|
Главa к7в
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
| Лyчше и4мz д0брое, нeже богaтство мн0го, пaче же сребрA и3 злaта блгdть бlгaz. | Добре ім’я краще за велике багатство, і добра слава краща за срібло і золото. |
|
2
|
2
|
| Богaтъ и3 ни1щь срэт0ста дрyгъ дрyга, nбои1хъ же гDь сотвори2. | Багатий і бідний зустрічаються один з одним: того й іншого створив Господь. |
|
3
|
3
|
| Худ0гъ, ви1дэвъ лукaваго мyчима крёпкw, сaмъ наказyетсz: безyмніи же мимошeдше њтщети1шасz. | Розсудливий бачить біду, і ховається; а недосвідчені йдуть уперед, і караються. |
|
4
|
4
|
| Р0дъ премyдрости стрaхъ гDень, и3 богaтство и3 слaва и3 жив0тъ. | За смиренням іде страх Господній, багатство і слава і життя. |
|
5
|
5
|
| Волчцы2 и3 сBти на путeхъ стр0потныхъ, хранsй же свою2 дyшу и3збэжи1тъ и5хъ. | Терня і сіті на шляху підступного; хто береже душу свою, віддалися від них. |
|
6
|
6
|
| Богaтіи ўб0гими и4мутъ њбладaти, | Напоум юнака на початку путі його: він не ухилиться від неї, коли і постаріє. |
|
7
|
7
|
| и3 раби2 свои6мъ господeмъ взаи1мъ дадyтъ. | Багатий панує над бідним, і боржник робиться рабом позикодавця. |
|
8
|
8
|
| Сёzвый ѕл†z п0жнетъ ѕл†z, ћзву же дёлъ свои1хъ соверши1тъ. | Хто сіє неправду, пожне біду, і тростини гніву його не стане. [Людину, яка доброхітно дає, любить Бог, і нестачу діл її поповнить.] |
|
9
|
9
|
| Мyжа ти1ха и3 даsтелz лю1битъ гDь, суетy же дёлъ є3гw2 скончaетъ. | Милосердий буде благословлятися, тому що дає бідному від хліба свого. [Перемогу і честь здобуває той, хто дає дари, і навіть оволодіває душею тих, що одержують їх.] |
|
10
|
10
|
| Ми1луzй ни1щаго сaмъ препитaетсz: t свои1хъ бо хлёбwвъ дадE ўб0гому. Побёду и3 чeсть ўстроsетъ даsй дaры, nбaче дyшу погублsетъ стzжaвшихъ. | Прожени кощунника, і віддалиться розбрат, і припиняться сварка і лайка. |
|
11
|
11
|
| И#зжени2 t с0нмища губи1телz, и3 и3зhдетъ съ ни1мъ прёніе: є3гдa бо сsдетъ въ с0нмищи, всёхъ безчeститъ. | Хто любить чистоту серця, у того приємність на вустах, тому цар — друг. |
|
12
|
12
|
| Лю1битъ гDь прпdбнаz сердцA, пріsтни же є3мY вси2 непор0чніи въ путeхъ свои1хъ: ўстнaма пасeтъ цaрь (лю1ди сво‰). | Очі Господа охороняють знання, а слова законопорушника Він відкидає. |
|
13
|
13
|
| Џчи гDни соблюдaютъ чyвство: презирaетъ словесA законопрестyпный. | Лінивець говорить: «лев на вулиці! посередині площі уб’ють мене!» |
|
14
|
14
|
| Вины2 и4щетъ и3 глаг0летъ лэни1вый: лeвъ на стезsхъ, на путeхъ же разбHйницы. | Глибока прірва — вуста блудниць: на кого прогнівається Господь, той упаде туди. |
|
15
|
15
|
| Ћма глубокA ўстA законопрестyпныхъ: возненави1дэный же t гDа впадeтсz въ ню2. Сyть путіE ѕлjи пред8 мyжемъ, и3 не лю1битъ возврати1тисz t ни1хъ: возврати1тисz же подобaетъ t пути2 стр0потна и3 ѕлaгw. | Глупота прив’язалася до серця юнака, але виправна різка віддалить її від нього. |
