|
Главa в7i
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Любsй наказaніе лю1битъ чyвство: ненави1дzй же њбличeніz безyменъ. | Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас. |
|
2
|
2
|
| Лyчше њбрэтhй блгdть t гDа бGа: мyжъ же законопрестyпенъ премолчaнъ бyдетъ. | Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить. |
|
3
|
3
|
| Не и3спрaвитсz человёкъ t беззак0ннагw: корє1ніz же првdныхъ не tи1мутсz. | Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий. |
|
4
|
4
|
| ЖенA мyжественнаz вэнeцъ мyжу своемY: ћкоже въ дрeвэ чeрвь, тaкw мyжа погублsетъ женA ѕлотв0рнаz. | Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його. |
|
5
|
5
|
| Мы6сли првdныхъ судбы6: ўправлsютъ же нечести1віи лє1сти. | Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність. |
|
6
|
6
|
| СловесA нечести1выхъ льсти6ва въ кр0вь, ўстa же прaвыхъ и3збaвzтъ и5хъ. | Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх. |
|
7
|
7
|
| Ѓможе њбрати1тсz нечести1вый, и3счезaетъ: хр†мины же првdныхъ пребывaютъ. | Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть. |
|
8
|
8
|
| ЎстA разyмнагw хвали6ма бывaютъ t мyжа: слабосeрдъ же поругaемь бывaетъ. | Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві. |
|
9
|
9
|
| Лyчше мyжъ въ безчeстіи раб0таzй себЁ, нeжели чeсть себЁ њбложи1въ и3 лишazйсz хлёба. | Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі. |
|
10
|
10
|
| Првdникъ ми1луетъ дyшы скотHвъ свои1хъ: ўтрHбы же нечести1выхъ неми1лwстивны. | Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке. |
|
11
|
11
|
| Дёлаzй свою2 зeмлю и3сп0лнитсz хлёбwвъ: гонsщіи же сyєтнаz лишeни рaзума. И$же є4сть слaдостенъ въ вjннэмъ пребывaніи, во свои1хъ твердhнехъ њстaвитъ безчeстіе. | Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.] |
|
12
|
12
|
| Жел†ніz нечести1выхъ ѕл†: корeніе же бlгочести1выхъ въ твeрдостехъ. | Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий. |
|
13
|
13
|
| За грёхъ ўстeнъ впaдаетъ въ сBти грёшникъ: и3збэгaетъ же t ни1хъ првdникъ. Сматрszй кр0ткw поми1лованъ бyдетъ, ґ срэтazй во вратёхъ њскорби1тъ дyшы. | Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.] |
|
14
|
14
|
| T плодHвъ ќстъ душA мyжа нап0лнитсz бlги1хъ, воздаsніе же ўстeнъ є3гw2 воздaстсz є3мY. | Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її. |
|
15
|
15
|
| ПутіE безyмныхъ прaви пред8 ни1ми: послyшаетъ совётwвъ мyдрый. | Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий. |
|
16
|
16
|
| Безyмный ѓбіе и3сповёсть гнёвъ св0й: крhетъ же своE безчeстіе хи1трый. | У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу. |
|
17
|
17
|
| Kвлeнную вёру возвэщaетъ првdный: свидётель же непрaведныхъ льсти1въ. | Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана. |
|
18
|
18
|
| Сyть, и5же глаг0люще ўzзвлsютъ ѓки мечи6: љзhцы же премyдрыхъ и3сцэлsютъ. | Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує. |
|
19
|
19
|
| ЎстнЁ и4стинны и3справлsютъ свидётелство: свидётель же ск0ръ љзhкъ и4мать непрaведенъ. | Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить. |
|
20
|
20
|
| Лeсть въ сeрдцы кую1щагw ѕл†z: хотsщіи же ми1ра возвеселsтсz. | Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців. |
|
21
|
21
|
| Ничт0же непрaведное ўг0дно є4сть првdному: нечести1віи же и3сп0лнzтсz ѕлhхъ. | Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом. |
|
22
|
22
|
| Мeрзость гDеви ўстнЁ лжи6вы: творsй же вёрнw пріsтенъ є3мY. | Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому. |
|
23
|
23
|
| Мyжъ разуми1вый прест0лъ чyвствіz: сeрдце же безyмныхъ срsщетъ кл‰твы. | Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту. |
|
24
|
24
|
| РукA и3збрaнныхъ њдержи1тъ ўд0бь: льсти1віи же бyдутъ во плэнeніи. | Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною. |
|
25
|
25
|
| Стрaшное сл0во сeрдце мyжа првdна смущaетъ, вёсть же бlгaz весели1тъ є3го2. | Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його. |
|
26
|
26
|
| Разуми1въ првdникъ себЁ дрyгъ бyдетъ: мы6сли же нечести1выхъ некрHтки: согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, пyть же нечести1выхъ прельсти1тъ |. | Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману. |
|
27
|
27
|
| Не ўлучи1тъ льсти1вый лови1твы: стzжaніе же честн0е мyжъ чи1стый. | Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне. |
|
28
|
28
|
| Въ путeхъ прaвды жив0тъ, путіe же ѕлоп0мнzщихъ въ смeрть. | На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
