоeю ўстр0ено.
|
|
7
|
7
|
|
Благословенне дерево, через яке буває правда!
|
Благословeно бо дрeво, и4мже бывaетъ прaвда.
|
|
8
|
8
|
|
А це рукотворне прокляте і саме, і той, хто зробив його, — за те, що зробив; а це тлінне назване богом.
|
Рукотворeнное же пр0клzто є4сть, и3 сотвори1вый є5: ћкw џвъ ќбw содёла, сіe же тлённое б0гомъ и3меновaсz.
|
|
9
|
9
|
|
Бо однаково ненависні Богу і нечестивець і нечестя його;
|
Въ рaвнэ бо ненави6дима сyть бGу и3 нечeствуzй, и3 нечeстіе є3гw2:
|
|
10
|
10
|
|
і зроблене разом із тим, хто зробив, буде покаране.
|
и4бо сотворeное съ сотв0ршимъ мyчимо бyдетъ.
|
|
11
|
11
|
|
Тому і на ідолів язичницьких буде суд, оскільки вони серед створіння Божого зробилися мерзотою, спокусою душ людських і сіттю для ніг нерозумних.
|
Сегw2 рaди и3 во јдwлэхъ kзhческихъ бyдетъ кaзнь, ћкw въ создaніи б9іи въ мeрзость сотворeни сyть и3 въ соблaзны душaмъ человёчєскимъ и3 въ сёть ногaмъ бyихъ.
|
|
12
|
12
|
|
Бо вигадка ідолів — початок блуду, і винахід їх — розтління життя.
|
Начaло бо блужeніz ўмышлeніе јдwлwвъ: и3з8wбрётеніе же и4хъ тлёніе животA.
|
|
13
|
13
|
|
Не було їх спочатку, і не повіки вони будуть.
|
Нижe бо бhша t начaла, нижE бyдутъ во вёки:
|
|
14
|
14
|
|
Вони увійшли у світ через людське марнославство, і тому близький призначений їм кінець.
|
тщеслaвіемъ бо человёческимъ внид0ша въ мjръ, и3 сегw2 рaди крaтокъ и4хъ конeцъ вмэни1сz.
|
|
15
|
15
|
|
Батько, який мучиться гіркою скорботою щодо рано померлого сина, зробивши зображення його, як уже мертвої людини, потім став шанувати його, як бога, і передав підвладним таємниці і жертвоприношення.
|
Г0рькимъ бо плaчемъ сётуz nтeцъ ск0рw восхищeнагw чaда w4бразъ сотвори1въ, є3г0же тогдA человёка мeртва, нн7э ћкw б0га почтE: и3 предадE подр{чнымъ т†йны и3 жє1ртвы:
|
|
16
|
16
|
|
Потім цього нечестивого звичаю, що з часом утвердився, дотримувалися, як закону, і за повелінням володарів статую шанували, як божество.
|
пот0мъ врeменемъ возм0гшій нечести1вый њбhчай, ѓки зак0нъ храни1мь бhсть, и3 мучи1телей повелёніемъ почитaєма бsху и3зв†zннаz:
|
|
17
|
17
|
|
Кого в лице люди не могли шанувати через віддаленість проживання, того віддалене лице вони зображали: робили видимий образ шанованого царя, щоб цією старанністю полестити відсутньому, ніби присутньому.
|
и5хже въ лицE не могyще чествовaти человёцы дaльнагw рaди њбитaніz, и3здалeча лицE и3з8wбрази1вше, ћвный w4бразъ почитaемагw царS сотвори1ша, ћкw да tстоsщаго ѓки бли1з8 сyщаго ласкaютъ со прилэжaніемъ.
|
|
18
|
18
|
|
До посилення ж шанування і від незнавців заохочувала старанність художника,
|
Въ продолжeніе же ѕлочeстіz и3 не разумёющихъ принyди худ0жниково любочeстіе.
|
|
19
|
19
|
|
бо він, бажаючи, можливо, догодити володарю, подбав, щоб мистецтвом зробити подобу якнайкрасивішою;
|
Сeй бо хотS ўгоди1ти держaвствующему, произведE хи1тростію (своeю) под0біе на лyчшее:
|
|
20
|
20
|
|
а народ, захоплений красою оздоби, того, якого невдовзі перед тим шанували, як людину, визнав тепер божеством.
