Главa }
|
Глава 8
|
1
|
1
|
Тёмже ты2 премyдрость проповёждь, да рaзумъ послyшаетъ тебE. | Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій? |
2
|
2
|
На выс0кихъ бо краeхъ є4сть, посредё же стeзь стои1тъ: | Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях; |
3
|
3
|
при вратёхъ бо си1льныхъ присэди1тъ, во вх0дэхъ же поeтсz. | вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері: |
4
|
4
|
Вaсъ, q, человёцы, молю2, и3 вдаю2 м0й глaсъ сынHмъ человёчєскимъ. | «до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій! |
5
|
5
|
Ўразумёйте, неѕл0бивіи, ковaрство, ненакaзанніи же, приложи1те сeрдце. | Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму. |
6
|
6
|
Послyшайте менE: честн†z бо рекY и3 и3знесY t ўстeнъ пр†ваz. | Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда; |
7
|
7
|
Ћкw и4стинэ поучи1тсz гортaнь м0й, мє1рзки же предо мн0ю ўстны2 лжи6выz. | бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх; |
8
|
8
|
Съ прaвдою вси2 глаг0лы ќстъ мои1хъ, ничт0же въ ни1хъ стр0потно, нижE развращeнно. | усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства; |
9
|
9
|
Вс‰ пр†ва разумэвaющымъ, и3 пр†ва њбрэтaющымъ рaзумъ. | усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання. |
10
|
10
|
Пріими1те наказaніе, ґ не сребро2, и3 рaзумъ пaче злaта и3скушeна: и3збирaйте же вёдэніе пaче злaта чи1ста. | Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото; |
11
|
11
|
Лyчши бо премyдрость кaменій многоцённыхъ, всsкое же честн0е недост0йно є3S є4сть. | тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею. |
12
|
12
|
Ѓзъ премyдрость всели1хъ совётъ, и3 рaзумъ и3 смhслъ ѓзъ призвaхъ. | Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання. |
13
|
13
|
Стрaхъ гDень ненави1дитъ непрaвды, досаждeніz же и3 гордhни, и3 пути6 лукaвыхъ: возненави1дэхъ же ѓзъ развращє1нныz пути6 ѕлhхъ. | Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу. |
14
|
14
|
М0й совётъ и3 ўтверждeніе, м0й рaзумъ, моs же крёпость. | У мене рада і правда; я розум, у мене сила. |
15
|
15
|
Мн0ю цaріе цaрствуютъ, и3 си1льніи пи1шутъ прaвду: | Мною царі царюють і володарі узаконюють правду; |
16
|
16
|
мн0ю вельмHжи величaютсz, и3 власти1тиліе мн0ю держaтъ зeмлю. | мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі. |
17
|
17
|
Ѓзъ лю1бzщыz мS люблю2, и4щущіи же менE њбрsщутъ блгdть. | Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене; |
18
|
18
|
Богaтство и3 слaва моS є4сть, и3 стzжaніе мн0гихъ и3 прaвда. | багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда; |
19
|
19
|
Лyчше є4сть плоди1ти менE, пaче злaта и3 кaменіz дрaга: мои1 же плоды2 лyчше сребрA и3збрaнна. | плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла. |
20
|
20
|
Въ путeхъ прaвды хождY и3 посредЁ стeзь њправдaніz живY, | Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя, |
21
|
21
|
да раздэлю2 лю1бzщымъ мS и3мёніе, и3 сокрHвища и4хъ и3сп0лню благи1хъ. Ѓще возвэщY вaмъ быв†ющаz на всsкъ дeнь, помzнY, ±же t вёка, и3счести2. | щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.] |
22
|
22
|
ГDь создa мz [Е#вр.: стzжa мz.] начaло путjй свои1хъ въ дэлA сво‰, | Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку; |
23
|
23
|
прeжде вBкъ њсновa мz, въ начaлэ, прeжде нeже зeмлю сотвори1ти, | від віку я помазана, від початку, раніше буття землі. |
24
|
24
|
и3 прeжде нeже бє1здны содёлати, прeжде нeже произhти и3ст0чникwмъ в0дъ, | Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води. |
25
|
25
|
прeжде нeже горaмъ водрузи1тисz, прeжде же всёхъ холмHвъ раждaетъ мS. | Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, |
26
|
26
|
ГDь сотвори2 страны6 и3 ненаселє1нныz, и3 концы6 населє1нныz поднебeсныz. | коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. |
27
|
27
|
Е#гдA гот0вzше нeбо, съ ни1мъ бёхъ, и3 є3гдA tлучaше пrт0лъ св0й на вётрэхъ, | Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні, |
28
|
28
|
и3 є3гдA крBпки творsше вы6шніz w4блаки, и3 є3гдA твє1рды полагaше и3ст0чники поднебeсныz, | коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, |
29
|
29
|
и3 є3гдA полагaше м0рю предёлъ є3гw2, да в0ды не ми1мw и4дутъ ќстъ є3гw2, и3 крBпка творsше њснов†ніz земли2, бёхъ при нeмъ ўстроsющи. | коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі: |
30
|
30
|
Ѓзъ бёхъ, њ нeйже рaдовашесz, на всsкъ же дeнь веселsхсz пред8 лицeмъ є3гw2 на всsко врeмz, | тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи, |
31
|
31
|
є3гдA веселsшесz вселeнную соверши1въ, и3 веселsшесz њ сынёхъ человёческихъ. | радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими. |
32
|
32
|
Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE: и3 блажeни, и5же пути6 мо‰ сохранsтъ. | Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої! |
33
|
33
|
Ўслhшите премyдрость, и3 ўмудри1тесz, и3 не tмещи1те. | Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них. |
34
|
34
|
Блажeнъ мyжъ, и4же послyшаетъ менE, и3 человёкъ, и4же пути6 мо‰ сохрани1тъ, бдsй при мои1хъ двeрехъ пrнw, соблюдazй прaги мои1хъ вх0дwвъ: | Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх! |
35
|
35
|
и3сх0ди бо мои2 и3сх0ди животA, и3 ўготовлsетсz хотёніе t гDа: | тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа; |
36
|
36
|
согрэшaющіи же въ мS нечeствуютъ на сво‰ дyши, и3 ненави1дzщіи мS лю1бzтъ смeрть. | а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть». |