|
Главa ‹
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ печaль мaтери. | Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері. |
|
2
|
2
|
| Не п0льзуютъ сокрHвища беззак0нныхъ, прaвда же и3збaвитъ t смeрти. | Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти. |
|
3
|
3
|
| Не ўбіeтъ глaдомъ гDь дyшу првdную, жив0тъ же нечести1выхъ низврати1тъ. | Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне. |
|
4
|
4
|
| НищетA мyжа смирsетъ: рyцэ же мyжественныхъ њбогащaютсz. | Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує. |
|
5
|
5
|
| Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz: спасeтсz t зн0z сhнъ разyмный, вэтротлёненъ же бывaетъ на жaтвэ сhнъ беззак0нный. | Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний. |
|
6
|
6
|
| Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw: ўстa же нечести1выхъ покрhетъ плaчь безврeменный. | Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство. |
|
7
|
7
|
| Пaмzть првdныхъ съ похвалaми: и4мz же нечести1выхъ ўгасaетъ. | Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним. |
|
8
|
8
|
| Премyдръ сeрдцемъ пріи1метъ зaпwвэди: непокровeнный же ўстнaма њстроптэвaz запнeтсz. | Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться. |
|
9
|
9
|
| И$же х0дитъ пр0стw, х0дитъ надёzсz: развращaz же пути6 сво‰, познaнъ бyдетъ. | Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний. |
|
10
|
10
|
| Намизazй џкомъ съ лeстію собирaетъ мужє1мъ печ†ли: њбличazй же со дерзновeніемъ миротвори1тъ. | Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться. |
|
11
|
11
|
| И#ст0чникъ жи1зни въ руцЁ првdнагw: ўстa же нечести1вагw покрhетъ пaгуба. | Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство. |
|
12
|
12
|
| Нeнависть воздвизaетъ рaспрю: всёхъ же нелюбопри1телныхъ покрывaетъ люб0вь. | Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи. |
|
13
|
13
|
| И$же t ўстeнъ произн0ситъ премyдрость, жезл0мъ біeтъ мyжа безсердeчна. | У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка. |
|
14
|
14
|
| Премyдріи скрhютъ чyвство, ўстa же продeрзагw приближaютсz сокрушeнію. | Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель. |
|
15
|
15
|
| Стzжaніе богaтыхъ грaдъ твeрдъ, сокрушeніе же нечести1выхъ нищетA. | Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх. |
|
16
|
16
|
| ДэлA првdныхъ жив0тъ творsтъ, пл0дове же нечести1выхъ грэхи2. | Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха. |
|
17
|
17
|
| Пути6 жи1зни храни1тъ наказaніе: наказaніемъ же не њбличeный заблуждaетъ. | Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає. |
|
18
|
18
|
| Покрывaютъ враждY ўстнЁ пр†выz: и3зносsщіи же ўкори1зну безyмнэйшіи сyть. | Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний. |
|
19
|
19
|
| T многосл0віz не и3збэжи1ши грэхA: щадs же ўстнЁ, разyменъ бyдеши. | При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний. |
|
20
|
20
|
| Сребро2 разжжeное љзhкъ првdнагw: сeрдце же нечести1вагw и3счeзнетъ. | Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність. |
|
21
|
21
|
| ЎстнЁ првdныхъ вёдzтъ высHкаz: безyмніи же въ скyдости скончавaютсz. | Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму. |
|
22
|
22
|
| Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw, сіE њбогащaетъ, и3 не и4мать приложи1тисz є3мY печaль въ сeрдцы. | Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить. |
|
23
|
23
|
| Смёхомъ безyмный твори1тъ ѕл†z: премyдрость же мyжеви раждaетъ рaзумъ. | Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість. |
|
24
|
24
|
| Въ поги1бели нечести1вый њбн0ситсz: желaніе же првdнагw пріsтно. | Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається. |
|
25
|
25
|
| Преходsщей бyри, нечести1вый и3счезaетъ, првdный же ўклони1всz спасaетсz во вёки. | Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі. |
|
26
|
26
|
| Ћкоже гр0здіе зелeное врeдъ зубHмъ и3 дhмъ nчи1ма, тaкw законопреступлeніе творsщымъ є5. | Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його. |
|
27
|
27
|
| Стрaхъ гDень прилагaетъ дни6: лBта же нечести1выхъ ўмaлzтсz. | Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться. |
|
28
|
28
|
| Пребывaетъ съ првdными весeліе, ўповaніе же нечести1выхъ погибaетъ. | Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине. |
|
29
|
29
|
| Ўтверждeніе прпdбному стрaхъ гDень, сокрушeніе же творsщымъ ѕл†z. | Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня. |
|
30
|
30
|
| Првdникъ во вёки не поколeблетсz: нечести1віи же не населsтъ земли2. | Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі. |
|
31
|
31
|
| ЎстA првdнагw кaплютъ премyдрость, љзhкъ же непрaведнагw поги1бнетъ: | Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться. |
|
32
|
32
|
| ўстнЁ мужeй првdныхъ кaплютъ бlгод†ти, ўстa же нечести1выхъ развращaютсz. | Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
