Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa к7д
Глава 24
1
1
Сhне, не ревнyй мужє1мъ ѕлы6мъ, нижE возжелёй бhти съ ни1ми: Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними,
2
2
лжaмъ бо поучaетсz сeрдце и4хъ, и3 болBзни ўстнЁ и4хъ глаг0лютъ. тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні.
3
3
Съ премyдростію зи1ждетсz д0мъ и3 съ рaзумомъ и3справлsетсz. Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується,
4
4
Съ чyвствіемъ и3сполнsютсz сокрHвища t всsкагw богaтства честнaгw и3 д0брагw. і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном.
5
5
Лyчше мyдрый крёпкагw, и3 мyжъ рaзумъ и3мёzй земледёлца вели1ка. Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою.
6
6
Со ўправлeніемъ бывaетъ брaнь, п0мощь же съ сeрдцемъ совётнымъ. Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах.
7
7
Премyдрость и3 мhсль блaга во вратёхъ премyдрыхъ: смhсленніи не ўкланsютсz t зак0на гDнz, Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх.
8
8
но совётуютъ въ с0нмищихъ. Ненакaзанныхъ срэтaетъ смeрть, Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником.
9
9
ўмирaетъ же безyмный во грэсёхъ. НечистотA мyжу губи1телю: Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей.
10
10
њскверни1тсz въ дeнь ѕ0лъ и3 въ дeнь печaли, д0ндеже њскудёетъ. Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя.
11
11
И#збaви ведHмыz на смeрть и3 и3скупи2 ўбивaемыхъ, не щади2. Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття?
12
12
Ѓще же речeши: не вёмъ сегw2: разумёй, ћкw гDь всёхъ сердцA вёсть, и3 создaвый дыхaніе всBмъ, сeй вёсть всsчєскаz, и4же воздaстъ комyждо по дэлHмъ є3гw2. Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її.
13
13
Ћждь мeдъ, сhне, блaгъ бо є4сть с0тъ, да наслади1тсz гортaнь тв0й: Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї:
14
14
си1це ўразумёеши премyдрость душeю твоeю: ѓще бо њбрsщеши, бyдетъ добрA кончи1на твоS, и3 ўповaніе не њстaвитъ тебE. таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена.
15
15
Не приводи2 нечести1ваго на пaжить првdныхъ, нижE прельщaйсz насыщeніемъ чрeва: Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його,
16
16
седмери1цею бо падeтъ првdный и3 востaнетъ, нечести1віи же и3знем0гутъ въ ѕлhхъ. бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель.
17
17
Ѓще падeтъ врaгъ тв0й, не њбрaдуйсz є3мY, въ преткновeніи же є3гw2 не возноси1сz: Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться.
18
18
ћкw ќзритъ гDь, и3 не ўг0дно є3мY бyдетъ, и3 tврати1тъ ћрость свою2 t негw2. Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій.
19
19
Не рaдуйсz њ ѕлодёющихъ и3 не ревнyй грBшнымъ, Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим,
20
20
не пребyдутъ бо внyцы лукaвыхъ, свэти1ло же нечести1выхъ ўгaснетъ. тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне.
21
21
Б0йсz бGа, сhне, и3 царS, и3 ни є3ди1ному же и4хъ проти1висz: Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся,
22
22
внезaпу бо и3стsжутъ нечести1выхъ, мучє1ніz же nбои1хъ кто2 ўвёсть; Сл0во сохранszй сhнъ кромЁ поги1бели бyдетъ: пріeмлzй же пріsтъ џное. Ничт0же л0жно t љзhка царeви да глаг0летсz, и3 ни є3ди1на лжA t љзhка є3гw2 да и3зhдетъ: мeчь (є4сть) љзhкъ царeвъ, ґ не пл0тzнъ: и3 и4же ѓще прeданъ бyдетъ, сокруши1тсz: ѓще бо раздражи1тсz ћрость є3гw2, со жи1лами человёки губи1тъ, и3 кHсти человёчєскіz поzдaетъ и3 сожигaетъ ћкw плaмень, ћкw не kдHмымъ бhти птенцaми џрлими. Мои1хъ словeсъ, сhне, б0йсz, и3 пріи1мъ | покaйсz. тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить?
23
23
Сі‰ же вaмъ смhслєннымъ глаг0лю разумёти: срамлsтисz лицA на судЁ не добро2. Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре.
24
24
Глаг0лzй нечести1ваго, ћкw прaведенъ є4сть, пр0клzтъ t людjй бyдетъ и3 возненави1дэнъ во kзhцэхъ: Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена;
25
25
њбличaющіи же лyчшіи kвsтсz, на нsже пріи1детъ благословeніе блaго: а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення.
26
26
и3 ўстнЁ њблобызaютъ tвэщaющыz словесA бл†га. В уста цілує той, хто відповідає словами вірними.
27
27
Ўготовлsй на и3сх0дъ дэлA тво‰, и3 ўгот0висz на село2, и3 ходи2 в8слёдъ менє2, и3 сози1ждеши д0мъ тв0й. Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій.
28
28
Не бyди свидётель лжи1въ на твоего2 граждани1на, нижE пространsйсz твои1ма ўстнaма. Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми?
29
29
Не рцы2: и4мже w4бразомъ сотвори1 ми, сотворю2 є3мY и3 tмщY є3мY, и4миже мS преwби1дэ. Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її».
30
30
Ћкоже ни1ва мyжъ безyмный, и3 ћкw віногрaдъ человёкъ скудоyмный: Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум:
31
31
ѓще њстaвиши є3го2, њпустёетъ и3 трав0ю порастeтъ вeсь, и3 бyдетъ њстaвленъ, њгр†ды же кaмєнныz є3гw2 раскопaютсz. і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася.
32
32
Послэди2 ѓзъ покazхсz, воззрёхъ и3збрaти наказaніе: І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок:
33
33
мaлw дремлю2, мaлw же сплю2 и3 мaлw њб8eмлю рукaма пє1рси: «трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, —
34
34
ѓще же сіE твори1ши, пріи1детъ пред8идyщи нищетA твоS и3 скyдость твоS, ћкw блaгъ течeцъ. і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна».
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.