Главa ‹
|
Глава 10
|
1
|
1
|
Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ печaль мaтери. | Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері. |
2
|
2
|
Не п0льзуютъ сокрHвища беззак0нныхъ, прaвда же и3збaвитъ t смeрти. | Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти. |
3
|
3
|
Не ўбіeтъ глaдомъ гDь дyшу првdную, жив0тъ же нечести1выхъ низврати1тъ. | Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне. |
4
|
4
|
НищетA мyжа смирsетъ: рyцэ же мyжественныхъ њбогащaютсz. | Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує. |
5
|
5
|
Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz: спасeтсz t зн0z сhнъ разyмный, вэтротлёненъ же бывaетъ на жaтвэ сhнъ беззак0нный. | Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний. |
6
|
6
|
Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw: ўстa же нечести1выхъ покрhетъ плaчь безврeменный. | Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство. |
7
|
7
|
Пaмzть првdныхъ съ похвалaми: и4мz же нечести1выхъ ўгасaетъ. | Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним. |
8
|
8
|
Премyдръ сeрдцемъ пріи1метъ зaпwвэди: непокровeнный же ўстнaма њстроптэвaz запнeтсz. | Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться. |
9
|
9
|
И$же х0дитъ пр0стw, х0дитъ надёzсz: развращaz же пути6 сво‰, познaнъ бyдетъ. | Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний. |
10
|
10
|
Намизazй џкомъ съ лeстію собирaетъ мужє1мъ печ†ли: њбличazй же со дерзновeніемъ миротвори1тъ. | Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться. |
11
|
11
|
И#ст0чникъ жи1зни въ руцЁ првdнагw: ўстa же нечести1вагw покрhетъ пaгуба. | Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство. |
12
|
12
|
Нeнависть воздвизaетъ рaспрю: всёхъ же нелюбопри1телныхъ покрывaетъ люб0вь. | Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи. |
13
|
13
|
И$же t ўстeнъ произн0ситъ премyдрость, жезл0мъ біeтъ мyжа безсердeчна. | У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка. |
14
|
14
|
Премyдріи скрhютъ чyвство, ўстa же продeрзагw приближaютсz сокрушeнію. | Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель. |
15
|
15
|
Стzжaніе богaтыхъ грaдъ твeрдъ, сокрушeніе же нечести1выхъ нищетA. | Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх. |
16
|
16
|
ДэлA првdныхъ жив0тъ творsтъ, пл0дове же нечести1выхъ грэхи2. | Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха. |
17
|
17
|
Пути6 жи1зни храни1тъ наказaніе: наказaніемъ же не њбличeный заблуждaетъ. | Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає. |
18
|
18
|
Покрывaютъ враждY ўстнЁ пр†выz: и3зносsщіи же ўкори1зну безyмнэйшіи сyть. | Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний. |
19
|
19
|
T многосл0віz не и3збэжи1ши грэхA: щадs же ўстнЁ, разyменъ бyдеши. | При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний. |
20
|
20
|
Сребро2 разжжeное љзhкъ првdнагw: сeрдце же нечести1вагw и3счeзнетъ. | Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність. |
21
|
21
|
ЎстнЁ првdныхъ вёдzтъ высHкаz: безyмніи же въ скyдости скончавaютсz. | Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму. |
22
|
22
|
Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw, сіE њбогащaетъ, и3 не и4мать приложи1тисz є3мY печaль въ сeрдцы. | Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить. |
23
|
23
|
Смёхомъ безyмный твори1тъ ѕл†z: премyдрость же мyжеви раждaетъ рaзумъ. | Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість. |
24
|
24
|
Въ поги1бели нечести1вый њбн0ситсz: желaніе же првdнагw пріsтно. | Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається. |
25
|
25
|
Преходsщей бyри, нечести1вый и3счезaетъ, првdный же ўклони1всz спасaетсz во вёки. | Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі. |
26
|
26
|
Ћкоже гр0здіе зелeное врeдъ зубHмъ и3 дhмъ nчи1ма, тaкw законопреступлeніе творsщымъ є5. | Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його. |
27
|
27
|
Стрaхъ гDень прилагaетъ дни6: лBта же нечести1выхъ ўмaлzтсz. | Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться. |
28
|
28
|
Пребывaетъ съ првdными весeліе, ўповaніе же нечести1выхъ погибaетъ. | Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине. |
29
|
29
|
Ўтверждeніе прпdбному стрaхъ гDень, сокрушeніе же творsщымъ ѕл†z. | Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня. |
30
|
30
|
Првdникъ во вёки не поколeблетсz: нечести1віи же не населsтъ земли2. | Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі. |
31
|
31
|
ЎстA првdнагw кaплютъ премyдрость, љзhкъ же непрaведнагw поги1бнетъ: | Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. |
32
|
32
|
ўстнЁ мужeй првdныхъ кaплютъ бlгод†ти, ўстa же нечести1выхъ развращaютсz. | Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене. |