|
16
|
16
|
| Безyміе ви1ситъ на сeрдцы ю4нагw: жeзлъ же и3 наказaніе далeче (tг0нитъ) t негw2. | Хто кривдить бідного, щоб примножити своє багатство, і хто дає багатому, той зубожіє. |
|
17
|
17
|
| Њби1дzй ўб0гаго мнHгаz себЁ ѕл† твори1тъ, даeтъ же богaтому во њскудёніе (себЁ). | Прихили вухо твоє, і слухай слова мудрих, і серце твоє зверни до мого знання; |
|
18
|
18
|
| Ко словесє1мъ мyдрыхъ прилагaй твоE ќхо, и3 ўслhши мо‰ словесA: своe же сeрдце ўтверди2 (къ ни6мъ), да разумёеши, ћкw дwбрA сyть. | тому що утіхою буде, якщо ти будеш зберігати їх у серці твоєму, і вони будуть також на вустах твоїх. |
|
19
|
19
|
| И# ѓще вложи1ши | въ сeрдце твоE, возвеселsтъ тебE кyпнw во твои1хъ ўстнёхъ. | Щоб уповання твоє було на Господа, я вчу тебе і сьогодні, і ти пам’ятай. |
|
20
|
20
|
| Да бyдетъ ти2 на гDа надeжда, и3 покaжетъ ти2 пyть св0й. | Чи не писав я тобі тричі в порадах і наставляннях, |
|
21
|
21
|
| Тh же напиши2 | себЁ три1жды, на совётъ и3 смhслъ и3 рaзумъ, на широтЁ сeрдца твоегw2: ўчy бо тS и4стинному словеси2, и3 рaзума благaгw слyшати на tвёты словесє1мъ и4стиннымъ предлагaємымъ тебЁ. | щоб навчити тебе точних слів істини, щоб ти міг передавати слова істини тим, хто посилає тебе? |
|
22
|
22
|
| Не наси1лствуй ни1щаго, занE ўб0гъ є4сть, и3 не досаждaй немощн0му во вратёхъ: | Не будь грабіжником бідного, тому що він бідний, і не утискуй нещасного біля воріт, |
|
23
|
23
|
| гDь бо и4мать суди1ти є3гw2 сyдъ, и3 и3збaвиши твою2 безбёдную дyшу. | тому що Господь вступиться у справу їх і візьме душу у грабіжників їхніх. |
|
24
|
24
|
| Не бывaй дрyгъ мyжу гнэвли1ву и3 со дрyгомъ жестокосeрдымъ не соводворsйсz: | Не дружися з гнівливим і не спілкуйся з людиною запальною, |
|
25
|
25
|
| да не когдA научи1шисz путє1мъ є3гw2 и3 пріи1меши тенeта души2 твоeй. | щоб не навчитися шляхів її і не накинути петлі на душу свою. |
|
26
|
26
|
| Не вдавaйсz въ поручeніе, стыдsсz лицA: | Не будь з тих, які дають руки і ручаються за борги: |
|
27
|
27
|
| є3гдa бо не бyдеши и3мёти чи1мъ и3скупи1тисz, в0змутъ постeлю, ћже под8 рeбры твои1ми. | якщо тобі нема чим заплатити, то для чого доводити себе, щоб узяли постіль твою з-під тебе? |
|
28
|
28
|
| Не прелагaй предBлъ вёчныхъ, ±же положи1ша nтцы2 твои2. | Не пересувай межі давньої, яку провели батьки твої. |
|
29
|
29
|
| Прозри1телну человёку и3 џстрому въ дёлэхъ свои1хъ пред8 царьми2 подобaетъ стоsти, и3 не стоsти пред8 мужми2 простhми. | Чи бачив ти людину моторну у своїй справі? Вона буде стояти перед царями, вона не буде стояти перед простими. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
