Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa f7
Глава 9
1
1
Премyдрость создA себЁ д0мъ и3 ўтверди2 столпHвъ сeдмь: Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його,
2
2
заклA сво‰ жeртвєннаz, и3 раствори2 въ чaши своeй віно2, и3 ўгот0ва свою2 трапeзу: заколола жертву, розбавила вино своє і приготувала в себе трапезу;
3
3
послA сво‰ рабы6, созывaющи съ выс0кимъ проповёданіемъ на чaшу, глаг0лющи: послала слуг своїх проголосити з височин міських:
4
4
и4же є4сть безyменъ, да ўклони1тсz ко мнЁ. «хто нерозумний, звернися сюди!» І бідним на розум вона сказала:
5
5
И# трeбующымъ ўмA речE: пріиди1те, kди1те м0й хлёбъ и3 пjйте віно2, є4же раствори1хъ вaмъ: «йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене;
6
6
њстaвите безyміе и3 жи1ви бyдете, да во вёки воцаритeсz: и3 взыщи1те рaзума, да поживетE и3 и3спрaвите рaзумъ въ вёдэніи. залиште нерозумне, і живіть, і ходіть шляхом розуму».
7
7
Наказyzй ѕлы6z пріи1метъ себЁ безчeстіе, њбличazй же нечести1ваго пор0чна сотвори1тъ себE (*њбличє1ніz бо нечести1вому р†ны є3мY). Той, хто повчає кощунника, наживе собі неславу, і той, хто викриває нечестивого — пляму собі.
8
8
Не њбличaй ѕлhхъ, да не возненави1дzтъ тебE: њбличaй премyдра, и3 возлю1битъ тS. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;
9
9
Дaждь премyдрому винY, и3 премyдрэйшій бyдетъ: сказyй првdному, и3 приложи1тъ пріимaти. дай наставляння мудрому, і він буде ще мудрішим; навчи правдивого, і він примножить знання.
10
10
Начaло премyдрости стрaхъ гDень, и3 совётъ с™hхъ рaзумъ: разумёти бо зак0нъ, п0мысла є4сть благaгw. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум;
11
11
Си1мъ бо w4бразомъ мн0гое поживeши врeмz, и3 приложaтсz тебЁ лBта животA твоегw2. тому що через мене примножаться дні твої, і додадуться тобі роки життя.
12
12
Сhне, ѓще премyдръ бyдеши, себЁ премyдръ бyдеши и3 и4скрєннимъ твои6мъ: ѓще же ѕ0лъ бyдеши, є3ди1нъ почерпнeши ѕл†z. Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz. И$же ўтверждaетсz на лжaхъ, сeй пасeтъ вётры, т0й же поженeтъ пти6цы парsщыz: њстaви бо пути6 своегw2 віногрaда, въ стезsхъ же своегw2 земледёланіz заблуди2, прох0дитъ же сквозЁ пустhню безв0дную и3 зeмлю њпредэлeнную въ жaждэхъ, собирaетъ же рукaма непл0діе. [Сину мій!] якщо ти мудрий, то мудрий для себе [і для ближніх твоїх]; і якщо буйний, то один потерпиш. [Хто утверджується на неправді, той пасе вітер, той ганяється за птахами летючими: бо він залишив путі свого виноградника і блукає стежками поля свого; проходить через безводну пустелю і землю, приречену на спрагу; збирає руками безплідне.]
13
13
ЖенA безyмнаz и3 продeрзаz скуднA хлёбомъ бывaетъ, ћже не вёсть стыдёніz, Жінка безрозсудна, галаслива, нерозумна, яка нічого не знає,
14
14
сёде при двeрехъ д0му своегw2, на столцЁ ћвэ на ст0гнахъ, сідає біля дверей дому свого на стільці, на підвищених місцях міста,
15
15
призывaющаz мимоходsщихъ и3 и3справлsющихъ пути6 сво‰: щоб кликати тих, що проходять дорогою, йдуть прямо своїми шляхами:
16
16
и4же є4сть t вaсъ безyмнэйшій, да ўклони1тсz ко мнЁ: и3 лишє1ннымъ рaзума повелэвaю, глаг0лющи: «хто нерозумний, звернися сюди!» і бідному розумом сказала вона:
17
17
хлёбwмъ сокровє1ннымъ въ слaдость прикосни1тесz и3 в0ду татьбы2 слaдкую пjйте. «води вкрадені солодкі, і прихований хліб приємний».
18
18
Џнъ же не вёсть, ћкw земнор0дніи ў неS погибaютъ и3 во днЁ ѓда њбрэтaютсz. Но tскочи2, не замeдли на мёстэ є3S, нижE настaви џка своегw2 къ нeй: тaкw бо пр0йдеши в0ду чуждyю и3 прeйдеши рэкY чуждyю: t водh же чуждjz њшaйсz и3 t и3ст0чника чуждaгw не пjй, да мн0гое врeмz поживeши, и3 приложaтсz тебЁ лBта животA. І він не знає, що мерці там, і що у глибині пекла закликані нею. [Але ти відскоч, не барися на місці, не зупиняй погляду твого на ній; бо таким чином ти пройдеш воду чужу. Від води чужої віддаляйся, і з джерела чужого не пий, щоб пожити довгий час, і щоб додалися тобі літа життя.]
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.