|
Главa к7є
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
| Сі‰ при6тчи соломw6ни бhвшыz нерасположє1нны, ±же списaша дрyзіе є3зекjи царS їудeйска. | І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського. |
|
2
|
2
|
| Слaва б9іz крhетъ сл0во, слaва же царeва почитaетъ повелBніz є3гw2. | Слава Божа — покривати таємницею справу, а слава царів — досліджувати справу. |
|
3
|
3
|
| Нeбо высоко2, землs же глубокA: сeрдце же царeво неwбличи1телно. | Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів — недослідиме. |
|
4
|
4
|
| Кyй неискушeнное сребро2, и3 њчи1ститсz чи1сто всE. | Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд: |
|
5
|
5
|
| Ўбивaй нечести6выz t лицA царeва, и3 и3спрaвитсz въ прaвдэ прест0лъ є3гw2. | віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою. |
|
6
|
6
|
| Не горди1сz пред8 лицeмъ царeвымъ и3 на мёстэ си1льныхъ не стaни: | Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай; |
|
7
|
7
|
| лyчше бо ти2 є4сть, є3гдA речeтъ: взhди ко мнЁ: нeжели смири1тисz тебЁ пред8 лицeмъ си1льнагw. | тому що краще, коли скажуть тобі: «йди сюди вище», ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої. |
|
8
|
8
|
| Я%же ви1дэста џчи твои2, глаг0ли. Не впaдай въ тsжбу ск0рw, да не раскaешисz п0слэжди, є3гдA тебЁ досади1тъ дрyгъ тв0й. | Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе? |
|
9
|
9
|
| Вступaй вспsть, не неради2, да не пон0ситъ ќбw тебЁ дрyгъ: | Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай, |
|
10
|
10
|
| свaра же твоS и3 враждA твоS не tстyпитъ, но бyдетъ ти2 рaвна со смeртію. Благодaть и3 любы2 свобождaетъ, въ ни1хже ўтверди2 себE, да не въ поношeніи бyдеши, но сохрани2 пути6 тво‰ д0брэ ўстр0єны. | щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.] |
|
11
|
11
|
| (Ћкоже) ћблоко злaто во ўсерsзи сардjйскагw кaмене, си1це рещи2 сл0во при прили1чныхъ є3мY. | Золоті яблука у срібних прозорих посудинах — слово, сказане пристойно. |
|
12
|
12
|
| И# (ћкоже) во ўсерsзь златhй сардjйскій кaмень многоцённый вsжетсz, (си1це) сл0во премyдро во ќхо благопослyшно. | Золота серга і прикраса з чистого золота — мудрий викривач для уважного вуха. |
|
13
|
13
|
| Ћкоже и3сх0дище снёга въ жaтву зн0z п0льзуетъ, тaкw вёстникъ вёренъ послaвшихъ є3го2: дyшы бо ўпотреблsющихъ є3го2 п0льзуетъ. | Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду. |
|
14
|
14
|
| Ћкоже вётри и3 w4блацы и3 дождeве kвлsющіисz, тaкw и3 хвaлzщійсz њ даsніи л0жнэмъ. | Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає. |
|
15
|
15
|
| Въ долготерпёніи благополyчіе царє1мъ: љзhкъ же мsкокъ сокрушaетъ кHсти. | Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки. |
|
16
|
16
|
| Мeдъ њбрётъ ћждь ўмёреннw, да не кaкw пресыщeнъ и3зблюeши. | Знайшов ти мед, — їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його. |
|
17
|
17
|
| Не ўчащaй вноси1ти н0гу твою2 ко дрyгу твоемY, да не когдA насhщьсz тебє2, возненави1дитъ тS. | Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе. |
|
18
|
18
|
| Дрек0ль и3 мeчь и3 стрэлA nстрA, тaкw и3 мyжъ свидётелствуzй на дрyга своего2 свидётелство л0жное. | Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого. |
|
19
|
19
|
| Пyть ѕлaгw и3 ногA законопрестyпнагw поги1бнутъ въ дeнь ѕ0лъ. | Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди. |
|
20
|
20
|
| Ћкоже џцетъ неполeзенъ врeду и3 дhмъ nчи1ма, тaкw припaдшаz стрaсть въ тэлеси2 сeрдце њскорблsетъ. | Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.] |
|
21
|
21
|
| Ћкоже м0ліе въ ри1зэ и3 чeрвіе въ дрeвэ, тaкw печaль мyжу вреди1тъ сeрдце. | Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою: |
|
22
|
22
|
| Ѓще ѓлчетъ врaгъ тв0й, ўхлёби є3го2: ѓще ли жaждетъ, нап0й є3го2: | тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі. |
|
23
|
23
|
| сіe бо творS, ќгліе џгненное собирaеши на главY є3гw2, гDь же воздaстъ тебЁ бlг†z. | Північний вітер приносить дощ, а таємна мова — незадоволені обличчя. |
|
24
|
24
|
| Вётръ сёверный воздвизaетъ w4блаки, лицe же безстyдно љзhкъ раздражaетъ. | Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі. |
|
25
|
25
|
| Лyчше жи1ти во ќглэ непокрhтэмъ, нeже во хрaминэ џбщей со жен0ю клеветли1вою. | Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни. |
|
26
|
26
|
| Ћкоже водA студeнаz души2 жaждущей благопріsтна, тaкw вёсть благaz t земли2 и3здалeча. | Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим. |
|
27
|
27
|
| Ћкоже ѓще кто2 и3ст0чникъ заграждaетъ и3 и3сх0дище воды2 губи1тъ, тaкw не лёпо првdнику пaсти пред8 нечести1вымъ. | Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава. |
|
28
|
28
|
| Ћсти мeдъ мн0гw не добро2: почитaти же подобaетъ словесA сл†вна. | Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм. |
|
29
|
|
| Ћкоже грaдъ стэнaми разорeнъ и3 не њграждeнъ, тaкw мyжъ творsй что2 без8 совёта. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
