Главa к7д
|
Глава 24
|
1
|
1
|
Сhне, не ревнyй мужє1мъ ѕлы6мъ, нижE возжелёй бhти съ ни1ми: | Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними, |
2
|
2
|
лжaмъ бо поучaетсz сeрдце и4хъ, и3 болBзни ўстнЁ и4хъ глаг0лютъ. | тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні. |
3
|
3
|
Съ премyдростію зи1ждетсz д0мъ и3 съ рaзумомъ и3справлsетсz. | Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується, |
4
|
4
|
Съ чyвствіемъ и3сполнsютсz сокрHвища t всsкагw богaтства честнaгw и3 д0брагw. | і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном. |
5
|
5
|
Лyчше мyдрый крёпкагw, и3 мyжъ рaзумъ и3мёzй земледёлца вели1ка. | Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою. |
6
|
6
|
Со ўправлeніемъ бывaетъ брaнь, п0мощь же съ сeрдцемъ совётнымъ. | Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах. |
7
|
7
|
Премyдрость и3 мhсль блaга во вратёхъ премyдрыхъ: смhсленніи не ўкланsютсz t зак0на гDнz, | Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх. |
8
|
8
|
но совётуютъ въ с0нмищихъ. Ненакaзанныхъ срэтaетъ смeрть, | Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником. |
9
|
9
|
ўмирaетъ же безyмный во грэсёхъ. НечистотA мyжу губи1телю: | Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей. |
10
|
10
|
њскверни1тсz въ дeнь ѕ0лъ и3 въ дeнь печaли, д0ндеже њскудёетъ. | Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя. |
11
|
11
|
И#збaви ведHмыz на смeрть и3 и3скупи2 ўбивaемыхъ, не щади2. | Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття? |
12
|
12
|
Ѓще же речeши: не вёмъ сегw2: разумёй, ћкw гDь всёхъ сердцA вёсть, и3 создaвый дыхaніе всBмъ, сeй вёсть всsчєскаz, и4же воздaстъ комyждо по дэлHмъ є3гw2. | Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її. |
13
|
13
|
Ћждь мeдъ, сhне, блaгъ бо є4сть с0тъ, да наслади1тсz гортaнь тв0й: | Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї: |
14
|
14
|
си1це ўразумёеши премyдрость душeю твоeю: ѓще бо њбрsщеши, бyдетъ добрA кончи1на твоS, и3 ўповaніе не њстaвитъ тебE. | таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена. |
15
|
15
|
Не приводи2 нечести1ваго на пaжить првdныхъ, нижE прельщaйсz насыщeніемъ чрeва: | Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його, |
16
|
16
|
седмери1цею бо падeтъ првdный и3 востaнетъ, нечести1віи же и3знем0гутъ въ ѕлhхъ. | бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель. |
17
|
17
|
Ѓще падeтъ врaгъ тв0й, не њбрaдуйсz є3мY, въ преткновeніи же є3гw2 не возноси1сz: | Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться. |
18
|
18
|
ћкw ќзритъ гDь, и3 не ўг0дно є3мY бyдетъ, и3 tврати1тъ ћрость свою2 t негw2. | Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій. |
19
|
19
|
Не рaдуйсz њ ѕлодёющихъ и3 не ревнyй грBшнымъ, | Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим, |
20
|
20
|
не пребyдутъ бо внyцы лукaвыхъ, свэти1ло же нечести1выхъ ўгaснетъ. | тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне. |
21
|
21
|
Б0йсz бGа, сhне, и3 царS, и3 ни є3ди1ному же и4хъ проти1висz: | Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся, |
22
|
22
|
внезaпу бо и3стsжутъ нечести1выхъ, мучє1ніz же nбои1хъ кто2 ўвёсть; Сл0во сохранszй сhнъ кромЁ поги1бели бyдетъ: пріeмлzй же пріsтъ џное. Ничт0же л0жно t љзhка царeви да глаг0летсz, и3 ни є3ди1на лжA t љзhка є3гw2 да и3зhдетъ: мeчь (є4сть) љзhкъ царeвъ, ґ не пл0тzнъ: и3 и4же ѓще прeданъ бyдетъ, сокруши1тсz: ѓще бо раздражи1тсz ћрость є3гw2, со жи1лами человёки губи1тъ, и3 кHсти человёчєскіz поzдaетъ и3 сожигaетъ ћкw плaмень, ћкw не kдHмымъ бhти птенцaми џрлими. Мои1хъ словeсъ, сhне, б0йсz, и3 пріи1мъ | покaйсz. | тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить? |
23
|
23
|
Сі‰ же вaмъ смhслєннымъ глаг0лю разумёти: срамлsтисz лицA на судЁ не добро2. | Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре. |
24
|
24
|
Глаг0лzй нечести1ваго, ћкw прaведенъ є4сть, пр0клzтъ t людjй бyдетъ и3 возненави1дэнъ во kзhцэхъ: | Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена; |
25
|
25
|
њбличaющіи же лyчшіи kвsтсz, на нsже пріи1детъ благословeніе блaго: | а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення. |
26
|
26
|
и3 ўстнЁ њблобызaютъ tвэщaющыz словесA бл†га. | В уста цілує той, хто відповідає словами вірними. |
27
|
27
|
Ўготовлsй на и3сх0дъ дэлA тво‰, и3 ўгот0висz на село2, и3 ходи2 в8слёдъ менє2, и3 сози1ждеши д0мъ тв0й. | Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій. |
28
|
28
|
Не бyди свидётель лжи1въ на твоего2 граждани1на, нижE пространsйсz твои1ма ўстнaма. | Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми? |
29
|
29
|
Не рцы2: и4мже w4бразомъ сотвори1 ми, сотворю2 є3мY и3 tмщY є3мY, и4миже мS преwби1дэ. | Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її». |
30
|
30
|
Ћкоже ни1ва мyжъ безyмный, и3 ћкw віногрaдъ человёкъ скудоyмный: | Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум: |
31
|
31
|
ѓще њстaвиши є3го2, њпустёетъ и3 трав0ю порастeтъ вeсь, и3 бyдетъ њстaвленъ, њгр†ды же кaмєнныz є3гw2 раскопaютсz. | і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася. |
32
|
32
|
Послэди2 ѓзъ покazхсz, воззрёхъ и3збрaти наказaніе: | І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок: |
33
|
33
|
мaлw дремлю2, мaлw же сплю2 и3 мaлw њб8eмлю рукaма пє1рси: | «трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, — |
34
|
34
|
ѓще же сіE твори1ши, пріи1детъ пред8идyщи нищетA твоS и3 скyдость твоS, ћкw блaгъ течeцъ. | і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна». |