|
мн0жество же человBкъ, привлечeно благоwбрaзіемъ дёла, прeжде вмaлэ чествовaнаго человёка нн7э въ б0га вмэни1ша.
|
|
21
|
21
|
|
І це було спокусою для людей, тому що вони, підкоряючись або нещастю, або тиранству, неповідомлене Ім’я прикладали до каменів і дерев.
|
И# сіE бhсть житію2 въ прельщeніе, ћкw и3ли2 ѕлоключeнію, и3ли2 мучи1телству послужи1вше человёцы, несоo1бщно и4мz кaменію и3 древaмъ њбложи1ша.
|
|
22
|
22
|
|
Потім не досить було для них помилятися у пізнанні про Бога, але вони, живучи у великій боротьбі неуцтва, таке велике зло називають світом.
|
Посeмъ не дов0лно бЁ прельщaтисz њ б9іи рaзумэ, но и3 въ вели1цэй живyще безyміz брaни, толи6каz ѕл†z мjръ и3менyютъ.
|
|
23
|
23
|
|
Звершуючи або дітовбивчі жертви, або приховані таємниці, або запозичені від чужих звичаїв шалені бенкети,
|
И$бо и3ли2 дэтоубjйствєнныz жє1ртвы, и3ли2 сокровє1нныz т†йны, и3ли2 неи1стwвныz t и3нhхъ зак0нwвъ пи1ршєства творsше,
|
|
24
|
24
|
|
вони не бережуть ні життя, ні чистих шлюбів, але один іншого або підступництвом убиває, або перелюбством кривдить.
|
нижE житіS, нижE брaкwвъ чи1стыхъ є3щE хранsтъ: є3ди1нъ же другaго и3ли2 навётомъ ўбивaетъ, и3ли2 блудS њскорблsетъ.
|
|
25
|
25
|
|
Усіма ж без різниці володіють кров і убивство, розкрадання і підступництво, розтління, віроломство, заколот, клятвопорушення, розкрадання майна,
|
Вс‰ же смёшєна сyть, кр0вь и3 ўбjйство, татьбA и3 лeсть, растлёніе, невёрство, смzтeніе, заклинaніе, молвA благи1хъ,
|
|
26
|
26
|
|
забуття подяки, осквернення душ, перетворення статей, безчиння шлюбів, перелюбство і розпуста.
|
благодaти забвeніе, душaмъ њсквернeніе, рождeнію премэнeніе, брaкwвъ безчи1ніе, прелюбодэsніе и3 студодэsніе.
|
|
27
|
27
|
|
Служіння ідолам, які недостойні найменування, є початок і причина, і кінець усякого зла,
|
Недост0йныхъ бо и4мене јдwлwвъ служeніе начaло всsкагw ѕлA, и3 винA и3 конeцъ є4сть:
|
|
28
|
28
|
|
бо вони або, забавляючись, шаленіють, або провіщають неправду, або живуть беззаконно, або швидко порушують клятву.
|
и4бо и3ли2 веселsщесz неи1стовствуютъ, и3ли2 прор0чествуютъ лHжнаz, и3ли2 живyтъ непрaведнэ, и3ли2 кленyтсz ск0рw.
|
|
29
|
29
|
|
Надіючись на бездушних ідолів, вони не думають бути покараними за те, що несправедливо клянуться.
|
На безд{шныz бо јдwлы надёющесz, ѕлЁ кленyщесz казни1ми бhти не чaютъ.
|
|
30
|
30
|
|
Але за те й інше прийде на них осудження, і за те, що нечестиво думали про Бога, звертаючись до ідолів, і за те, що неправдиво клялися, підступно зневажаючи святе.
|
За nбоs же на ни1хъ пріи1детъ сyдъ: понeже ѕлЁ мyдрствоваша њ бз7э, внeмлюще јдwлwмъ, и3 непрaведнw клsшасz лeстію, презрёвше препод0біе.
|
|
31
|
31
|
|
Бо не сила тих, якими вони клянуться, але суд над тими, що грішать, завжди йде за злочином неправедних.
|
Не бо2 си1ла кленyщихъ, но согрэшaющымъ сyдъ нах0дитъ всегдA на преступлeніе непрaведныхъ.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.