|
Главa ‹
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ печaль мaтери.
|
Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері.
|
|
2
|
2
|
|
Не п0льзуютъ сокрHвища беззак0нныхъ, прaвда же и3збaвитъ t смeрти.
|
Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти.
|
|
3
|
3
|
|
Не ўбіeтъ глaдомъ гDь дyшу првdную, жив0тъ же нечести1выхъ низврати1тъ.
|
Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне.
|
|
4
|
4
|
|
НищетA мyжа смирsетъ: рyцэ же мyжественныхъ њбогащaютсz.
|
Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує.
|
|
5
|
5
|
|
Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz: спасeтсz t зн0z сhнъ разyмный, вэтротлёненъ же бывaетъ на жaтвэ сhнъ беззак0нный.
|
Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний.
|
|
6
|
6
|
|
Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw: ўстa же нечести1выхъ покрhетъ плaчь безврeменный.
|
Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство.
|
|
7
|
7
|
|
Пaмzть првdныхъ съ похвалaми: и4мz же нечести1выхъ ўгасaетъ.
|
Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним.
|
|
8
|
8
|
|
Премyдръ сeрдцемъ пріи1метъ зaпwвэди: непокровeнный же ўстнaма њстроптэвaz запнeтсz.
|
Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться.
|
|
9
|
9
|
|
И$же х0дитъ пр0стw, х0дитъ надёzсz: развращaz же пути6 сво‰, познaнъ бyдетъ.
|
Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний.
|
|
10
|
10
|
|
Намизazй џкомъ съ лeстію собирaетъ мужє1мъ печ†ли: њбличazй же со дерзновeніемъ миротвори1тъ.
|
Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться.
|
|
11
|
11
|
|
И#ст0чникъ жи1зни въ руцЁ првdнагw: ўстa же нечести1вагw покрhетъ пaгуба.
|
Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство.
|
|
12
|
12
|
|
Нeнависть воздвизaетъ рaспрю: всёхъ же нелюбопри1телныхъ покрывaетъ люб0вь.
|
Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи.
|
|
13
|
13
|
|
И$же t ўстeнъ произн0ситъ премyдрость, жезл0мъ біeтъ мyжа безсердeчна.
|
У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка.
|
|
14
|
14
|
|
Премyдріи скрhютъ чyвство, ўстa же продeрзагw приближaютсz сокрушeнію.
|
Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель.
|
|
15
|
15
|
|
Стzжaніе богaтыхъ грaдъ твeрдъ, сокрушeніе же нечести1выхъ нищетA.
|
Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх.
|
|
16
|
16
|
|
ДэлA првdныхъ жив0тъ творsтъ, пл0дове же нечести1выхъ грэхи2.
|
Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха.
|
|
17
|
17
|
|
Пути6 жи1зни храни1тъ наказaніе: наказaніемъ же не њбличeный заблуждaетъ.
|
Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає.
|
|
18
|
18
|
|
Покрывaютъ враждY ўстнЁ пр†выz: и3зносsщіи же ўкори1зну безyмнэйшіи сyть.
|
Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний.
|
|
19
|
19
|
|
T многосл0віz не и3збэжи1ши грэхA: щадs же ўстнЁ, разyменъ бyдеши.
|
При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний.
|
|
20
|
20
|
|
Сребро2 разжжeное љзhкъ првdнагw: сeрдце же нечести1вагw и3счeзнетъ.
|
Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність.
|
|
21
|
21
|
|
ЎстнЁ првdныхъ вёдzтъ высHкаz: безyмніи же въ скyдости скончавaютсz.
|
Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму.
|
|
22
|
22
|
|
Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw, сіE њбогащaетъ, и3 не и4мать приложи1тисz є3мY печaль въ сeрдцы.
|
Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить.
|
|
23
|
23
|
|
Смёхомъ безyмный твори1тъ ѕл†z: премyдрость же мyжеви раждaетъ рaзумъ.
|
Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість.
|
|
24
|
24
|
|
Въ поги1бели нечести1вый њбн0ситсz: желaніе же првdнагw пріsтно.
|
Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається.
|
|
25
|
25
|
|
Преходsщей бyри, нечести1вый и3счезaетъ, првdный же ўклони1всz спасaетсz во вёки.
|
Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі.
|
|
26
|
26
|
|
Ћкоже гр0здіе зелeное врeдъ зубHмъ и3 дhмъ nчи1ма, тaкw законопреступлeніе творsщымъ є5.
|
Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його.
|
|
27
|
27
|
|
Стрaхъ гDень прилагaетъ дни6: лBта же нечести1выхъ ўмaлzтсz.
|
Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться.
|
|
28
|
28
|
|
Пребывaетъ съ првdными весeліе, ўповaніе же нечести1выхъ погибaетъ.
|
Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине.
|
|
29
|
29
|
|
Ўтверждeніе прпdбному стрaхъ гDень, сокрушeніе же творsщымъ ѕл†z.
|
Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня.
|
|
30
|
30
|
|
Првdникъ во вёки не поколeблетсz: нечести1віи же не населsтъ земли2.
|
Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі.
|
|
31
|
31
|
|
ЎстA првdнагw кaплютъ премyдрость, љзhкъ же непрaведнагw поги1бнетъ:
|
Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться.
|
|
32
|
32
|
|
ўстнЁ мужeй првdныхъ кaплютъ бlгод†ти, ўстa же нечести1выхъ развращaютсz.
|
Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.