|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Гнёвъ губи1тъ и3 раз{мныz: tвётъ же смирeнъ tвращaетъ ћрость, ґ сл0во жeстоко возвизaетъ гнёвы. | [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють. |
|
2
|
2
|
| Љзhкъ мyдрыхъ дHбраz свёсть: ўстa же безyмныхъ возвэщaютъ ѕл†z. | Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість. |
|
3
|
3
|
| На всsцэмъ мёстэ џчи гDни сматрsютъ ѕлы6z же и3 благ‡z. | На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих. |
|
4
|
4
|
| И#сцэлeніе љзhка дрeво жи1зни: хранsй же є3го2 и3сп0лнитсz дyха. | Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу. |
|
5
|
5
|
| Безyмный ругaетсz наказaнію џтчу: хранsй же зaпwвэди хитрёйшій. Во мн0зэ прaвдэ крёпость мн0га: нечести1віи же t земли2 и3скоренsтсz. | Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.] |
|
6
|
6
|
| Въ домёхъ првdныхъ крёпость мн0га: плодh же нечести1выхъ погибaютъ. | У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя. |
|
7
|
7
|
| ЎстнЁ мyдрыхъ свzзyютсz чyвствомъ, сердцa же безyмныхъ не твє1рда. | Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так. |
|
8
|
8
|
| Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви, њбёты же правоходsщихъ пріsтни є3мY. | Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому. |
|
9
|
9
|
| Мeрзость гDеви путіE нечести1выхъ: гонsщыz же прaвду лю1битъ. | Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить. |
|
10
|
10
|
| Наказaніе неѕл0бивагw познавaетсz t мимоходsщихъ: ненави1дzщіи же њбличє1ніz скончавaютсz срaмнw. | Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине. |
|
11
|
11
|
| Ѓдъ и3 пaгуба ћвна пред8 гDемъ, кaкw не и3 сердцA человёкwвъ; | Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських. |
|
12
|
12
|
| Не возлю1битъ ненакaзанный њбличaющихъ є3го2, съ мyдрыми же не побесёдуетъ. | Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде. |
|
13
|
13
|
| Сeрдцу веселsщусz, лицE цвэтeтъ: въ печaлехъ же сyщу, сётуетъ. | Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає. |
|
14
|
14
|
| Сeрдце прaвое и4щетъ чyвства: ўстa же ненакaзанныхъ ўразумёютъ ѕл†z. | Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство. |
|
15
|
15
|
| На всsко врeмz џчи ѕлhхъ пріeмлютъ ѕл†z: д0бріи же безм0лвствуютъ пrнw. | Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет. |
|
16
|
16
|
| Лyчше части1ца мaлаz со стрaхомъ гDнимъ, нeжели сокрHвища вє1ліz без8 боsзни. | Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога. |
|
17
|
17
|
| Лyчше ўчреждeніе t ѕeлій съ люб0вію и3 благодaтію, нeжели представлeніе телцє1въ со вражд0ю. | Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть. |
|
18
|
18
|
| Мyжъ ћрый ўстроsетъ бр†ни, долготерпэли1вый же и3 бyдущую ўкрощaетъ. Терпэли1вый мyжъ ўгаси1тъ суды2, нечести1вый же воздвизaетъ пaче. | Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду. |
|
19
|
19
|
| ПутіE прaздныхъ п0стлани тeрніемъ, мyжественныхъ же ўглaждени. | Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька. |
|
20
|
20
|
| Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ раздражaетъ мaтерь свою2. | Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою. |
|
21
|
21
|
| Несмhсленнагw стєзи2 ск{дны ўмA: мyжъ же разyменъ и3справлsz х0дитъ. | Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою. |
|
22
|
22
|
| Tлагaютъ помышлє1ніz не чтyщіи с0нмищъ: въ сердцaхъ же совётныхъ пребывaетъ совётъ. | Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться. |
|
23
|
23
|
| Не послyшаетъ ѕлhй є3гw2, нижE речeтъ полeзно что2 и3 добро2 џбщему. | Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне! |
|
24
|
24
|
| ПутіE животA помышлє1ніz разyмнагw, да ўклони1всz t ѓда спасeтсz. | Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу. |
|
25
|
25
|
| Д0мы досади1телей разорsетъ гDь, ўтверди1 же предёлъ вдови1цы. | Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить. |
|
26
|
26
|
| Мeрзость гDеви п0мыслъ непрaведный, чи1стыхъ же глаг0лы чє1стны. | Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому. |
|
27
|
27
|
| Губи1тъ себE мздои1мецъ, ненави1дzй же дарHвъ пріsтіz спасeтсz: ми1лостынzми и3 вёрами њчищaютсz грэси2, стрaхомъ же гDнимъ ўклонsетсz всsкъ t ѕлA. | Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити. |
|
28
|
28
|
| СердцA првdныхъ поучaютсz вёрэ, ўстa же нечести1выхъ tвэщaютъ ѕл†z: пріsтни пред8 гDемъ путіE мужeй првdныхъ, и4миже и3 врази2 дрyзіе бывaютъ. | Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.] |
|
29
|
29
|
| Далeче tстои1тъ бGъ t нечести1выхъ, моли1твы же првdныхъ послyшаетъ: лyчше мaлое пріsтіе со прaвдою, нeжели мнHга жи6та съ непрaвдою: сeрдце мyжа да мhслитъ првdнаz, да t бGа и3спрaвzтсz стwпы2 є3гw2. | Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує. |
|
30
|
30
|
| Ви1дzщее џко дHбраz весели1тъ сeрдце, слaва же благaz ўтучнsетъ кHсти. | Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки. |
|
31
|
31
|
| Слyшаzй њбличeній животA посредЁ премyдрыхъ водвори1тсz. | Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими. |
|
32
|
32
|
| И$же tметaетъ наказaніе, ненави1дитъ себE: соблюдazй же њбличє1ніz лю1битъ свою2 дyшу. | Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму. |
|
33
|
33
|
| Стрaхъ гDень наказaніе и3 премyдрость, и3 начaло слaвы tвэщaетъ є4й (,*пред8и1детъ же смирє1ннымъ слaва). | Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення. |
