|
Главa lа
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
|
Мо‰ словесA рек0шасz t бGа, царeво прор0чество, є3г0же наказA мaти є3гw2:
|
Слова Лемуїла царя. Наставляння, які дала йому мати його:
|
|
2
|
2
|
|
что2, чaдо, (*соблюдeши,) что2 рэчeніе б9іе; первор0дне, тебЁ глаг0лю, сhне: что2, чaдо моегw2 чрeва; что2, чaдо мои1хъ моли1твъ;
|
що, сину мій? що, сину утроби моєї? що, сину обітниць моїх?
|
|
3
|
3
|
|
Не дaждь женaмъ твоегw2 богaтства и3 твоегw2 ўмA и3 житіS въ послёдній совётъ.
|
Не віддавай жінкам сил твоїх, ні шляхів твоїх згубницям царів.
|
|
4
|
4
|
|
Съ совётомъ всE твори2, съ совётомъ пjй віно2: си1льніи гнэвли1ви сyть, вінA да не пію1тъ,
|
Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, і не князям — сикеру,
|
|
5
|
5
|
|
да напи1вшесz не забyдутъ мyдрости и3 прaво суди1ти немwщнhмъ не возм0гутъ.
|
щоб, напившись, вони не забули закону і не викривили суду всіх пригноблених.
|
|
6
|
6
|
|
Дади1те сікeра сyщымъ въ печaлехъ и3 віно2 пи1ти сyщымъ въ болёзнехъ,
|
Дайте сикеру тому, хто гине, і вино засмученому душею;
|
|
7
|
7
|
|
да забyдутъ ўбожeства и3 болёзней не воспомsнутъ ктомY.
|
нехай він вип’є і забуде бідність свою і не згадає більше про своє страждання.
|
|
8
|
8
|
|
Сhне, tверзaй ўстA тво‰ сл0ву б9ію и3 суди2 вс‰ здрaвw:
|
Відкривай уста твої за безмовного і для захисту всіх сиріт.
|
|
9
|
9
|
|
tверзaй ўстA тво‰ и3 суди2 првdнw, разсуждaй же ўб0га и3 нeмощна.
|
Відкривай уста твої для правосуддя і для справи бідного й убогого.
|
|
10
|
10
|
|
ЖенY д0блю кто2 њбрsщетъ, дражaйши є4сть кaменіz многоцённагw таковaz:
|
Хто знайде доброчесну дружину? ціна її вища за перли;
|
|
11
|
11
|
|
дерзaетъ на ню2 сeрдце мyжа є3S: таковaz д0брыхъ корhстей не лиши1тсz:
|
упевнене у ній серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку;
|
|
12
|
12
|
|
дёлаетъ бо мyжу своемY благ†z во всE житіE:
|
вона відплачує йому добром, а не злом, в усі дні життя свого.
|
|
13
|
13
|
|
њбрётши в0лну и3 лeнъ, сотвори2 благопотрeбное рукaма свои1ма.
|
Добуває вовну і льон, і з охотою працює своїми руками.
|
|
14
|
14
|
|
Бhсть ћкw корaбль кyплю дёz, и3здалeча собирaетъ себЁ богaтство:
|
Вона, як купецькі кораблі, здалеку добуває хліб свій.
|
|
15
|
15
|
|
и3 востаeтъ и3з8 н0щи, и3 дадE бр†шна д0му и3 дэлA рабhнzмъ.
|
Вона встає ще вночі і роздає їжу в домі своєму і визначає денну працю служницям своїм.
|
|
16
|
16
|
|
Ўзрёвши село2 купи2, t плодHвъ же рyкъ свои1хъ насади2 стzжaніе.
|
Задумає вона про поле, і придбає його; від плодів рук своїх насаджує виноградник.
|
|
17
|
17
|
|
Препоsсавши крёпкw чрє1сла сво‰, ўтверди1тъ мы6шцы сво‰ на дёло,
|
Підперезує силою стегна свої і зміцнює м’язи свої.
|
|
18
|
18
|
|
и3 вкуси2, ћкw добро2 є4сть дёлати, и3 не ўгасaетъ свэти1лникъ є3S всю2 н0щь.
|
Вона відчуває, що заняття її добре, і — світильник її не гасне і вночі.
|
|
19
|
19
|
|
Л†кти сво‰ простирaетъ на полє1знаz, рyцэ же свои2 ўтверждaетъ на вретено2,
|
Простягає руки свої до прядки, і персти її беруться за веретено.
|
|
20
|
20
|
|
и3 рyцэ свои2 tверзaетъ ўб0гому, длaнь же прострE ни1щу.
|
Долоню свою вона відкриває бідному, і руку свою подає нужденному.
|
|
21
|
21
|
|
Не печeтсz њ сyщихъ въ домY мyжъ є3S, є3гдA гдЁ замeдлитъ: вси1 бо ў неS њдёzни сyть.
|
Не боїться холоду для родини своєї, тому що вся родина її одягнена у подвійний одяг.
|
|
22
|
22
|
|
Суг{ба њдэ‰ніz сотвори2 мyжу своемY, t вmсс0на же и3 порфЂры себЁ њдэ‰ніz.
|
Вона робить собі килими; висон і пурпур — одяг її.
|
|
23
|
23
|
|
Слaвенъ бывaетъ во вратёхъ мyжъ є3S, внегдA ѓще сsдетъ въ с0нмищи со старBйшины жи1тельми земли2.
|
Чоловік її відомий біля воріт, коли сидить зі старійшинами землі.
|
|
24
|
24
|
|
Плащани6цы сотвори2 и3 продадE фінікjанwмъ, њпо‰саніz же хананewмъ.
|
Вона робить покривала і продає, і пояси доставляє купцям фінікійським.
|
|
25
|
25
|
|
ЎстA сво‰ tвeрзе внимaтелнw и3 зак0ннw и3 чи1нъ заповёда љзhку своемY.
|
Сила і краса — одяг її, і весело дивиться вона на майбутнє.
|
|
26
|
26
|
|
Крёпостію и3 лёпотою њблечeсz, и3 возвесели1сz во дни6 послBдніz.
|
Вуста свої відкриває з мудрістю, і лагідне наставляння на язиці її.
|
|
27
|
27
|
|
ТBсны стєзи2 д0му є3S, брaшна же лёностнагw не kдE.
|
Вона спостерігає за господарством у домі своєму і не їсть хліба неробства.
|
|
28
|
28
|
|
ЎстA сво‰ tвeрзе мyдрw и3 зак0ннw.
|
Встають діти й ублажають її, — чоловік, і хвалить її:
|
|
29
|
29
|
|
Ми1лостынz же є3S возстaви ч†да є3S, и3 њбогати1шасz: и3 мyжъ є3S похвали2 ю5:
|
«багато було дружин доброчесних, але ти перевершила всіх їх».
|
|
30
|
30
|
|
мнHги дщeри стzжaша богaтство, мнHги сотвори1ша си1лу: тh же пред8успёла и3 превознеслaсz є3си2 над8 всёми:
|
Миловидість оманлива і краса суєтна; але дружина, яка боїться Господа, гідна похвали.
|
|
31
|
31
|
|
л0жнагw ўгождeніz и3 сyетныz добр0ты жeнскіz нёсть въ тебЁ: женa бо разyмнаz благословeна є4сть: стрaхъ же гDень сіS да хвaлитъ.
|
Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля воріт діла її!
|
|
32
|
|
|
Дади1те є4й t плодHвъ ўстeнъ є3S, и3 да хвали1мь бyдетъ во вратёхъ мyжъ є3S.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.